Конструктивно-технічні показники

· орієнтованість ПП на найбільш розповсюджені ПЕОМ;

· розповсюдженість використовуваної мови програмування;

· наявність в програмі окремих блоків-модулів, що дозволяють формувати різні структурні схеми ПП;

· можливість розширення і розвитку ПП;

· наявність в ПП динамічних зображень;

· ефективність використання в оцінюваному ПП можливостей обраної ПЕОМ;

· ощадливість використання оперативної пам'яті ПЕОМ;

· наявність випадків блокування робочого місця чи ПЕОМ у цілому при роботі з ПП;

· гарантія роботи ПП при неправильному натисканні клавіш;

· можливість зупинки ПП у будь-який момент без збою ПЕОМ;

· час приведення ПЕОМ у робочий стан у випадку збою (не повинен бути більшим ніж 10 с);

· стандартність запуску ПП (передбаченим ПЕОМ і операційною системою чином);

· стандартність виходу із ПП (передбаченим ПЕОМ і операційною системою чином);

· відновлюваність після роботи ПП системної області (функціональні ключі, розміри екрана, колір, мережа і т.п.);

· можливість здійснити демонстраційний прогін із указівкою бажаних (чи інших) параметрів і варіантів відповіді;

· можливість здійснити пересилання ПП по локальній мережі;

· зручність і простота використання ПП;

· наявність у ПП кадрів-заставки;

· відповідність кадрів-заставки пропонованим вимогам;

· наявність в ПП інформаційних полів;

· можливість незалежного виходу обстежуваного на окремі фрагменти програми;

· можливість у ПП безпосереднього і зручного обміну між обстежуваними і ПЕОМ повідомленнями управлінського й інформаційного характеру;

· організація діалогу з ПЕОМ для користувачів різного рівня підготовки;

· можливість виведення на екран розгорнутих повідомлень при помилкових діях учня;

· наявність пояснень дій ПЕОМ при уповільненій її реакції на команди, що вводяться користувачем, за допомогою виводу на екран "заспокійливого" тексту;

· забезпеченість користувачеві можливості одержання довідкової інформації в будь-якому місці програми з наступним поверненням у місце переривання.

· вчасність виведення на екран дисплею інформації, одержуваної від користувача;

· забезпечення перевірки і контролю вхідних даних;

· втрати часу ПЕОМ на "обмірковування" відповідей чи "обробку" команд користувача (не повинні перевищувати 2-3 с.);

· наявність супровідних документів на представлений програмний продукт;

· відповідність функціонування ПП опису в супровідній документації.

9.2. Класифікація засобів ПДС спеціального програмного забезпечення

Класифікацію продукції спеціального програмного забезпечення, як і будь-чого іншого, доцільно здійснювати за певними (основними) ознаками цієї продукції. Так, СПЗ ПДС можна поділити:

За призначенням на:

· фізіологічні;

· психофізіологічні;

· психологічні.

За способом реалізації на:

· частково комп’ютеризовані;

· повністю комп’ютеризовані;

За виконуваною функцією на:

· прилади в комп’ютерному виконанні (секундоміри. термометри, тонометри, тепінг-тести, тремери та ін.);

· односторонні подразники (стимули);

· генератори;

· діалогові опитувальники (питання – відповідь);

· діалогові тести (стимул – реакція);

· методики математико-статистичної обробки результатів;

· комплексні.

Перелік наданих ознак (достатній для задоволення мети засвоєння принципів віднесення продуктів СПЗ до того чи іншого класу) не є закритим і може корегуватися в залежності від класифікаційних потреб. Будь-який програмний продукт можна правильно загально охарактеризувати відповідно до наданої класифікації. Наприклад, програма тепінг-тесту реалізує психофізіологічний, повністю комп’ютеризований прилад в комп’ютерному виконанні.

9.3. Огляд сучасного спеціального програмного забезпечення ПДС

Сучасний етап розвитку практичної психодіагностики безумовно характерний її комп’ютеризацією. Але, не зважаючи на незначний відрізок в часі цього етапу, він вже має свою історію. Віхами в цій історії є зміна поколінь комп’ютерної техніки, а у зв’язку з цим і комп’ютерних технологій, до яких відносяться і комп’ютерні програми спеціального програмного забезпечення ПДС.

Найбільш бурхливої комп’ютеризації психодіагностика в Україні зазнала з середини 80-х до середини 90-х років ХХ століття. Саме до цього періоду відноситься розробка програмного забезпечення основної маси психодіагностичних методик. З точки зору розвитку комп’ютерної техніки період початку 90-х років – середини 90-х років характерний революційними змінами в технічних характеристиках комп’ютерів. Це у свою чергу потягло революційні зміни в комп’ютерних технологіях. На арену виходить операційна система Windows-95, яка не потребує для своєї підтримки MS-DOS, бо виконує сама її функції повністю.

Зауважимо, що спеціальне програмне забезпечення ПДС у вигляді окремих комп’ютеризованих психодіагностичних методик і їх комплексів (пакетів), яке експлуатується і досі, було орієнтоване саме на MS-DOS і в основній своїй масі під Windows-95 не модернізувалося. У зв’язку з цим виникають певні труднощі в експлуатації цих методик, які треба враховувати психодіагностам у своїй практичній діяльності. Ці труднощі полягають у неможливості (без застосування спеціальних заходів) роздрукування результатів тестування на принтер, неможливості, у багатьох випадках, коректного виходу з програми тесту в Windows, іноді виникають труднощі в запуску програм і користуванні усіма її підпрограмами.

Отже, нагальною задачею сьогодення, наряду із створенням нового спеціального програмного забезпечення ПДС, є адаптація існуючого спеціального програмного забезпечення до сучасної технологічної комп’ютерної бази. На думку автора, концептуальних питань у цьому плані, які принципово не можуть бути вирішеними не існує. Справа, як це банально не звучить, тільки за коштами. Перелік найбільш популярних на цей час комп’ютеризованих і комп’ютерних методик наведено в додатку 5.

Безсумнівними лідерами комп’ютеризації психодіагностичних методик на теренах України є представники (мовою оригінальної назви) кафедры психологии ГИПО ИПР Украины Максименко Ю.Б., Гордеев В.А., Гордеева А.В., Джос В.В., Дранг Г.В. (340101, г.Донецк, ул.Куйбышева, 31, Тел. 66-15-90). Коротка характеристика найбільш поширених комп’ютеризованих методик у їх виконанні та у виконанні інших фірм надано в додатку 6.

Психодіагностичні методики реалізовані їх комп’ютерними програмами є дуже корисними, надійними і відповідають вимогам до ПП, викладеним у пункті 1 цієї теми. Але у більшості з них, наряду з видачею кінцевого результату інтерпретації дослідження достатніх для учнів, батьків, вчителів, а у деяких випадках і шкільних практичних психологів, що звикли діяти за штампами, не видаються результати первинних і проміжних замірів і розрахунків, що сковує дослідника у визначенні особистої стратегії проведення дослідження і введення своїх інтерпретаційних висновків. Можливість виводу результатів роботи комп’ютерної програми з опорних точок її алгоритму повинна бути передбаченою, хоча й не нав’язуватися користувачеві. Це уніфікує програмні продукти за вимогами користувачів різної спеціалізації і кваліфікації.