Прийоми виявлення логічних зв’язків

1. Виокремлення слів або розділових знаків, що передають характер логічних зв’язків.

Часто логічний зв’язок між судженнями виражається сполучниками або сполучними словами, які є своєрідними сигналами, що попереджають про логічний зв’язок у тексті.

Наприклад, читаючи текст, де між двома поняттями стоїть сполучник і, ми подумки повинні зробити висновок, що тут поєднано члени поділу одного поняття. Слід перевірити, чи справді це так.

У видавничій анотації читаємо такий текст:

«Навчальний посібник для учнів музичних учбових закладів, а також доступний всім прихильникам музики і тим, хто воліє ознайомитися з її історією».

Ці два поняття не взаємовиключають одне одного, а обсяги їх перетинаються, але не виключено той варіант, коли обсяг останнього входить до обсягу першого, тобто про тих прихильників музики, які воліють ознайомитися з її історією. Тому вони не є членами поділу одного поняття. Тому слід було б написати:

«Навчальний посібник для учнів музичних учбових закладів, а також доступний всім прихильникам музики, хто воліє ознайомитися з її історією».

2. Зіставлення суджень чи понять, логічний зв’язок між якими словесно чи пунктуаційно не виражений.

У багатьох випадках логічний зв’язок між судженнями та поняттями словесно чи пунктуаційно не виражений. Не співставляючи такі судження і поняття, редактор ризикує пропустити до друку текст з неперевіреними внутрішніми логічними зв’язками.

Редакція одного з жіночих журналів повідомила:

«У лютневому номері була надрукована анкета «Сто рубрик». Редакція прагнула встановити, які розділи, жанри, теми найбільше цікавлять читачів, а які залишаються поза увагою. Слід зауважити, що наші очікування повністю справдилися.

Листи продовжують надходити, але вже зараз ми маємо десять тисяч відповідей на анкету.

Уже сьогодні навіть при побіжному огляді частини цих відповідей, ми дізналися про себе багато нового».

Якщо не співвіднести першу фразу у другому абзаці з двома наступними, можна не виявити між ними зв’язок. Ні словесно, ні пунктуаційно цей зв’язок не виражений, але те, що у першій фразі думка не завершена, свідчить про те, що зв’язок існує, що далі буде роз’яснення, чому «наші очікування повністю не

справдились». А й справді, обидва судження начебто вказують на причину того, чому очікування справдилися: надіслано велику кількість відповідей, відповідей змістовних, з яких редакція дізналася про себе багато нового. Саме цього, схоже, й чекала редакція. Значить все правильно? Виявлений логічний

зв’язок правильний?

Так, на цьому можна було б поставити крапку, якби перед фразою, яку ми розбирали, не було іншої, такої, що пояснює, що мала на меті редакція, публікуючи анкету. Вона дозволяє зробити висновок, що редакція наперед знала, які розділи, жанри, теми захоплюють читачів, а які залишають байдужими. Ці очікування і справдилися. Однак наступні дві фрази ніяк не підтверджують, що саме ці очікування справдилися. Навпаки, у них мова йде зовсім про інше – про широкий відгук на анкету, про щось нове, тобто несподіване. Так, дякуючи співставленням, які не може не робити і читач, ми виявили логічний зв’язок між першим і другим абзацом тексту, зв’язок, який виявили не автори тексту – він утворився випадково і порушив логіку відношень між судженнями другого і третього абзаців. Ясно, що необхідне втручання редактора. Що ж зробити, щоб прибрати неправильний зв’язок? Або викреслити першу фразу другого абзацу, або замінити її із такою, в якій йдеться не про очікування редакції взагалі, а про те яку конкретно інформацію хотіла отримати в результаті анкетування. «Редакція прагнула встановити, які розділи, жанри, теми найбільше зацікавлюють читача, а які лишаються поза увагою.

У тому, що читачі масово відгукнуться на анкету і допоможуть нам, ми не вагалися. І не помилилися. Листи ще продовжують надходити».

Працівник редакції не виправив текст, тому що читаючи не співставляв між собою судження, а отже, не виявив зв’язків, що і привело до логічної плутанини.

Про характер логічних зв’язків між судженнями і поняттями сигналізують розділові знаки. Наприклад, кома може розділяти однорідні члени речення, двокрапка замінювати сполучник тому що, тире вживатися в значенні – отже, тощо.