Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства.

В другій половині XIX - початку XX ст. . багато бібліографів навпаки, звужували значення терміну «бібліографія», обмежуючи функції бібліографії лише збиранням відомостей про твори друку для складання списків й покажчиків літератури. У зв’язку з тим, що |по-різному розумілося суспільне призначення бібліографії, з’являлись і різні її визначення. Сам же термін протягом тривалого періоду використовувався в різних значеннях як область практичної діяльності, як наукова дисципліна, як окремий бібліографічний покажчик, як сукупність бібліографічних посібників.

Багатозначність базового терміну зберігалася й в радянський час, що гальмувало розвиток бібліографічної науки, ускладнювало взаєморозуміння між вченими, що брали участь в дискусіях, негативно впливало на вдосконалення бібліографічної роботи.

Велике значення для упорядкування термінології мали дискусії на сторінках спеціальних періодичних видань в 1950 – 1960 – х роках, в яких брали активну участь вчені, викладачі, бібліографи-практики. Предметом обговорення стали такі теоретичні питання: визначення бібліографії, розмежування понять «бібліографічна діяльність” та “бібліографічна наука” Підсумки цієї. дискусії були закріплені в першому державному термінологічному стандарті 16448-70 «Бібліографія. Терміни і визначення».

Потім був зроблений наступний крок - розроблений новий термінологічний стандарт ГОСТ 7. 0-77 «Бібліографія. Терміни і визначення», який набув чинності з 1978 р. В ньому були дані визначення бібліографії як області науково-практичної діяльності (по підготовці і доведенню до споживачів бібліографічної інформації) і бібліографічної науки (наукової дисципліни, вивчаючої теорію, історію, методику і організацію бібліографії). Були також визначено їх суспільне призначення та мета. Зокрема, мета бібліографії була сформульована як вплив на використання творів друку в суспільстві.

Робота над бібліографічною термінологією продовжувалася, і в 1986 р. був введений в дію ГОСТ 7. 0-84 «Бібліографічна діяльність. Основні терміни і визначення». Термін «бібліографія» в ньому взагалі відсутній, а бібліографічна діяльність потрактувала як область інформаційної діяльності по задоволенню потреб в бібліографічній інформації.

Здавалося б, все ясно: в численних статтях, наукових і учбових виданнях приводилися різні визначення бібліографії, прийнятий термінологічний ГОСТ, але єдиного визначення бібліографії, відповідного її положенню і ролі в сучасному суспільстві, до середини 2000 р. не було.

При переході до загальної комп’ютеризації і використанні новітніх інформаційних технологій відбувається злиття всіх видів бібліографічної інформації в бази і банки даних, розвиток інформаційних мереж, змінюється роль і місце бібліотек в цьому процесі, підвищується їх відповідальність за виконання функцій за поданням повної, точної, якісної інформації не тільки в традиційній, але і в електронній формі. Наступив наступний етап розвитку бібліографії, і потрібно було інше її визначення, рівно як і визначення бібліографічної науки - відповідно до сучасної інформаційної ситуації.

Міждержавний ГОСТ 7. 0-99 “Інформаційно - бібліотечна діяльність, бібліографія» набув чинності 1 липня 2000 р. В ньому запропоновано наступне визначення бібліографії: «Бібліографія: Інформаційна інфраструктура, що забезпечує підготовку, поширення та використання бібліографічної інформації». Для розуміння цього базового терміну важливо з’ясувати значення інших – “інформаційна інфраструктура” і – “бібліографічна інформація”. Інформаційна інфраструктура визначається ГОСТом як “сукупність інформаційних центрів, банків даних і знань, систем зв’язку, що забезпечує доступ споживачів до інформаційних ресурсів” (інформаційний центр - організація, виконує функції по збору, аналітико-синтетичній переробці і розповсюдженню інформації, а інформаційні ресурси в найзагальнішому розумінні - це сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації).

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні джерела формування бібліографічних знань.

2. Чому в епоху середньовіччя відбувається занепад розвитку бібліографічних знань.

3. Охарактеризуйте зміну в ставленні до бібліографії в період розвитку видавничої справи в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст.

Теми рефератів:

1. “Розвиток бібліографічних знань в Древній Греції та Римі”.

2. “Особливості розвитку бібліографічних знань в Київській Русі. Сакральність української бібліографії”.

3. “Бібліографічні надбання в українських виданнях ХVІІ-ХVІІІ ст. ”.

4. “Найвидатніші українські бібліографи ХІХ ст. ”

5. “Сучасні українські бібліографи”.