Тема 9. Спеціальне програмне забезпечення сучасних ПДС

9.1. Вимоги до якості спеціального програмного забезпечення ПДС

Програмні засоби обчислювальної техніки, у т.ч. і психологічно орієнтовані, відносяться до продукції виробничо-технічного призначення Створення програмного продукту (ПП) - складний і трудомісткий процес, тому оцінка його якості на стадіях розробки, проміжної і заключної експертиз має велике значення для ухвалення рішення про доцільність продовження робіт по розробці та доцільність подальшого його впровадження і поширення.

Якість програмного продукту – основний характеристичний комплексний показник - єдність і цілісність сукупності його простих і складних властивостей, що визначають відповідність ПП вимогам замовника, досягнення цілей поставлених розробниками відповідно до функціонального призначення ПП та звичайних до них вимог. Звичайні – це встановлені нормативними актами та традиціями, що відповідають сучасним досягненням у галузі програмування і галузі, яку воно обслуговує.

Якість ПП не є незмінною. Відбувається постійний процес розвитку, психодіагностики, а у зв’язку з цим і вимог до ПП, модернізації й удосконалювання як засобів обчислювальної техніки, так і програмного забезпечення (мови програмування, операційних систем, сервісних програм і т.п.), що, у свою чергу, визначає необхідність постійної модернізації теоретичних основ експертизи якості програмних продуктів (ЕЯПП), її способів і засобів, створення на постійно діючій основі експертизи якості (ЕЯ) різних властивостей (показників) ПП.

До найважливіших властивостей ПП можна віднести:

· характер і зміст пропонованої інформації;

· психолого-педагогічні, естетичні й інші принципи структурування інформації;

· методичні прийоми її пред'явлення;

· принципи керування діяльністю користувачів у режимі діалогу з ЕОМ і ін.

В даний час найбільш розробленими є такі показники ЕЯПП:

· психолого-педагогічні;

· науково-методологічні;

· ергономічні;

· естетичні;

· конструктивно-технічні.

У загальному виді психолого-педагогічні показники включають психолого-педагогічну необхідність і доцільність створення і застосування ПП у психологічних і педагогічних дослідженнях.

Науково-методологічні показники визначають рівень включення і реалізації в ПП загальної і прикладної психологічних розробок і методичних вимог.

Ергономічні показники характеризують ПП як частину системи "людина - ПЕОМ". Вони враховують комплекс фізіолого-гігієнічних і психофізіологічних вимог, реалізованих у програмних засобах на основі психолого-педагогічних і науково-методологічних вимог, що дозволяють створювати безпечні, сервісні умови для діяльності обстежуваних.

Естетичні - включають інформаційну виразність ПП, цілісність її цільового призначення (раціональність форми пред'явлення інформації, колірного рішення, звукового супроводу, гармонійність використання графічних і образотворчих елементів та ін.), досконалість виконання програмного засобу, оригінальність його товарного виду і т.п.

Конструктивно-технічні показники характеризують ступінь досконалості ПП, прогресивність і ефективність технічних рішень програмної реалізації (модульність, уніфікованість програмного засобу, ступінь використання базового програмного забезпечення, нові оригінальні рішення, можливість включення і використання периферії й інтерфейсу, наявність у складі супровідної документації і т.п.).

Необхідно мати на увазі, що "частка внеску" зазначених показників у різних ПП неоднакова, тому кожний з них оцінюється окремо в залежності від призначення (виду) ПП.

При визначенні показників, поряд з вимірювальними і реєстраційними методами, переважно використовується органолептичний метод, що припускає одержання необхідної інформації про якість ПП у результаті безпосереднього сприйняття зображення з екрана дисплею органами почуттів і його подальшого аналізу на основі власних знань і досвіду в даній предметній області, а також залучення відповідних довідкових і методичних матеріалів.

Орієнтація номенклатури показників ЕЯПП на органолептичний метод їх визначення і градаційну якісну шкалу викликана тим, що, по-перше, експерт на питання кількісного характеру відповідає гірше, ніж на завдання якісного, порівняльного змісту; по-друге, експерт найбільш релевантно опосередковує задані значення через шкали з 5-7 рівнями, навіть якщо задається більша кількість рівневих значень; по-третє, найбільш чітко актуалізуються експертом трохи "розмиті", а не категоричні судження.

Необхідно мати на увазі, що викладені методи визначення якості ПП можуть бути використані не тільки при безпосередньому експериментальному опитуванні, але і при проведенні соціологічного обстеження, коли оцінка якості ПП здійснюється фактичними чи потенційними користувачами (учнями, викладачами психологами і т.д.). Збір інформації про якість ПП здійснюється за допомогою поширення спеціальних анкет-опитувальників.

Рівень якості ПП є відносною характеристикою. Він дозволяє порівняти різні програмні розробки одну з одною за умови визначення однієї з них як базової чи прийняття за зразок аналога. При цьому під базовим ПП розуміється програмний засіб, що має сукупність реально досяжних значень показників якості і використовуваний надалі для порівняння при визначенні рівня якості з іншими оцінюваними ПП. У якості базових ПП можуть служити:

· ПП, які по властивостях і якостях відповідають реально досяжним перспективним значенням і вимогам;

· ПП, показники якості яких закладені в технічних завданнях.

Базові ПП варто вибирати з урахуванням:

· класу, групи і виду оцінюваного програмного засобу;

· призначення й умов застосування.

Установлювана номенклатура показників якості базового ПП повинна відповідати номенклатурі показників якості оцінюваного ПП. Методи визначення значень показників якості й одиниць їхнього виміру для базового й оцінюваного психологічних і інших програмних засобів повинні бути ідентичні, щоб забезпечити їхню порівнянність.

Вибір базових програмних засобів для окремих класів і видів ПП може бути здійснений експертним методом і повинний проводитися ведучими і головними науково-дослідними інститутами і установами, що займаються розробкою ПП, а також фондом алгоритмів і програм. В міру нагромадження досвіду в області як створення ПП так і оцінки їхньої якості питання про визначення базових зразків програмних засобів повинне переглядатися.

Експертна оцінка якості програмних продуктів здійснюється визначенням комплексної оцінки, яка є результатом узагальнення оцінок окремих показників програмного продукту. На підставі аналізу існуючих експертних систем, зокрема “Бланку експертизи якості програмного продукту”, розробленого працівниками ГІВО ІПР України (м.Донецьк, вул. Куйбишева, 31) Максименко Ю.Б., Гордєєвим В.А., Гордєєвою А.В., можна назвати такі основні показники оцінки якості програмних продуктів: