Складання та інспектування маршрутів

Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів.Показ об'єктів, як ми вже відзначали, є частиною, що займає чільне положення в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їхня кількість, послідовність показу впливають на якість екскурсії.

У цей час на державному обліку перебуває понад 150 тис. пам'ятники історії, археології та культури, а в музеях країни зберігається близько 40 млн. експонатів.

Як об'єкти можуть бути:

- пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства й держави (наприклад, Савур-Могила);

- будинки й спорудження, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, добутку архітектури й містобудування, житлові й суспільні будинки, корпуси промислових підприємств, інженерні спорудження (пам'ятник А.С. Пушкіну, будинок залізничного вокзалу в Донецьку);

- природні об'єкти - ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, заповідники й заказники, а також окремі дерева, реліктові рослини тощо (Дружківські скам'янілі дерева);

- експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок (художній музей Донецька);

- пам'ятники археології - городища, древні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дороги, святилища, канали та ін. (Теплинське городище в Слов'янськом районі);

- пам'ятники мистецтва - добутки образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, скульптура й ін. (дендропарк "Софиївський" в Умані).

Екскурсійні об'єкти класифікуються:

- за змістом - однопланові (добуток живопису, ріка, рослина, тварина, будинок) і багатопланові (архітектурний ансамбль, ліс, поле, вулиця, площа міста);

- за функціональним призначенням - основні, які є основою для розкриття підтем, і додаткові, показувані під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів у розповіді;

- за ступенем збереження - повністю збережені, що дійшли до наших днів зі значними змінами, частково збережені, втрачені.

Перед екскурсійними працівниками при створенні екскурсії коштує завдання - відібрати з безлічі об'єктів самі цікаві й по зовнішньому вигляді, і по тій інформації, що вони із собою несуть. Правильний відбір забезпечить зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу й глибоке розкриття теми. Варто так організувати цю справу, щоб ті самі об'єкти не кочували з екскурсії в екскурсію.

По можливості, у кожної теми повинні бути "свої" об'єкти. Їхня розмаїтість дозволяє організувати правильне чергування вражень в екскурсантів, зберегти елемент новизни при вивченні різних тим.

Якщо з передбачуваного маршруту неможливо виключити той або інший об'єкт (наприклад, пам‘ятник Богдану Хмельницькому в Києві), що через його унікальність показується в ряді екскурсій (оглядової, історичної, літературної, мистецтвознавчої), то такий об'єкт необхідно розкрити по-особливому. При його показі та у розповіді повинні бути виявлені ті характерні риси, які не знайшли відбиття в екскурсіях на інші теми. У такому випадку інтерес екскурсантів при їхньому повторному огляді, як правило, не знижується.

У практиці підготовки екскурсій вироблена певна методика оцінки екскурсійних об'єктів. Її застосування особливо важливо в тих випадках, коли творці нової екскурсії, зустрічаючись на маршруті з декількома об'єктами, подібними по змісту, можуть вибрати ті з них, які найцікавіші для даної теми.

Для оцінки об'єктів, включених в екскурсію, використаються наступні критерії:

1) пізнавальна цінність - зв'язок об'єкта з конкретною історичною подією, з певною епохою, життям і творчістю відомого діяча науки або культури, художні вартості пам'ятника, можливість їхнього використання в естетичному вихованні учасників екскурсії;

2) популярність - відомість об'єкта серед населення (наприклад, Палац Буковинських митрополитів у Чернівцях, Софія Київська, собор Святого Юра у Львові й ін.);

3) незвичайність (екзотичність) - особливість, неповторність пам'ятника історії або культури, будинки, спорудження (наприклад, суцільнозварний міст імені Е.О. Патона через Дніпро в Києві). Незвичайність об'єкта може бути також пов'язана з якоюсь історичною подією, що відбулося в даному будинку, на місці установки даного пам'ятника, з легендою або історичною подією (церква царевича Дмитра в Угличу, храм Спасу на Крові в Санкт-Петербурзі на місці загибелі Олександра ІІ). Екзотичність може бути природного характеру (наприклад, сталактито-сталагмитові карстові печери в Новому Афоні, в Абхазії);

