Робота з підручниками зошитами в ході уроку.

Методика роботи в зошиті до теми 3 клас «Різноманітність тварин у природі»

Узагальнюючий урок: поняття, мета, організація

Урок - форма організації навчання, коли він навчальні заняття проводяться учителем з групою учнів постійного складу, однакового віку і її рівня підготовки протягом визначеного часу за встановленим розкладом задля досягнення навчально-виховних цілей.

Кожен урок присвячується вивченню певного питання програми розвитку й тому є щось яке закінчила разом із тим є продовженням попередніх уроків і опорою для наступних.

Наприкінці вивчення теми, зазвичай, проводяться узагальнюю щие уроки. Вони можуть відбуватися за матеріалом двох або не скількох тим, близьких за змістом.

Основна дидактична мета подібного типу уроків — систе матизация знань, отриманих щодо всієї теми, за кріплення її найважливіших положень. Отже, узагальнюючі уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, і навіть істотно впливають в розвитку пам'яті, промови, мислення учнів.

Під узагальненням розуміють виділення будь-яких властивостей, якостей, властивих цілу групу предметів, і формулювання висновку, який вірний щодо будь-якого ,окремого предмета цієї групи.Учащихся потрібно навчити узагальнювати матеріал. Зробити це можна зробити з такого плану:

виділяти головне, основний зміст в обобщаемом матеріалі;

б) виділяти основні характеристики предметів, відносини з-поміж них;

в) порівнювати предмети між собою, виділяти загальні, фундаментальні особливості, які можуть опинитися лягти основою обоб щения;

р) формулювати з урахуванням узагальнення висновок (загальну тен денцию, закономірність тощо. буд.).

За правильної організації уроку ефективним методом узагальнення і систематизації знань то, можливо розмова, основ ным умовою її ефективності є рівень або міра підготовки учнів на тему. Учащихся треба готувати до такої роботи: вони мають володіти фактичним матеріалом, навы ками порівняння, знати властивості предметів, їх основні харак теристики. При недостатньою підготовці учнів розмова мо жет перетворитися на монолог вчителя.

Для узагальнення і систематизації знань потрібно скласти такі питання, яких дозволив би отримати узагальнення знань на цю тему. У питаннях може бути отра дружин певний фактичний матеріал, що грає значної ролі при виділенні основних понять теми.

На узагальнюючому уроці бажано використовувати наочне приладдя, якими учні користувалися під час вивчення матеріалу.

У структурі узагальнюючого уроку можна виділити такі елементи:

а) організація учнів, у якої з'ясовується їх підготовка до уроку, перевіряється наявність необхідних наочних посібників, повідомляються тема, цілі й завдання майбутнього уроку;

б) перевірка знань, умінь і навиків по вивченій темі. Зазвичай, окремі учні отримують завдання, выпол няют їх, а клас перевіряє, виправляє, доповнює принаймні не обходимости;

в) узагальнювальна розмова на тему;

р) висновок вчителя, під час якого відзначається, який матеріал теми як і засвоєно учнями.

У окремих випадках, проводячи узагальнюючий урок, вчитель поєднує перевірку знань, умінь, навичок і узагальнюючу розмову разом. Це можна зробити у випадках, коли тема невелика за обсягом матеріалу й поняття її прості.

Для перевірки засвоєння матеріалу учнями всього класу, і навіть ступеня сформованості умінь і навиків наприкінці узагальнюючого уроку можна навести невелику самостійну роботу учнів, носячи щую контрольний характері і сприяє виявлення рівня сформованих знань і умінь

2. Підручник як засіб навчання має велике значення в організації навчально процесу в школі. За допомогою підручника учні отримують визначений програмою об’єм знань, знання подаються дітям у певній системі, за допомогою підручника учні навчаються самостійно працювати з книгою, мають змогу конкретизувати і уточнювати отримані знання малюнками, фотографіями, схемами, таблицями, картами. Відомий методист професор В.П. Буданов писав: «Без підручника викладання втрачає точність і визначеність. Підручник забезпечує певний рівень знань».

До роботи з підручником ставляться такі вимоги:

а) навчання молодших школярів виділяти головну думку в прочитаному;

б) опрацювання текстів різних видів та завдань, поданих до них; тут слід звертати особливу увагу на тексти, які ставлять за мету формування прийомів навчальної діяльності;

в) організація самостійної роботи за підручником.

Починаючи з першого уроку природознавства, вчитель ознайомлює дітей з підручником, звертаючи увагу на зовнішнє оформлення, на форзац, пояснює значення умовних знаків, знайомить із казковими героями, які будуть допомагати учням у навчанні. Вчитель нагадує учням про бережливе ставлення до підручників, пояснює, як можна зберегти підручник.

Матеріал підручника складається з статей, ілюстративного матеріалу (малюнки, фотографії, схеми, карти, таблиці), запитань та завдань і додаткового матеріалу (казки, вірші, загадки, прислів’я, ребуси, цікавий матеріал про об’єкти і явища природи).

