Класифікація методів аналізу, що ґрунтується на кількості речовини аналіту

Якісний аналіз. теоретичні основи розрахунку рівноваг у розчинах

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ

Аналітична хімія – це наукова дисципліна про методи, засоби й загальну методологію здобуття інформації про якісний i кількісний склад матеріальних об'єктів на основі дослідження хімічних, фізичних і біологічних властивостей матерії. Завідувач кафедри аналітичної хімії (хімічної метрології) Харківського університету, проф. М. П. Комарь (1900 – 1980) відзначив, що аналітична хімія фактично є хімічною метрологією, i за його ініціативою кафедру перейменовано на кафедру хімічної метрологи. Зараз статус аналітичної xiмії як науки про вимірювання визнається багатьма відомими вченими. Цей статус відображали різними варіантами нових назв (аналітика, хемометрика тощо), що пропонували або замість аналітичної xiмії, або для нових її розділів. Переглядаючи терміни аналітичної хімії, до багатьох із них додали слово «аналітичний». Будемо обережно використовувати такі новації, зважаючи на те, що розділи науки, розвиваючись, міняють зміст, а їх назви зберігаються. До того ж слово «аналіз» занадто розповсюджено i не варто без особливої потреби вживати його похідні у поняттях.

Якісний і кількісний аналіз. За завданнями, що вирішує аналіз, його поділяють на якісний та кількісний.

Якісний аналіз – аналіз із метою виявити, які компоненти входять до складу об’єкта.

Кількісний аналіз – аналіз із метою виміряти концентрацію (-ї) або частку (-и) складових компонентів системи, що аналізують.

Залежно від поставленої задачі розрізняють аналіз елементний, молекулярний, ізотопний, речовинний, фазовий і т.п.

Елементний аналіз – аналіз проведений із метою визначити, з яких елементів і в якій концентрації або частці складається об’єкт, що аналізують.

Молекулярний аналіз – це виявлення та визначення хімічних сполук.

Ізотопний аналіз – це визначення частки одного або декількох ізотопів, а також їх сполук.

Фазовий аналіз – це аналіз локальних включень у неоднорідних матеріалах.

речовинний аналіз проводять із метою визначити, в якій формі присутній компонент в об’єкті, що аналізують.

Класифікацію, що ґрунтується на кількості речовини аналіту, наведено за моноґрафією із статистичних методів у аналітичній хімії [G.Gottschalk Statistik sn der quantitativen chemischen Analyse.//Stuttgart, Ferdinand Enke, 1962]

Таблиця 1

Класифікація методів аналізу, що ґрунтується на кількості речовини аналіту

Відомі інші класифікації видів аналізу. в основі величина проби матеріалу та кількість реактивів. Розрізняють локальний, валовий, контактний, дистанційний, деструктивний, недеструктивний аналіз та інші види.

Виділяють три функції аналітичної хімії: розв’язання загальних питань аналізу (наприклад, розвиток метрологічних проблем), розвиток аналітичних методів (удосконалювання окремо взятого методу аналізу ­– хроматографічного, кулонометричного або титриметричного), розв’язання конкретних задач аналізу (наприклад, розробка й удосконалення аналізу пестицидів, поверхнево-активних речовин та ін.).