Архітектурна схема порталу уряду

Урядовий портал об’єднує всі центральні, регіональні та місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування і дає можливість надавати кожній фізичній та юридичній особі необхідну інформацію відповідно до потреб, інтересів, місця перебування тощо. Портал забезпечує контроль за виконанням запитів і допомагає знайти правильні шляхи розв’язання типових і складних індивідуальних проблем.

Рисунок 4.9. Архітектурна схема урядового порталу.

Портал уряду є високопродуктивним і надійним, він поєднує процеси діловодства в багатьох установах, визначає межі компетенції та відповідальність за порушення виконавської дисципліни, аналізує будь-які дії користувача і надає йому необхідну інформацію з урахуванням його статусу, інтересів, місця розташування тощо. Портал стає могутнім інструментом для вдосконалення всіх ділянок роботи уряду - від розвитку нормативної бази до зміцнення відносин з громадянами і бізнесом. Портал і пов'язаний з ним сервер інтеграції динамічно маршрутизують документи між державними установами і стежать за їхнім виконанням.

Для створення порталу уряду використовують Microsoft BizTalk 2000 Enterprise Edition або Microsoft BizTalk 2002 Enterprise Edition з технологією BizTalk Orchestration, що дає змогу поєднувати бізнес-процеси окремих організацій, незалежно і паралельно розроблені різними групами аналітиків - фахівців з діловодства.

Загальні вимоги до технологічного забезпечення порталу уряду [6]:

Відповідність стандартам. При розробці рішення доцільно максимально широко використовувати офіційні й відкриті стандарти (такі як XML, HTML та ін.), найпоширеніші в Інтернеті і загальноприйняті в практиці побудови інформаційних систем організацій/підприємств. Перевагу треба надавати архітектурним рішенням і програмним продуктам, що вже довели свою придатність при вирішенні подібних завдань.

Масштабованість. При проектуванні й реалізації технологічного рішення необхідно оцінити ймовірну інтенсивність його використання всіма категоріями користувачів і необхідні для цього апаратні та програмні ресурси. Водночас рішення має бути спроектоване таким чином, щоб не ставити надмірних вимог до апаратного і базового програмного забезпечення на початку використання, але в міру потреби нарощувати продуктивність, додаючи необхідні обчислювальні ресурси. Розширюваність. Поява нових функціональних можливостей не повинна супроводжуватися змінами в раніше розробленій і експлуатованій частині. Взаємодія із зовнішніми інформаційними системами має будуватися на використанні загальноприйнятих відкритих стандартів передачі та структурування інформації.

Простота впровадження, підтримки й адміністрування. Регламентні процеси установки на новому комплекті устаткування, підтримки й адміністрування повинні бути детально розроблені в ході реалізації проекту. Варто приділити увагу забезпеченню їхньої простоти і зручності.

Політика безпеки. Виконавець мусить розробити концепцію забезпечення несанкціонованого доступу, яка базувалася б на поєднанні надійних базових програмних продуктів з можливістю підключення необхідного додаткового спеціалізованого програмного забезпечення.

Базове програмне забезпечення повинне бути ліцензійним, досить розповсюдженим і перевіреним на подібних проектах, супроводжуватися сервісною підтримкою і поширюватися на території України кількома офіційними вистриб’юторами. Необхідна також система підготовки та сертифікації фахівців з його використання.

Виконавцем проекту має бути спеціалізована організація в галузі впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій, що має досвід аналогічних проектів (зазвичай від виконавця вимагають список проектів з описом робіт і контактною інформацією) та необхідних сертифікованих фахівців.

Як правило, органи державного управління розміщують замовлення на створення порталів на підставі результатів відкритих тендерів. Викладені вимоги, як правило, передбачені конкурсною документацією, що надається всім учасникам тендера.

У процесі реформування діяльності держави шляхом інтеграції послуг зростає роль урядових порталів. При цьому важливу роль відіграють такі чинники:

• обмеження можливостей більшості урядових порталів переадресацією користувача на веб-вузли, які його цікавлять;

• зрушення у наданні інтегрованої інформації та послуг, що не потребують від користувача знань деталей структури державного апарату;

• інтеграція державних органів, систем, процесів, послуг для створення веб-порталів з фокусуванням на потребах користувачів.

З урахуванням цього, урядовий портал повинен функціонувати в трьох вимірах: публікація інформації; трансакції в рамках окремої державної установи; трансакції, що потребують інтеграції між кількома державними структурами. На сьогодні діє небагато центральних урядових порталів, які цілком інтегровані, забезпечують виконання різноманітних трансакцій з громадянами і бізнесом та реалізують модель, засновану на потребах користувачів або ключових подій життя людини чи діяльності підприємств [1].

Рисунок 4.10. Три рівні урядового порталу.

У рамках архітектурної моделі електронного уряду урядові портали надають два типи послуг: доступ (клієнтська частина) та надання розробникам порталів окремих установ та відомств єдиного і стабільного набору інтерфейсів для розробки своїх власних систем. Центральний урядовий портал розглядається насамперед як важливий компонент інфраструктури забезпечення єдиних інтерфейсів для розробників державних інформаційних систем.

 

Висновки

У процесі реформування діяльності держави на шляху інтеграції послуг зростає роль урядових порталів. При цьому важливими є такі чинники:

• обмеження можливостей більшості урядових порталів переадресацією користувача на веб-вузли, які його цікавлять;

• зрушення у наданні інтегрованої інформації та послуг, що не потребують від користувача знань деталей структури державного апарату;

• інтеграція державних органів, систем, процесів, послуг для створення веб-порталів з фокусуванням на потребах користувачів.

З урахуванням цього, урядовий портал має функціонувати в трьох вимірах: публікація інформації, трансакції в рамках окремої державної установи, трансакції, що потребують взаємодії кількох державних структур.

 

Література

10. Данилин А.В. Технологии интеграции государственньїх информационньїх систем и организации межведомственного взаимодействия // http://www.microsoft.com/rus/docs/ government/analytics/integration.doc.

11. Агармизян И. Мировой опьіт реализации концепции ^лектронного правительства // http://www.microsoft.com/rus/docs/government/analytics/e-government.doc.

12. Примерьі внедрения: использование информационньїх технологий в процессе государственного управления. Опьіт стран СНГ // http://www.microsoft.com/rus/ government/casestudies/cis.asp.

13. Примерьі внедрения: использование информационньїх технологий в процессе государственного управления. Опьіт зарубежньїх стран // http://www.microsoft.com/rus/government/casestudies/foreign.asp.

14. Шевчук О.Б., Голобуцький О.П. Електронний уряд. - К.: Атлант UMS, 2002. - 173 с.

15. Портал органа государственной власти // http://www.microsoft.com/rus/government/portal.

 

Тема 10








Дата добавления: 2016-06-24; просмотров: 731; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2021 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.