Статті в підручниках 1-го та 2-го класів невеликі за об’ємом, надруковані крупним шрифтом. Поступово в 3-іх, 4-их класах об’єм статей збільшується.Так як навички читання в учнів формуються поступово, то і методика роботи зі статтею з класу в клас змінюється. У першому класі та в першому півріччі другого класу перший раз на уроці статтю читає вчитель, щоб учні мали змогу цілісно сприймати матеріал, другий раз читати статтю можна запропонувати сильним учням. У другому півріччі другого класу можна поступово залучати до першого читання статті сильних учнів, а друге читання можна запропонувати середнім за рівнем розвитку читацьких навичок учням. У третьому класі учнів поступово привчають до читання мовчки. У четвертому класі, так як об’єм статей значно зростає на уроці можна читати не всю статтю, а частину залишати для опрацювання вдома, за умови, що навчальний матеріал розбирається і вивчається на уроці. Деякі статті, що містять складний для запам’ятовування матеріал, не переказуються. Наприклад, «Горизонт», «Як орієнтуватись на місцевості», «План місцевості».

Перед роботою з більшістю текстів підручника діти ознайомлюються з новим матеріалом, розглядають наочні посібники. Виключення можуть складати тексти, що містять вже більш менш знайомий учням матеріал або нескладні за змістом статті в 4-му класі. Найважливіші слова у статті вчитель пояснює перед читанням тексту. Кожне нове слово вчитель записує на дошці, читає і пояснює його значення, пропонує одному – двом учням повторити слово.

Важливою метою роботи з підручником є навчання дітей виділяти головне в тексті. До роботи з статтею перед учнями обов’язково ставиться запитання, на яке вони мають дати відповідь, прочитавши текст. Після читання статті для глибшого розуміння її застосовують докладний розбір за запитаннями, проводять вибіркове читання найбільш важливих частин тексту. Користуючись підручником, учні повинні відповісти і на ті запитання, на які в тексті відповідей у прямій формі може і не бути. Такі запитання спрямовують учнів на осмислення тексту, виявлення найдоступніших для розуміння зав’язків між предметами, явищами, їхніми ознаками, властивостями. Важливим видом роботи з підручником є робота з ілюстративним матеріалом. Кольорові ілюстрації впливають на емоції дітей, що підвищує рівень сприймання тексту, допомагає уточнити та конкретизувати уявлення дітей про предмети і явища. У процесі роботи з ілюстраціями доцільно налаштувати учнів на те, що малюнки треба розглядати уважно, не пропускаючи характерних ознак рослин чи тварин. Але щоб учні виділили основне, треба поставити їм запитання, які спрямують увагу дітей на важливі сторони предмета, допоможуть з’ясувати його суттєві ознаки. Ілюстративний матеріал можна використовувати як до читання статті, так і після. У таких випадках будуть розв’язуватись різні дидактичні завдання. У першому випадку малюнок, фотографія чи схема будуть готувати дитину до сприйняття нової інформації, а в другому допомагатимуть закріпити її, поглибити знання про певний об’єкт чи явище, розкрити нові його якості.

Широко використовуються на уроці і наведені в підручнику запитання і завдання, що допомагає глибше і свідоміше розуміти навчальний матеріал. За характером і дидактичним призначенням можна виділити а) запитання і завдання, які використовуються для роботи з текстом підручника і з малюнками; б) завдання, що потребують попередніх спостережень за природою та працею людей або виконанням певних дослідів; в) завдання і запитання творчого характеру. Розрізняють такі види завдань і запитань: а) на просте відображення – відтворення вивченого матеріалу; б) порівняння процесів чи об’єктів природи; в) встановлення причини певних явищ; г) встановлення взаємозв’язків у природі; д) завдання практичного характеру.

Одні запитання і завдання подано перед текстом, інші – після нього. Перші з них призначені підготувати дітей до засвоєння статті, допомогти пригадати раніше вивчений матеріал, створити проблемну ситуацію. Другі використовуються після читання статті. Вони спрямовують увагу учнів на виділення в тексті головного, допомагають визначити причинно-наслідкові зв’язки, поглиблюють і закріплюють знання. Деякі завдання учні виконують вдома при підготовці до наступного уроку з природознавства. Учитель може додатково розробляти запитання і завдання, які сприяли б активізації роботи учнів – спонукали їх до мислення.

Робота вчителя з підручником повинна бути творчою. Запитання і завдання підручника подані тільки для практичної допомоги вчителю в організації навчальної діяльності дітей. Враховуючи місцеві умови і рівень підготовки учнів, учитель може збільшити кількість завдань і запитань або скоротити їх, ввести нові, складені з урахуванням особливостей природи і господарства рідного краю. Учитель повинен враховувати і індивідуальні особливості учнів – сильним учням пропонувати складніші запитання і завдання.

Для розвитку пізнавальної активності учнів, зацікавлення навчальним матеріалом в підручниках розміщено додатковий матеріал, а також протягом всього навчального року учнів супроводжують казкові герої – Їжачок – Хитрячок, Сойка Синьокрилка, Карасик Золотенко, Сонечко Семикрапочка, в третьому класі до них приєднуються ще й рибка-мандрівник Немо, Дракончики-повітроплавці, пан Кріт, хлопчик Струм, Мудрий Лісовичок, пані лікар Калина Пігулко.

Також учнів залучають і до інших засобів навчання: енциклопедій, науково-популярних книг та журналів, телепередач, інтернету. Спочатку вчитель приносить на урок цікавий матеріал, розповідає учням та знайомить із джерелом інформації. Поступово залучають і учнів до такої роботи, пропонуючи їм знайти цікавий матеріал в енциклопедії, журналі. На перших етапах – це невеликі усні повідомлення, а в 3-4-х класах вже можуть бути і письмові повідомлення чи проекти. У програмі з природознавства наголошується: «Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності. Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

Добре, коли до цієї роботи підключаються і батьки. Програмою з природознавства рекомендовано учителю при виконанні низки завдання співпрацювати з батьками.

3.

Билет 16