Тепоємність рідин і твердих речовин.

Нині існують точні методи вимірювання теплоємності в широкому інтервалі температур. Досягнуто певних успіхів у розробці теорії теплоємності для простої твердої речовини і для газоподібного її стану при невисоких тисках. Що ж для задовільної теорії теплоємності складної твердої або рідкої речовини, то її досі не існує.

У тому разі, коли для конденсованих речовин відсутні експериментальні дані щодо теплоємності. То користуються двома наближеними емпіричними правилами.

1. Правило Дюлонга і Пті. Атомна теплоємність при постійному об’ємі для будь-якої твердої простої речовини наближено дорівнює 25,94 Дж/моль К.

Це правило більш чи менш поширюється на елементи, атомна маса яких вища ніж у калію. І при порівнянно високих температурах, близько до температур плавлення твердої речовини.

Якщо припустити незмінність теплоємності елементів при утворенні хімічної сполуки, то теплоємність такої сполуки, Дж/моль К:

= 25n,

де n– кількість атомів, що входять у молекулу даної сполуки.

Для легких елементів значення атомних теплоємностей, відмінні від 25,94 Дж/моль К.

2. Правило адитивності. Молярна теплоємність складних твердих і рідких речовин дорівнює сумі молярних теплоємностей усіх елементів, тобто є величиною адитивною:

,

де С-атомна теплоємність і-го елемента; n – кількість атомів і-го елемента в молекулі.

Для твердих і рідких речовин ≈ .