Основні функції Інтернет-порталу органу державного управління

• Розміщення і структура одержання інформації. Представлена на Інтернет-порталі інформація має бути повною, точною й актуальною. Для її організації зазвичай застосовують кілька методів: оголошення про відновлення, повнотекстовий пошук, ієрархічний рубрикатор. Інформація, що публікується, повинна включати: відомості про вищі за рангом організації, регламент роботи установи, розташування і робочі години офісів, список відповідальних працівників із зазначенням приймальних годин, базу нормативних документів, правил складення та заповнення різних заяв і форм. На Інтернет-порталі також публікуються суспільно-політичні, економічні, галузеві та місцеві новини.

• Взаємодія громадян та організацій з органом державної влади. Дана функція забезпечується набором сервісів, які дають змогу громадянам та організаціям запитувати й одержувати через Інтернет необхідні довідки або реєструвати дозволи. Інтернет-портал також надає їм можливість передавати до органів державного управління передбачену законом звітність (податкову, статистичну). Безумовно, крім зручного інтерфейсу, який дає можливість представникам організацій і громадянам з різним рівнем володіння інформаційно-комунікаційними технологіями легко готувати і відправляти свої повідомлення, така система повинна забезпечувати необхідний захист конфіденційної інформації.

• Проведення органами державної влади заходів для громадян та організацій. Спеціальний блок («торговельний майданчик») Інтернет-порталу за потреби може забезпечити проведення конкурсів серед організацій і підприємств на виконання тих чи інших робіт для державних потреб. Орган державної влади публікує на своєму порталі оголошення про тендер, умови участі в ньому і набір спеціальних форм, які має заповнити претендент. Програмне забезпечення порталу допомагає зібрати заявки, що надходять, і підбити підсумки.

Обчислюючи загальний баланс доходів та витрат при запровадженні електронних порталів у систему державного управління, виділяють такі складові [6]:

1. Сукупна вартість, що включає: вартість устаткування і ліцензій на програмне забезпечення, вартість робіт з розгортання технологічного рішення та первинного навчання працівників; вартість обслуговування устаткування і програмного забезпечення, ремонту, профілактики, налагодження для оптимізації та оновлення версій і засобів посилення безпеки системи.

2. Скорочення операційних витрат, що включає зменшення витрат часу на виконання типових операцій (для службовців, пов'язаних з прийомом громадян, може досягати 75% робочого часу). Автоматизуються такі операції, як пошук інформації; підготовка довідок, звітів, оглядів; підготовка рішень (включно з розгорнутим обґрунтуванням); телефонні переговори; прийом відвідувачів; виправлення помилок і розгляд конфліктних ситуацій. Також зменшуються витрати на утримання приміщень, витратні матеріали, оплату телефонних переговорів і поштових відправлень.

3. Скорочення бюджетних витрат на проведення низки заходів - офіційні повідомлення; обов'язкове поширення нормативних матеріалів; перереєстрація, зміна форм документів, які заповнюються; роз'яснювальні й інші PR-заходи, спрямовані на підтримку громадянами рішень і позицій органів влади; разові заходи щодо реорганізації, переїзду, зміни меж компетенції установ.

4. Прямий економічний ефект від вигідніших умов проведення закупівель для державних потреб і конкурсного розподілу ресурсів (дає можливість зменшити відповідні витрати в 1,5-4 рази).

5. Прямий економічний ефект від підвищення ефективності роботи установи (може виражатися в більшому числі оброблених заяв, поліпшенні збирання податків, кращому захисті інтересів держави в конкретних господарських конфліктах тощо).

6. Непрямий економічний ефект від зниження втрат часу фізичних і юридичних осіб.

7. Непрямий економічний ефект від сприяння розвитку бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості регіону.

Тема 3