Виявлення фактів порушення прав своєї компанії

Оскільки суди все частіше визнають той факт, що інтелектуа­льна власність робить додатковий внесок у функціонування компаній і асоційовану з нею грошову вартість, нині дедалі більшого значення набувають системи, що дозволяють максимізувати використання можливостей інтелектуальної власності. Компанія, що по­стійно намагається мати нову інтелектуальну власність і експлуатує отриману, має великі шанси залишатися здоровою у фінансовому сенсі. Така компанія підтримує конкурентність, захищаючи свої товари, що постійно вдосконалюються і появи яких чекають на ринку. Крім того, така компанія зміцнює свою конкурентність, примушуючи до виплати компенсацій тих конкурентів, що змагаються з її запатентованими товарами.

Завдання відстежувати потенційних порушників може виконати, якщо компанія поєднає моніторинг конкурентів з корпоративною поінформованістю про свою інтелектуальну власність. Завдяки правильній внутрішній політиці щодо захисту й експлуатації інтелектуальної власності компанія та її службовці уважно ставляться до всього портфелю інтелектуальної власності, а також до діяльності конкурентів. Відповідно до цього службовці повинні швидко розпізнавати товари, торговельні марки або технології, права на які порушено.

Діяльність з моніторингу забезпечує компанії рушійну силу для розслідування потенційних порушень. Наприклад, фахівець з маркетингу побачив конкурентний товар, що виставлений на комерційному шоу, і описав його своєму менеджерові. Інформований у такий спосіб менеджер може згадати про наявність патенту на то аналогічний описаному його службовцем. Стосовно цього питання менеджер зі своїми висновками може зв’язатися з юридичним відділом, і в такий спосіб можна перевірити факт порушення. Ключовим моментом тут є підготування службовців, щоб вони були компетентними в питаннях інтелектуальної власності компанії. Важливим є заохочення їхньої активності в цьому напрямку.

Тільки-но потенційного порушника виявлено, відділ з інтелектуальної власності або адвокат приступають до перевірки факту порушення. Така перевірка може складатися із закупівлі товару потенційного порушника, закупівлі товару з торговельною маркою, права на яку порушуються, досліджень технології, яка потенційно порушує права, а також безліч інших видів діяльності, спрямованих на пошук фактів.

Коли пошук фактів буде завершено, потенційний товар-порушник, технологія-порушниця або марка-порушниця порівнюються з тими об'єктами права інтелектуальної власності, якими володіє компанія. У результаті цього можна визначити, що порушення було й компанії завдано збитків на певну суму. Потім на основі аналізу вигід-витрат-ризику можна прийняти ділове рішення про те, чи намагатися ліцензувати інтелектуальну власність, чи починати судовий розгляд за фактом порушення або не вдаватись до жодних дій.

Якщо відділ або фахівець з інтелектуальної власності дійдуть висновку, що конкурент дійсно порушує права компанії, не потрібно баритися з обстоюванням своїх прав на інтелектуальну власність. Необґрунтована затримка може спричинити втрату цих прав стосовно цього конкурента. Затримки терміном більш ніж три роки зазвичай визнаються необґрунтованими, навіть ненабагато коротші - також.

Відлік часу для обстоювання прав починається відтоді, коли компанія знає або, зважаючи на все, повинна довідатися про товар-порушника. Якщо, наприклад, у результаті моніторингових зусиль компанії менеджер довідається, що товар конкурента може порушувати один з патентів компанії, то початком періоду необґрунтованої затримки може стати дата, коли менеджер довідався про цей товар. Відповідно, тільки-но потенційне порушення ідентифіковане, компанія зобов'язана вжити заходів обережності, щоб упевнитися в тім, що з її боку немає жодного необґрунтованого зволікання після цієї ідентифікації.

Службовці компанії повинні усвідомити, що їхні знання про потенційні порушення не тільки забезпечують можливості використання інтелектуальної власності компанії, але також можуть ініціювати певний період, по закінченні якого ті ж самі можливості можуть бути втрачені. Тому компанія повинна мати план інструктування службовців, для того щоб вони швидко доносили до свого менеджера або юридичного відділу всі факти, про які довідаються, що свідчать про порушення з боку конкурентів.

У силу того, що можливості використання прав інтелектуальної власності можуть бути втрачені в результаті необґрунтованої затримки з обстоюванням цих прав, стандарти з розкриття інформації, що стає відомою в процесі моніторингу, повинні стати частиною стандартів компанії з моніторингу діяльності конкурентів. Якщо компанія втрачає можливості використовувати права інтелектуальної власності, такі втрати мають бути питанням вибору, а не стати результатом того, що компанія забула про існування своєї інтелектуальної власності або про існування конкурентного потенційного товару-порушника. Коли компанія довідається про факти, що свідчать про можливе порушення, це спірне питання варто доповісти в юридичний відділ і без великого зволікання провести щодо нього розслідування.

Зважаючи на те, що обстоювання порушених прав є дуже клопіткою й дорогою справою, бажано передбачити майбутні порушення. Це можна зробити, якщо буде встановлено тісний зв'язок між патентами своєї й іншої компанії та ступінь їх взаємозалежності через аналіз цитування патентів.

Взаємозалежні патенти підлягають подальшому відстеженню, оскільки тут виникає ймовірність актів передання патентних прав, вичерпання терміну дії одного з патентів або перехід винахідника в іншу організацію. Зацікавлена компанія може піти на одержання необхідної технології за ліцензією через придбання патентних прав або створення спільного підприємства. Якщо нічого подібного не трапиться, потрібно й надалі відстежувати виробничі процеси підозрюваної компанії на предмет можливого правопорушення.

Розглянутий метод також корисний під час виявлення часто цитованих патентів, і, отже, їх варто підтримувати в силі протягом усього їхнього терміну дії, і тих, від яких цілком можна відмовитись.

Аналіз патентного цитування належить до діяльності, іменованої останнім часом конкурентною розвідкою, що переважно призначена для забезпечення керівників інформацією, яка є необхідною для прийняття обґрунтованих рішень.