Виявлення туберкульозу при зверненні за медичною допомогою
Своєчасне виявлення туберкульозу залежить від фтизіатричної пильності лікарів загального профілю. Згідно з чинним наказом МОЗ України усі особи, які звертаються в поліклініку вперше в даному році, обов'язково проходять флюорографічне обстеження. Якщо у хворого є скарги, характерні для ураження бронхолегеневої системи, діагностична флюорографія робиться незалежно від строку попереднього обстеження.
Також усім госпіталізованим хворим з приводу будь-якого захворювання роблять рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.
Хворим із симптомами, схожими на туберкульоз (кашель протягом 3 тижнів і більше, загальна слабкість, погіршення апетиту, схуднення, кровохаркання, біль в грудній клітці тощо) в поліклініці потрібно провести:
- опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя);
- фізикальне обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація);
- рентгенологічне обстеження органів грудної клітки;
- бактеріоскопічне дослідження мокротиння на КСБ - проводять не менше ніж у 3-х мазках. Першу пробу мокротиння беруть у хворого в день звернення за медичною допомогою в присутності медичного персоналу. Потім йому дають посуд для збиранyя ранкового харкотиння (збирає в домашніх умовах, самостійно) і останню третю пробу харкотиння збирають наступного дня в поліклініці, коли хворий здає другу пробу. Правильне збирання харкотиння - це запорука отримання вірогідних результатів. Для цього слід дотримуватись певних умов збирання харкотиння, а саме:
1. Мокротиння слід збирати в окремій, добре провітрюваній кімнаті або на території закладу без сторонніх людей. Якщо пацієнт збирає харкотиння в стаціонарі, то він має відкашлювати його в санітарній кімнаті, а якщо вдома - то біля вікна.
2. Методика збору мокротиння - збір проводять вранці після сну та підйому з ліжка. Хворий повинен прополоскати рот та не чистити зуби, бо в цей момент може виникнути кашель з харкотинням, яке не буде зібране у контейнер. Харкотиння має відходити з глибини грудей (з глибоких нижніх дихальних шляхів). Для цього хворий повинен зробити декілька глибоких вдихів і видихів (легені максимально розправляються), потім ще раз глибоко вдихнути і поволі видихнути. Зразу після цього він з силою вдихає і різко виштовхує повітря з легень, щоб діафрагма підняла легені. Тільки такий видих викличе природний кашель. Харкотиння збирають у контейнери у кількості більше 2 мл.
Існують такі варіанти результатів первинного дослідження харкотиння та рентгенологічного обстеження, що отримані в лікувальному закладі загальнолікувальної мережі:
1. Кислотостійкі бактерії, виявлені хоча б в одному з 3-х мазків харкотиння, - хворого направляють до протитуберкульозного диспансеру для підтвердження або виключення діагнозу.
2. Кислотостійкі бактерії, не виявлені в жодному з 3-х мазків харкотиння, але є рентгенологічні зміни, - хворого направляють до протитуберкульозного диспансеру для консультації.
3. Кислотостійкі бактерії не виявлені в жодному з 3-х мазків харкотиння, але наявні клінічні і рентгенологічні ознаки пневмонії. В цьому випадку впродовж 2-х тижнів хворому проводять лікування антибіотиками широкого спектру дії. Не використовують препарати, що мають протитуберкульозну активність (стрептоміцин, канаміцин, рифампіцин, капреоміцин, мікобутин, фторхінолони). Якщо отримано позитивний ефект від проведеного лікування, то діагноз туберкульозу знімають. При відсутності позитивного ефекту від антибіотикотерапії хворого направляють до протитуберкульозного диспансеру з підозрою на туберкульоз.
В умовах протитуберкульозного диспансеру проводиться:
• збір скарг і анамнезу;
• рентгенологічне обстеження органів грудної клітки;
• дослідження харкотиння методом мікроскопії;
• дослідження харкотиння методом посіву;
• визначення чутливості МБТ до антимікобактеріальних препаратів.
Слід зазначити, що у 50% хворих туберкульоз виявляють при зверненні до медичних закладів з різних причин.
Комплексний план заходів щодо боротьби з туберкульозом в районі обслуговування диспансеру
Придбання практичних навичок по складанню комплексного плану протитуберкульозних заходів адміністративного району (міста) на один рік
Орієнтовна карта-інструкція
Мета:Уміти скласти план і намітити заходи по боротьбі з туберкульозом в окремо взятому районі.