4) виразність - зовнішня виразність об'єкта, його взаємодія із тлом, навколишнім середовищем (будинками, спорудженнями, природою). Перевага віддається тому об'єкту, що щонайкраще вписується в місцевість, гармоніює з іншими об'єктами, з ландшафтом (наприклад, будинок Московського університету на Ленінських горах, храм Покрова на Нерлі в м. Володимирі, мости в Санкт-Петербурзі);

5) стан збереження - стан об'єкта в цей момент, його підготовленість до показу екскурсантам;

6) місцезнаходження - відстань до об'єкта, зручність під'їзду до нього, можливість підвозу до об'єкта екскурсантів, придатність дороги для автотранспорту, природна обстановка, що оточує даний об'єкт, наявність місця, придатного для розташування групи з метою спостереження;

7) тимчасове обмеження показу - час (доба, дні, місяці й сезони), коли відвідування й огляд об'єкта неможливі через погану видимість або сезонність.

Екскурсія не повинна бути перевантажена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і викликає стомлюваність екскурсантів, а увага й інтерес при цьому слабшають. Оптимальна тривалість міської екскурсії становить 2-4 академічних години. При цьому екскурсанти з інтересом сприймають не більше 15-20 об'єктів.

В екскурсію можуть входити об'єкти як однієї групи (наприклад, пам'ятники архітектури), так і декількох груп (пам'ятні місця, історичні пам'ятники, житлові будинки, природні об'єкти). Набір об'єктів залежить від теми екскурсії, її змісту, складу екскурсійної групи. Неправильно, наприклад, всю оглядову екскурсію будувати винятково на показі скульптурних пам'ятників і монументів. Варто уникати одноманітності побудови зорового ряду. Зорові враження екскурсантів будуть неповними, якщо в маршрут поряд з пам'ятниками й монументами не буде уведений показ окремих будинків і вулиць, площ, пам'ятних місць, об'єктів природи.

У ході підготовки нової екскурсії більше уваги варто приділити вивченню об'єктів на місці, у їхній природній обстановці. Необхідну вихідну інформацію дає вивчення об'єктів по джерелах - книгам, альбомам, фотографіям. Зустріч із екскурсійним об'єктом безпосередньо на місці його розташування, вивчення різних його сторін дозволяють екскурсоводові в майбутньому, при роботі із групою, вільно орієнтуватися біля нього, кваліфіковано вести його показ.

Відбір об'єктів закінчується складанням карток (паспортів) на кожний з них як для конкретно розроблювальної теми, так і для майбутніх екскурсій.

У картку об'єкта вносяться наступні дані:

1) його найменування (первинне та сучасне), а також назва, під якою він відомий;

2) історична подія, з яким він зв'язаний, дата події;

3) його місцезнаходження, поштова адреса, найменування території, де він розташований (місто, селище, промислове підприємство й т.д. );

4) його опис (під'їзд до нього, його автор, дата спорудження, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);

5) джерело відомостей про нього (література, де описана об'єкт і події, пов'язані з ним, архівні дані, усні перекази, основні друковані праці та місця зберігання неопублікованих робіт);

6) ступінь його схоронності (стан його й території, на якій він перебуває, дата останнього ремонту, реставрації);

7) відповідальний за охорону об'єкта;

8) відомості про те, у яких екскурсіях об'єкт використається;

9) дата складання картки, прізвище й посада укладача.

До картки прикріплюється фотографія об'єкта, що відтворює його нинішній й, по можливості, колишній види. Приклад картки екскурсійного об‘єкту наведено на рисунку 4.1.

