Індивідуальний та контрольний текст екскурсії

В екскурсійній справі існують поняття "контрольний" і "індивідуальний тексти". До цих текстів пред'являється ряд однакових вимог: стислість, чіткість формулювань, необхідна кількість фактичного матеріалу, наявність інформації з теми, повне розкриття теми, літературна мова. Але існують і розходження. Розглянемо їх.

Контрольний текст складається творчою групою, відповідно до його кожен екскурсовод будує свою розповідь.

Матеріал у контрольному тексті розташований найчастіше в хронологічному порядку й не відбиває структури екскурсії, маршрутної послідовності. Цей текст є основою для створення варіантів екскурсій однієї теми для різних груп екскурсантів. Він включає матеріали, які можуть скласти зміст вступного й заключного слова.

Текст повинен бути ретельно вивіреним, всі цитати, цифри, дати, приклади - супроводжуватися посиланнями на джерела.

На основі контрольного тексту кожен екскурсовод готовить свій індивідуальний текст, що допомагає логічно будувати його розповідь. Зміст таких текстів у різних екскурсоводів буде подібним, але в них будуть приводитися різні факти, уживатися інші обороти мови.

Ознайомлення екскурсоводів з контрольним текстом повинне проводитися після підготовчої роботи (збір, вивчення матеріалу). Це допомагає правильно відібрати матеріал, визначити найкращу кількість прикладів, зробити правильні висновки по підтемах у цілому.

Індивідуальний текст відбиває структуру екскурсії й складається відповідно до технологічної карти. Кожна його частина присвячена певній підтемі, факти й дати підтверджуються посиланнями на джерела.

Авторові тексту необхідно пам'ятати про те, що слово та об'єкт діють на почуття екскурсантів одночасно. Прагнення до пожвавлення матеріалу не повинне вести до спроб розваги екскурсантів.

При показі тих самих об'єктів різні екскурсоводи залежно від властивостей характеру, особистих здатностей використають різні обороти мови, факти, приклади й, що дуже важливо, різні методичні прийоми.

Від того, наскільки індивідуальний текст наближений до загальноприйнятої мови та ураховує мовні особливості конкретного екскурсовода, залежить успіх розповіді.

Методика вимагає, щоб, розробляючи індивідуальний текст, екскурсовод пам'ятав про свою відмінність від лектора. Обмеженість часу, перебування екскурсантів на ногах і на відкритому повітрі змушує екскурсовода говорити коротко та чітко. Тривалість розповіді не повинна перевищувати часу, протягом якого об'єкт привертає увагу екскурсантів (найчастіше це 5-7 хв.). Даний принцип одержав назву "закон мови об'єкту".

Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучуватися напам'ять. Щоб спростити користування текстом, можна заготовити спеціальні картки, де записуються короткі відомості про об'єкт, цитати, цифри, дати. Їхній рекомендований розмір, А8, А6 (чверть стандартного аркушу щільного папера для письма, придатного для тривалого застосування). Для зручності картки потрібно пронумерувати. Їхня кількість звичайно відповідає числу основних питань. Картки допомагають екскурсоводові згадати матеріал, читати припустимо тільки ті з них, на яких записані цитати з добутків.