Заходи | Строки | Хто виконує |
I. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ | ||
1. Проаналізувати звіти про діяльність роботи установ охорони здоров’я району (міста) по боротьбі з туберкульозом за попередній рік. | Січень Лютий | Головний лікар протитуберкульозного диспансеру і головні лікарі установ району (міста). |
2. Аналізувати комплексний план протитуберкульозних заходів в районі (місті) за попередній рік і намітити завдання на наступий рік. | Лютий | Головний лікар протитуберкульозного диспансеру. |
3. Провести аналіз всієї рентгенівської патології в районі за попередній рік з залученням усіх рентгенологів. | Квітень | Комісія ЦРБ, дільничі фтизіатри і головні рентгенологи району (міста). |
4. Провести семінар з лікарями загальної мережі з питань діагностики і клініки ранніх форм туберкульозу. | 1 раз на рік в районі (місті) | Головні лікарі лікарень і зав. диспансерними відділеннями. |
5. Провести семінар для загальної медичної мережі по навчанню методики щеплення і ревакцинації BCG . | Лютий Березень | Зав. диспансерним відділенням і головний лікар РСЕС. |
II. ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЩЕПЛЕННЯ І РЕВАКЦИНАЦІЯ | ||
1. 100% залучення усіх новонароджених дітей до щеплення BCG. | Протягом року. | Пологовий будинок. |
2. Залучення до щеплення і ревакцинації дітей до 14 років, згідно з планом. | Протягом року. | Головні лікарі лікарень і дитячих консультацій. |
3. Ревакцинація дітей з тубвогнищ. | Протягом року. | Дитячі консультації. |
4. Вести постійний контроль за виконанням плану щеплення, ревакцинації, якістю щеплення. | Протягом року. | РСЕС |
5. Безперебійно забезпечувати всі лікувально-профілактичні установи району (міста) вакциною BCG. | Протягом року. | РСЕС |
III. ВИЯВЛЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ | ||
1. Провести масові профілактичні огляди населення з метою раннього виявлення. | Протягом року. | Головний лікар протитуберкульозного диспансеру і головний лікар РСЕС. |
2. Організувати безперебійну роботу стаціонарних і пересувних флюорографів і залучити до перевірки на туберкульоз осіб, які звертаються за допомогою. | Протягом року. | Головні лікарі медичних закладів району(міста). |
3. Постійно контролювати роботу стаціонарних флюорографів у поліклініках району (міста). | Протягом року. | Головні лікарі поліклінік. |
4. Скласти план роботи пересувного флюорографу. | Січень | Зав. диспансерним відділенням. |
5. Провести обстеження на туберкульоз усіх осіб, що проживають в районі 1 раз на 2 роки. | Протягом року. | Головні лікарі лікарень. |
6. Забезпечити рентгенологічне обстеження призовників не рідше 1 разу на рік (спільно з РВК). | Протягом року. | Протитуберкульозний диспансер. |
7. Забезпечити обов’язкове рентгенологічне обстеження всіх хворих, що знаходяться на лікуванні в стаціонарі та в поліклініках. | Протягом року. | Зав. стаціонарами і поліклініками. |
8. Провести медичні огляди осіб, що влаштовуються на підприємства. | Протягом року. | Гол. лікарі мед-санчастин, зав. медпунктами. |
9. Провести аналіз всіх запущених і несвоєчасно виявлених випадків туберкульозу в районі (місті) із застосуванням заходів до винних. | Протягом року. | Зав. диспансерним відділенням і зав. поліклініками. |
IV. ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ | ||
1. Поліпшити відбір хворих для стаціонарного лікування, не допускати необгрунтовану госпіталізацію амбулаторних хворих. | Протягом року. | Зав. диспансерним відділенням. |
2. Підвищити якість і повноту обстеження в амбулаторних умовах і виключити дублювання досліджень хворих, що поступили в плановому порядку, прискорити час обстеження в стаціонарі. | Протягом року. | Зав. стаціонарними відділеннями. |
3. Забезпечити хворих в амбулаторних умовах тривалим безперервним лікуванням антибактеріальними засобами. | Протягом року. | Гол. лікар протитуберкульозного диспансеру. |
4. Добиватись в стаціонарі повного закриття каверн і припинення бактеріовиділення. | Протягом року. | Головний лікар протитуберкульозного диспансеру. |
5. Перевірити умови роботи підлітків, що є на обліку в протитуберкульозних диспансерах. | Січень | Дільничі фтизіатри. |
6. Вести облік робочого часу дільничих лікарів і медсестер. Постійно контролювати дотримання графіків роботи. | Протягом року. | Гол. лікар, зав. диспансерним відділенням і головна медсестра. |
V. ПРОФІЛАКТИЧНА І САНІТАРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА | ||
1. Систематично проводити в протитуберкульозному диспансері науково-практичні конференції для лікарів і медсестер. | Протягом року. | Головний лікар протитуберкульозного диспансеру. |
2. Провести атестацію лікарів і медсестер протитуберкульозного диспансеру. | Протягом року. | Гол. лікар протитуберкульозного диспансеру. |
3. Систематично проводити санітарно-освітню роботу в протитуберкульозних диспансерах, на підприємствах, установах, школах району (міста). | Протягом року. | Головний лікар протитуберкульозного диспансеру. |
VI. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ | ||
1. Контролювати проведення поточних дезинфекцій у вогнищах, що підлягають обробці. | Протягом року. | РСЕС. |
2. Провести семінар з середніми мед. працівниками про методику поточної дезинфекції. | Протягом року. | РСЕС. |
3. Поліпшити стан вогнища туберкульозної інфекції, шляхом відселення бактеріовиділювачів з гуртожитків і комунальних квартир. | Протягом року. | РСЕС, районний (міський) протитуберкульозний диспансер. |
4. Забезпечити госпіталізацію до тубстаціонару всіх виявлених хворих з бактеріовиділенням. | Протягом року. | Гол. лікар і зав. диспансерним відділенням. |
Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 710;