Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства.

В ході розвитку історичної практики термін “ бібліографія” набув яскраво вираженої багатозначності. О. П. Коршунов виділяє п’ять найбільш суттєвих і стійких його значень:

Ø “бібліографія” як окрема бібліографічна праця, бібліографічний покажчик літератури, чи бібліографічний список.

Ø “бібліографія” як сукупність бібліографічних праць, які виділені за певною конкретною ознакою (наприклад, регіональною).

Ø “бібліографія” як наука (чи допоміжна наукова дисципліна), предмет і завдання якої різними бібліографами в конкретний історичний період трактувались по-різному.

Ø “бібліографія” як область практичної (чи науково-практичної) діяльності з підготовки різноманітних джерел бібліографічної інформації (бібліографічних посібників) і бібліографічного обслуговування споживачів інформації.

Ø “бібліографія” як найбільш широке збірне поняття, в об’єм якого входять всі вищеназвані та будь-які інші бібліографічні явища.

В сучасному бібліографознавстві використовується наступне визначення бібліографії - «Бібліографія: Інформаційна інфраструктура, що забезпечує підготовку, поширення та використання бібліографічної інформації». Для розуміння цього базового терміну важливо з’ясувати значення інших – “інформаційна інфраструктура” і – “бібліографічна інформація”. Інформаційна інфраструктура визначається як “сукупність інформаційних центрів, банків даних і знань, систем зв’язку, що забезпечує доступ споживачів до інформаційних ресурсів” (інформаційний центр - організація, виконує функції по збору, аналітико-синтетичній переробці і розповсюдженню інформації, а інформаційні ресурси в найзагальнішому розумінні - це сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації).

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення теорії бібліографії.

2. Яку роль відіграє бібліографія в системі соціальної комунікації?

3. Дайте визначення суб’єкта, об’єкта бібліографії.

4. Дайте визначення документа як каналу комунікації.

5. Охарактеризуйте книгу як різновид документа.

Теми рефератів:

1. “Книга як різновид документа: загальна характеристика”.

2. “Розвиток системи соціальної комунікації в інформаційному суспільстві”.

Практичне завдання 3.

Мета: Ознайомлення зі змістом теорії бібліографії.

Питання:

1. Проаналізувати зміст теорії бібліографії.

2. Дати визначення поняття бібліографії та її складових частин.

1. Барсук А. И. Библиографоведение в системе книговедческих дисциплин . -М.: Книга, 1975. -206 с.

2. Буран В. Я., Довгопола О. П., Пупченко В. В. Бібліографія: загальний курс. – К.: Вища школа, 1984. – 214 с.

3. Диомидова Г. Н. Библиографоведение; Учебник для ср. проф. уч. зав. – СПб, 2002. – 228с. (Серия “Библиотека”).

4. Коршунов О. П. Библиографоведение: общий курс. – М.: Книжная палата, 1990. – 232 с.

5. Методологія бібліографії: Лекції для студентів бібліотечного факультету. – Рівне, 1993. – 23 с.

6. Швецова - Водка Г. М. Загальне бібліографознавство: Основи теорії
бібліографії. -Рівне, 1995. – 183 с.

Тестові завдання.