Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу

Фінансовий стан підприємства (фірми) характеризує його фі­нансову конкурентоспроможність, тобто його плато — і кредитоспро­можність, використання фінансових ресурсів та капіталу, можливість фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування своєї ді­яльності, можливість у належні терміни сплачувати свої зобов'язання перед державою та іншими господарюючими суб'єктами. Рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей, трудових і матеріальних ресур­сів супроводжується створенням та витрачанням коштів. Тому не мож­на вести виробничу, господарську та фінансову діяльність на підпри­ємстві, не визначивши його майнового стану і факторів, що впливають на цей стан, не зіставивши прибутки та витрати з метою перевищити перші над другими.

Фінансовий стан підприємства якраз і відображає всі аспекти його виробничо-господарської діяльності. За допомогою аналізу фі­нансового стану підприємства чи фірми зацікавлені особи (інвестори, кредитори, менеджери тощо) можуть оцінити минулий, поточний та перспективний стан підприємства (фірми) в ринковому середовищі і прийняти рішення, які можуть впливати на його подальшу виробничо-господарську діяльність.

Оцінка фінансової діяльності підприємств здійснюється на основі аналізу фінансових звітів. Правда, при цьому потрібно зважати на те, що загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку дають підпри­ємствам значну свободу' при складанні звіту про їхній фінансовий стан. Може навіть статися, що фінансові звіти двох досить подібних компаній будуть істотно відрізнятися один від одного. Це значно обмежує цін­ність і надійність методів фінансового аналізу, якщо не враховувати специфічні процедури складання фінансової звітності, які використо­вуються тим чи іншим підприємством (фірмою). Зрозуміло також, що такі обставини негативно впливають на організацію і технологію прове­дення автоматизованих розрахунків фінансового аналізу, створення ти­пових модулів і підсистем комп'ютерної системи підтримки прийняття фінансових рішень.

Fib

Розділ 4 ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Існує декілька напрямів аналізу фінансових звітів, основними се­ред яких є:

• обчислення різноманітних відносних показників (коефіцієнтів);

• визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів (вер­тикальний аналіз);

• порівняння абсолютних та відносних показників. Порівнюються дані підприємства за декілька звітних періодів. Поточні величини можуть порівнюватися з попередніми або тими, що плануються на майбутнє. Визначається напрям та величина змін (горизонталь­ний аналіз), а також їхні тенденції (аналіз трендів). Кількісний і якісний склад показників, що використовуються для

аналізу фінансової діяльності підприємства, залежить від мети дослі­дження. Але тільки комплексний аналіз певної групи показників дає підстави для ґрунтовних висновків щодо умов функціонування та при­бутковості підприємства.

У контексті створення системи підтримки прийняття фінансових рішень необхідно розглянути максимум показників для аналізу фі­нансового стану підприємства, аби забезпечити непередбачені потреби особи, яка приймає рішення. Для цього необхідно дослідити існуючі підходи до створення системи показників, структурувати та класифі­кувати їхню сукупність, ідентифікувати кожний із них, а також дати рекомендації щодо математичного та інформаційного забезпечення ав­томатизації розрахунків. Ця задача не така проста, оскільки існують десятки підходів до проблеми класифікації та інтерпретації показників фінансової звітності.

Потрібно зазначити виняткову важливість відносних показників. Вони допомагають зіставляти поточний і фінансовий стан підприємства з його станом у минулому, а також із фінансовим станом інших підпри­ємств (фірм, компаній). Все це допоможе усунути відмінності, зв'язані з величиною підприємств, і надасть можливість оцінити фактичну ефек­тивність фінансів. Аналізуючи фінансовий стан підприємства (фірми), необхідно враховувати, що:

відносні показники дають змогу зосередити увагу на «точках»

успіху чи невдачі в діяльності конкретного підприємства, але не

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

завжди зроблені на цій підставі висновки щодо боротьби з кон­курентами є незаперечними;

• перед тим, як зробити висновки щодо стану речей у тій чи іншій
області, потрібно ретельно проаналізувати як верхню частину ви­
значального відношення показника (чисельник), так і нижню його
частину (знаменник);

значення показника набуває реального змісту лише порівняно з галузевими стандартами та відповідними показниками даного підприємства за попередні періоди, або раніше наміченими орієнтирами;

• порівнюючи показники підприємств-конкурентів, не варто за­
бувати, що різні методи бухгалтерського обліку (наприклад, одна
фірма використовує для оцінки товарно-матеріальних запасів пра­
вило FIFO (first-in-first-oui) — «першою партія поступила — пер­
шою партія використана», а інша — правило LIFO (last-in-fi-
rst-out): «останньою партією прийшла — першою використана»)
можуть істотно вплинути на результати порівняння.

Як зазначалось, аналіз фінансового стану підприємства (фінансо­вий аналіз) полягає у розгляді та оцінці позицій фінансових та бухгал­терських звітів. Але система, структура та зміст цих документів не стан­дартизовані, що створює певні труднощі при розробці інформаційного забезпечення системи підтримки прийняття фінансових рішень. Тому при розв'язуванні цих проблем треба відійти від конкретних документів звітності, а створити деякі узагальнені схеми, які виступатимуть у ролі певного документального інтерфейсу між реально існуючою фінансово-бухгалтерською звітністю і специфікованою в системі підтримки при­йняття фінансових рішень.

Зупинимося на переліку фінансово-звітних документів, які поши­рені в Україні та за кордоном.

Прийнята в більшості розвинених країн світу система звітності включає такі документи:

1) бухгалтерський баланс;

2) звіт про прибутки та збитки;

3) звіт про джерела і використання фондів (звіт про рух капіталу);

4) висновок аудитора;

Розділ 4 ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

5) зауваження до фінансової звітності;

6) звіт про нерозподілений прибуток.

Система фінансової звітності, запроваджена на підприємствах України, складається із:

1) балансу підприємства;

2) звіту про фінансово-майновий стан підприємства;

Рис. 4.2

Дескрептивна фінансова модель підприємства

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГ!,ІУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

3) звіту про фінансові результати та їх використання;

4) додатку' до балансу підприємства;

5) документів, що готуються за вимогою податкової адміністрації. На основі інформації, яку вміщують перераховані документи, мож­на розрахувати широку гаму відносних показників, які можна беззапере­чно включити до відповідного модуля системи підтримки прийняття фі­нансових рішень.

В основі фінансових розрахунків знаходиться інформація, яка на­копичується на підприємстві (фірмі) в результаті облікового процесу (звіти, калькуляція собівартості продукції, оцінка бюджетного дефіциту, розрахунки податків, оцінка інвестиційної політики тощо).

Створити засіб моделювання з метою контролю за фінансовим ста­ном підприємства (фірми) і управління його фінансовою системою в умовах системи підтримки прийняття фінансових рішень можна за допо­могою дескриптивної фінансової моделі (рис. 4.2), яка відображає функ­ції, задачі та підзадачі, а також напрями руху фондів підприємства.

Основним документом, який покладений в основу всіх фінансових розрахунків, є баланс підприємства. Необхідно зауважити, що в умовах системи підтримки прийняття фінансових рішень базова модель балансу може досить легко змінюватися і в часі, і в просторі залежно від змін у чинному законодавстві України.