Дослідження операцій як наука про рішення задач організаційного управління
Поняття «дослідження операцій»
Термін «дослідження операцій» виник під час другої світової війни. Тоді він повністю відповідав змісту предмету. На жаль, не дивлячись на те, що тепер методи дослідження операцій знаходять значно більш широке застосування в порівнянні з військовими роками, дана назва як і раніше використовується.
В даний час існує міжнародна федерація, об'єднуюча різного роду науково-дослідні організації, що спеціалізуються в області дослідження операцій. Термін «дослідження операцій» можна зустріти в назвах спеціальних підрозділів, сформованих на багатьох промислових підприємствах. Те ж саме можна сказати про відповідні факультети, організовані в багатьох провідних університетах, наполегливо продовжуючи культивувати цю назву. За позитивні результати в області дослідження операцій може бути привласнений відповідний вчений ступінь. Інтереси збереження спадкоємності настільки великі, що назва «дослідження операцій» навряд чи буде витиснена яким-небудь іншим в найближчому майбутньому. Тому, не дивлячись на те, що даний термін не достатньо точно відображає суть справи, а деколи навіть вводить в оману, до нього слід відноситися з належною пошаною. Він цілком це заслужив.
Термін «дослідження операцій» (operations research) має численні синоніми, також що отримали широке розповсюдження. В Англії більш споживаним є вираз «операційні дослідження» (operations research). Американці часто використовують термін «наука про управління», популярність якого з принципами системного підходу і припускає виявлення всіх істотних елементів задачі і їх взаємозв'язків.
Проведення системного аналізу кожної конкретної задачі, як правило, здійснюється операційною групою, що складається з фахівців різних профілів: математиків, економістів, психологів і т.д. Саме комплексний склад операційної групи забезпечує все стороннє і якнайповніше вивчення істоти проблеми і дозволяє побачити різні її аспекти.
Таким чином, методологія дослідження операцій включає наступні найістотніші компоненти": системний аналіз, моделювання і використовування для вирішення задач організаційного управління комплексних операційних груп.
Моделі, як правило, є наближеним математичним описом процесів функціонування досліджуваних систем. Вони розрізняються як по характеру, так і по ступеню складності. Існують моделі детерміністичні і вірогідні (стохастичні). Як ті, так і інші звичайно містять підлягаючу оптимізації (максимізації або мінімізації) цільову функцію і деяку сукупність обмежень. Фізичне значення цільової функції залежить від істоти оптимізаційної задачі. В задачах виробничо-економічного характеру цільова функція частіше за все є підлягаючу максимізації прибутком або підлягаючі мінімізації витратами (наприклад, пов'язані із зберіганням запасів або з транспортуванням продукції до місць збуту і ін.) В моделях протиракетної оборони цільова функція може мати сенс вірогідності виявлення і перехоплення (або поразки) ракет супротивника і т.д. В математичній моделі обмеження є системою співвідношень, що звужують область допустимих значень так званих керованих змінних, тобто тих вимірних величин (показників і чинників), значення яких підлягають оптимізації. Виражені через керовані змінні цільова функція і обмеження і складають математичну модель задачі організаційного управління (або задачі оптимізації управляючого рішення). При рішенні практичних операційних задач знаходять ефективне застосування різні класи оптимізаційних моделей (лінійні, нелінійні, динамічні, цілочисельні, імітаційні) і методи оптимізації, засновані на використовуванні математичного програмування.
Ефективність операційних методів аналізу і рішення задач оптимізації у сфері організаційного управління істотно зростає при використовуванні обчислювальної техніки. Застосування ЕОМ дозволяє вирішувати складні задачі, математична постановка яких зв'язана з необхідністю розгляду «великомасштабних моделей», що містять велике число (іноді до декількох сотень) обмежень. Рішення такого роду задач великої розмірності без ЕОМ практично неможливе. Для успішного вирішення практичних задач вдосконалення управління у сфері організаційно-господарської і державно-адміністративної діяльності нашій країні потрібні відповідні наукові кадри, і зокрема кваліфіковані фахівці в області дослідження операцій.
Для зручності можна з достатнім ступенем точності визначити дослідження операцій як науковий підхід до рішення задач організаційного управління. При рішенні будь-якої конкретної задачі застосування методів дослідження операцій припускає:
1) побудова математичних; економічних або статистичних моделей для задач ухвалення рішень і управління в складних ситуаціях або в умовах невизначеності;
2) вивчення взаємозв'язків, що визначають можливі наслідки ухвалюваних рішення, а також встановлення критеріїв ефективності, що дозволяють оцінювати відносну перевагу того або іншого варіанту дій.
Іноді вважають, що предметом дослідження операцій є повсякденно виникаючі задачі управління діяльністю тієї або іншої організації. Іншими словами, вважають, що йдеться про управлінські задачі, що виникають в ході реалізації деяких щодня повторюваних «операцій». Методи дослідження операцій дійсно знаходять застосування при рішенні деяких задач такого типу. До їх числа відносяться, зокрема, задачі, пов'язані з календарним плануванням виробництва і управлінням запасами, з експлуатацією і ремонтом устаткування, а також задачі комплектування штатів на підприємствах і фірмах.
Проте методи дослідження операцій нерідко використовуються для вирішення іншого роду управлінських задач, що мають лише непряме відношення до повсякденних операцій. Задачі такого роду, як правило, пов'язані з плануванням. До їх числа відносяться, зокрема, задачі визначення асортименту продукції, що випускається, розробки довгострокових програм розширення виробництва, проектування сіті складських приміщень в системі оптової торгівлі, а також задачі освоєння нових сфер виробничої або комерційної діяльності шляхом злиття з іншими фірмами або шляхом придбання останніх.
Має місце невідповідність між терміном «операція» і тим довкола задач, при рішенні яких використовуються методи висловлюваної тут наукової дисципліни, викликає явний жаль. Але справа йде ще гірше. Коли ми говоримо «дослідження», то це породжує помилкове враження «споглядальності» самого методу розгляду. Фактично ж спостерігається абсолютно протилежне. За останнє десятиріччя застосування методів дослідження операцій неодноразово підтверджувало великі можливості цих методів і їх високу ефективність при рішенні практичних задач управління.
Аналіз управляючих рішень припускає розчленовування тієї або іншої складної проблеми на під проблеми, легше що піддаються логічному і інтуїтивному розгляду. Результати ретельного дослідження кожній з під проблем належним чином синтезуються, що дозволяє глибше осмислити початкову проблему в цілому.
Операційний підхід направлений на вдосконалення самих процедур вироблення управляючих рішень. Ступінь успішності даного підходу вимірюється чистим прибутком, одержуваним за рахунок практичної реалізації результатів операційного дослідження. Слід бачити відмінність між вдосконаленням процедур ухвалення управляючих рішень і вдосконаленням процесу їх виконання, або, іншими словами, між «добрим рішенням» і «добрим практичним результатом». Так, наприклад, по деяких міркуваннях, рішення укласти парі на скачках може вважатися (з економічної або моральної точки зору) далеко не кращим; проте, якщо парі, проте, укладено, результат може виявитися (у разі виграшу!) позитивним. Аналіз з метою вироблення самого обґрунтованого рішення важливий тому що в умовах, коли кінцевий результат не визначений однозначно, на розвиток подій можна впливати тільки схвалюваним рішення.
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 575;