1. Монумент визволителям Донбасу 2. Тридцятиметрові фігури солдата й шахтаря персоніфікують ратний подвиг воїнів, що вигнали німецько-фашистських окупантів з індустріального краю, і героїзм робітників, що відродили його до життя. 3.Пам'ятник споруджено у Міському парку відпочинку міста Донецька (колишня назва парк ім. Ленінського комсомолу) на правом березі Нижнєкальміуського водосїховища. 4. Було відкрито в 1984 р. у переддень свята Перемоги. Скульптор Ю. Балдін, художник-монументаліст А. Порожнюк, архітектори В. Кишкань і М. Ксеневич, інженер-конструктор Е. Райгородецкий. На полірованій грані композиції написані слова: "Твоїм визволителям, Донбас". Збоку, на чорному граніті стели - літопис звільнення міст донецької землі. 5. Герценов Б.Е., Юрис Ю.И. Донецьк-путеводитель. - Донецьк: Донбас, 1994. - 111 с. 6. Реконструйовано постамент і прилеглу територію у 210 році. У 2012 році відкрито Музей Великої Вітчизняної війни. 7. Охорона пам'ятника на регіональному рівні. 8. Використається в оглядовій екскурсії по Донецькові по маршруті: Донецьк - культурний центр. 9. Петренко Галина Іванівна, 15 травня 2012 року.

Рис. 4.1. Приклад оформлення карти екскурсійного об‘єкту

У картку на архітектурні, природні, археологічні об'єкти можуть бути включені й іншої відомості. Так, картка на пам'ятник архітектури (будинок) містить відомості про наявність скульптури, кахлів, стінопису в його декоративному оздобленні (зовні, усередині), про тип і конструкцію будинку, його технічному стані (ступеня збереження). Наявність карток на всі екскурсійні об'єкти, розташовані на території даного краю, прискорює розробку нових екскурсійних тим, дозволяє різноманітити використання пам'ятників в екскурсіях на різні теми, робить їхній показ більше активним.

На природні об'єкти можна запропонувати трохи іншу форму картки. Вона містить наступні відомості про об'єкт:

1) найменування;

2) місцезнаходження (адреса);

3) характеристика (площа, фауна, флора, ґрунти, гірські породи);

4) цінність (наукова, оздоровча й т.д.);

5) значення (місцеве, обласне, загальнодержавне);

6) стан;

7) народногосподарське використання;

8) законодавчий акт про його охорону й дата його прийняття;

9) джерела відомостей про об'єкт;

10) прізвище, ім'я, по батькові укладача й дата складання.

Маршрут екскурсії - найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми. До нього пред'являються такі основні вимоги:

- логічна послідовність;

- забезпечення зорової основи для розкриття теми.

Варіантів складання маршруту може бути трохи: хронологічний, тематичний, тематико-хронологічний.

Хронологічний використають в екскурсіях, що розкривають життя видатних людей (наприклад, композитора С.С. Прокоф'єва).

Тематичний вибирають для таких екскурсій, як "Донецьк культурний".

Тематико-хронологічний принцип побудови маршруту - риса оглядових екскурсій.

Розробка маршруту - багатоступінчастий процес, при якому потрібно керуватися Правилами дорожнього руху та інших нормативів.

Об'єкти на маршруті бувають основні та додаткові.

При складанні маршруту дотримуються наступні умови:

1) показ у певній послідовності, що не допускає повторних проїздів;

2) доступність об'єктів (наявність площадок для його огляду);

3) переїзд або перехід між об'єктами не більше 10-15 хв.;

4) наявність упоряджених зупинок, у тому числі й санітарних.

Потрібно становити кілька варіантів руху на випадок ремонтних робіт, транспортних пробок. Розробка транспортного маршруту завершується узгодженням і затвердженням паспорта та схеми маршруту, розрахунку кілометражу та часу використання транспорту.

Після складання маршруту обов'язкові його обхід або об'їзд, якщо екскурсія транспортна.

Завдання обходу (об'їзду):

- ознайомитися із плануванням траси (вулицями, площами);

- уточнити місця розташування об'єктів і зупинок групи (автобуса);

- освоїти під'їзд на автобусі до місць стоянок й об'єктів;

- провести хронометраж часу, необхідного для показу об'єктів й екскурсії в цілому;

- перевірити доцільність показу намічених об'єктів;

- вибрати кращі крапки для показу й варіанти розташування групи;

- вибрати методику знайомства з об'єктом;

- виявити потенційно небезпечні місця й вжити заходів для забезпечення безпеки екскурсантів.

Приклад маршруту екскурсії "Донецьк – початок всіх маршрутів" наведено на рис 4.2.

Рис. 4.2. Приклад оформлення схеми маршруту екскурсії