Комунікативний ефект видання та логічне нормування тексту

Виховати у собі здатність професійно оцінювати текст з погляду логіки дуже важливо для кожного редактора. Слід чітко уявляти роль логічних зв’язків у тексті, володіти прийомами та методами логічного аналізу. У редактора повинен виробитися рефлекс на порушення логічної норми.

У теорії редагування розділ, присвячений його логічним основам, почали розробляти з кінця 50-х років. Першою такою науковою працею стала професора А.В.Западова «Логічні основи редагування», яка увійшла до збірника «Про редагування книги». Нині у всіх підручниках і посібниках з цієї дисципліни такий розділ є. Проводяться спеціальні наукові дослідження: редактори звертаються до логіки шукаючи відповіді на питання, які виникають у процесі професійної діяльності, філософи з позиції своєї науки аналізують роботу редактора над текстом.

Ще в Стародавній Греції було помічено, що сила впливу на співрозмовника залежить не тільки від виразності усного мовлення, а й від того, які думки виражені в мовленні та як вони пов’язані між собою. Уже тоді вивченні комунікативного ефекту охоплювало не тільки ««зовнішні шари інтелектуально-мовного зв’язку, але й внутрішні значеннєві аспекти. Традиційна риторика, що виникла як теорія ораторського мистецтва, йшла паралельно з логікою – наукою про форми і закони правильного (результативного) мислення. Варто звернути увагу на той факт, що з середини минулого століття почали говорити про наукову риторику як про теорію, що досліджує цілісний комунікативний ефект у масових інформаційних процесах. Порівняно недавно термін «риторика» почали застосовувати і для характеристики професійної майстерності людей, що створюють чи опрацьовують друкований текст – журналістів, редакторів.

У друкованому тексті серед інших компонентів, що визначають інтенсивність комунікативного ефекту і таких, що піддаються свідомому контролю, суттєву роль відіграє значеннєва (логічна організація).

Різні операції, спрямовані на виявлення і удосконалення «логічних складників» тексту, можна в цілому назвати логічним нормуванням.

Особливе значення має вибір форми організації текстового матеріалу, обумовлений не тільки власне логічними нормами і цільовим призначенням видання, але й особливостями читацького середовища.

Нерідко виникають ситуації, коли зміст повідомлення допускає різні варіанти його оформлення. Ту саму тезу можна доводити по-різному, науково строге і

логічно правильне визначення може бути невиправдано складним і тому потребувати заміни доступним адресату еквівалентом. Чим більший арсенал логічних засобів при створенні і обробці тексту, тим більше можливостей при виборі форм, а відтак і вірогідніше досягнення прогнозованого ефекту.

Однак слід пам’ятати, що варіативність смислової організації тексту не безмежна, вона діє в межах визначених нормативних оцінок інформації (достовірність, точність, несуперечливість), що гарантують її логічну доброякісність. З цього погляду досить суттєвим аспектом значеннєвого нормування тексту має бути проблема боротьби з логічними помилками.

Специфіка власне редакторської справи в процесі створення книги чи журналістського матеріалу визначається роботою над тими елементами повідомлення, від яких залежить інтенсивність комунікативного ефекту видання, тобто сила його впливу на кожного адресата, а отже і на суспільство в цілому.

Комунікативний ефект будь-якого видання формується під впливом багатьох факторів, не всі з яких контролюються редактором. Сюди належить, наприклад, соціальний авторитет джерела інформації (автора, видання, друкованого органа), нахили читача, чому він читає саме цей матеріал, а не інший, реклама та багато інших чинників. У творчій співдружності з

автором редактор контролює ті семантичні, мовні та інші властивості тексту, які в цілому здатні впливати на читача з різною силою, а відтак викликати комунікативний ефект різної міри інтенсивності. Робота редактора у такому розрізі над твором має виключно соціальне значення, оскільки загальний комунікативний ефект видання залежить від екстенсивності і від інтенсивності одночасно.

Висока оцінка засобів масової інформації не може базуватися виключно на їх великій екстенсивності. Справжній комунікативний ефект завжди екстенсивно-інтенсивний, він визначається не абстрактним охопленням деякої кількості адресатів і навіть не кількістю реальних читачів, а тими змінами в їх свідомості, які викликані саме цим твором.

Який би не був тираж видання, якщо сила його впливу на кожного окремого читача дорівнює нулю, то цією величиною виражається загальний комунікативний ефект.