Стисла характеристика найбільш поширених симптомів бойових стресових станів

Емоційні реакції

Як правило, проявляються у зменшенні працездатності, наприклад:

– повільне мислення (або збільшення часу реакції);

– труднощі у виборі правильного рішення;

– підвищення (прояви) агресивності, конфліктності;

– проблеми з включенням у роботу;

– нерішучість, погане фокусування уваги;

– схильність до виконання лише знайомої роботи, надмірна скрупульозність при цьому. Це може призвести до повної пасивності особи, при якій вона просто буде сидіти і не знатиме чим зайнятися.

Менш частими реакціями є неконтрольовані емоційні зриви – крик, верещання, сміх. Деякі навпаки – тримаються відособлено, мовчать, уникають контактів. Прояви неконтрольо­ваних реакцій можуть виникати поодиноко або в будь-яких комбінаціях (наприклад, крик може змінюватися сміхом; або потерпілий може лягти і почати бормотати як дитина). В такому стані, потерпілий не відчуває втоми і не може заспокоїтися. Він може, наприклад, безцільно бігати, відчувати в собі велику лють або страх, що може віддзеркалюватися у його вчинках. В гніві він може проявляти підвищену безкритичну дратівливість у ставленні до інших.

Втрата адаптивності

При спробі уникнути небезпеки, людина може впасти в паніку, реєструється сплутаність свідомості. В ході артобстрілу можуть раптово порушитися функції органів зору або слуху. Психічний стан може настільки погіршитися, що людина не може чітко думати або навіть виконувати прості команди. Потерпілий може не зважати на вогонь противника, відкрито ризикувати при цьому або вбігти в охоплену полум’ям будівлю. Все це відбувається із-за запаморочення свідомості, потерпілий не розуміє можливих наслідків своїх неадекватних дій. Він може втратити свідомість, можливість пересуватися і виглядати як паралізований.

В інших випадках, надмірний стрес може викликати симптоми, що часто плутають з травмою голови, наприклад, запаморочення, безцільне вештання (блукання), сплутаність свідомості, дезорієнтація, повна або часткова втрата пам’яті. В таких випадках, особливо коли не має свідків, які могли б підтвердити, що потерпілий не мав травми голови, санітар або санітарний інструктор повинні провести швидкий його огляд з метою виключення цієї можливості.

Розлади сну та марення

Після перенесеного стресу дуже часто виникають розлади сну, нав’язливі кошмарні сновидіння, пов’язані з пережитим лихом. Слід пам’ятати, що такі проблеми в період не дуже віддалений від зловісних подій не слід вважати анормальним явищем. З плином часу, кошмари трапляються все рідше і носять менш інтенсивний характер. В деяких випадках, на військовослужбовця можуть часто напливати спогади про минуле, він відчуває немов би все повторюється знову. Для деяких, такі повторні переживання допомагають остаточно видужати. Тому їх не слід розцінювати як анормальні. Для інших, повторні марення можуть бути дуже обтяжливими (нав’язливими), їх не вдається заспокоїти (завірити), що це нормальне явище. В таких випадках, потерпілого слід втягнути в бесіду, дати йому вибалакатися про його почуття. Бесіда не повинна носити примусовий характер, потерпілому потрібно надавати додаткові можливості провести розмову на одинці, підбадьорювати його при цьому.