Бойові стресові стани

Бойові стресові стани умовно можна поділити на дві групи:

– "позитивні". Підвищують психічну та фізіологічну адаптивність (витривалість) організму до несприятливих факторів (умов) військової служби. Серед них виділяють: згуртованість військового колективу; відчуття переваги (елітності), успіху місії (завдання); пильність; підвищена витривалість, ігнорування труднощів, незручностей, фізичного болю; цілеспрямованість; героїчні вчинки.

– "негативні".

В останній групі в свою чергу виділяють:

а). Бойову втому (виснаження) – тимчасовий емоційний розлад або неспромож­ність потерпілого функціонувати; виникає в результаті реакції на надмірний або кумулятивний стрес (напругу) бою. Характерними симптомами є підвищений страх; тривога, почуття неспокою; дратівливість, гнів, лють; невпевненість, відчуття сумніву; скарги на фізичний стан, слабкість; неуважність, неакуратність; втрата впевненості, віри, надії; депресія, безсоння, пригнічений настрій; помилки при виконанні службових обов’язків; неадекватні вчинки, приступи; заціпеніння; панічний страх, біг; виснаження, апатія; втрата навичок, пам’яті; незв’язна мова, мовчання; порушення зору, слуху, відчуття дотику, псевдопараліч; галюцинації, марення.

б). Випадки поганого ставлення до службових обов’язків (кримінальні дії, вчинки). Проявляються в знущанні над мертвими тілами противника; відмові від взяття в полон; вбивстві військовополонених, цивільних (некомбатантів); тортурах, брутальності; вбивстві тварин; конфліктах/ бійках з товаришами; вживанні алкоголю, наркотичних речовин; безрозсудних діях, недисциплінованості; фактах грабування, мародерства, ґвалтувань; необґрунтованих зверненнях за медичною допомогою; халатному ставленні до хвороби, травми; ухилянні від обов’язків, симулюванні; відмові йти в бій; самоскаліченні; погрозах/ вбивстві власного командира; самовільному залишенні частини; дезертирстві.

Дані реакції на бойовий стрес на відміну від бойового виснаження потребують більш складного лікування, ніж те, що характерно для останнього. Своєчасне надання першої психологічної допомоги дозволяє запобігти вищенаведеним бойовим стресовим реакціям; але якщо вони вже мали місце, то до особи, що їх скоїла потрібно вже застосовувати дисциплінарні заходи.

Ненадання належної уваги потерпілим від бойового стресу може призвести вподальшому до розвитку постравматичних стресових розладів (болісні, нав’язливі спогади; проблеми зі сном; відчуття провини за скоєнні/нескоєнні вчинки; соціальна ізоляція, вживання алкоголю / наркотичних речовин), лікування котрих є тяжким та довготривалим процесом.