Позакл робота. Зміст позакл роботи з приро-ва. Види позакл. Роботи та її значення у формуванні природничо – екологічної компетентності.

Організація роботи в куточку природи та на навчально дослідній ділянці.

Розробити бесіду при роботі з роздатковим матеріалом.

Позакласна робота

Позакласна робота – необов’язкова, основана на добровільних засадах. Вона спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь та навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства,сприяє найкращому розвитку індивідуальних здібностей учнів. Зміст цієї роботи виходить за межі програмового матеріалу, доповнюючи і розширюючи його.

До неї можна віднести: дослідницькі групи, лабораторії, експедиції, гуртки, клуби, олімпіади, конкурси, виставки, трудові неформальні об'єднання, юннатів та ін.

Ця робота повинна бути цікавою, задовольняти запити й інтереси учнів. Бажано, щоб дитина, вперше прийшовши на станцію юннатів чи до екологічного центру, побачила не лише ті сільськогосподарські культури,які ростуть на полях, присадибних чи садових ділянках, а й маловідомі, екзотичні. Викликавши зацікавленість, можна вважати, що дитина, в якій закладено зерно дослідника, знову повернеться.

Мета позашкільного закладу – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитись, займає позицію активного суб’єкта діяльності. Керівник гуртка повинен розвивати активність, самостійність дітей, їх творчі здібності, формувати пізнавальні інтереси. Сформована пізнавальна активність стає фундаментом для творчого ставлення учнів до явищ навколишнього світу (4).

Позакласна робота включає індивідуальну, масову і гурткову роботу.

Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які виявляють особливий інтерес до природознавства. Учителеві необхідно виявити дітей, які цікавляться природознавством, розвивати їхні інтереси, спрямовувати в потрібне русло, щоб потім спиратись на цих дітей у гуртковій і масовій позакласній роботі. Їм можна давати окремі завдання: прочитати книжку, провести спостереженні, не передбачені програмою, виготовити наочність. Наприклад, спостерігати за ростом і розвитком рослин, способами поширення плодів і насіння, зимуючими птахами біля годівниці, появою перших комах, прильотом птахів. У куточку живої природи можна спостерігати за жуком-сонечком (скільки він з’їдає попелиць за годину, добу); як впливає підживлення на ріст і розвиток кімнатних рослин; як впливає світло, температура, вологість ґрунту на розвиток рослин.

Для заохочення учнів до виконання індивідуальних завдань слід використовувати на уроках знання і практичні вміння,яких діти набули в процесі позакласної роботи.

З учнями II-IV класів учитель організовує гурток юних любителів природи (юннатів), який об’єднує 15-20 чоловік. До гуртка треба залучати як учнів , що добре навчаються,так і тих, що відстають у навчанні. Робота в гуртку сприяє розвитку інтересу до природознавства: навіть учні з поганою поведінкою починають поводитися краще, у багатьох з них виявляються здібності, ініціатива. У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна бути організована так,щоб в учнів виховувалось почуття колективізму, відповідальності за доручену справу. Заняття гуртка проводять двічі на місяць.

Розпочинати заняття гуртка краще з якоїсь конкретної справи: організації куточка живої природи, Дня зустрічі птахів, екскурсії в природу і т.д.

Під час занять гуртка необхідно організовувати сезонні екскурсії в природу, виготовляти наочні посібники, використовувати ігри, загадки, вікторини. Також необхідно залучати гуртківців до читання спеціальної літератури.

У масовій позакласній роботі з природознавства важливу роль відіграють масові заходи, які проводяться в окремих класах або в загальношкільному масштабі. Вони зближують школярів, розвивають у них почуття колективізму, згуртовують дитячий колектив. Це – озеленення населених пунктів, пришкільних ділянок, збір насіння кущів і квітів своєї місцевості, боротьба з ярами, очищення джерел, збирання лікарських рослин,виготовлення шпаківень, годівниць, походи з метою вивчення природи рідного краю, проведення свят на природничу тематику: «Дня зустрічі птахів», «Свята врожаю», «Свята квітів», «Свята весни» , олімпіад і т.д.

Широко проводилася позакласна робота в Павлиській школі, коли директором в ній був Сухомлинський. Він разом з дітьми заклав «Сад вдячності» на честь тих, хто відпрацював для суспільства 40-50 років. Також у Павлиші склалася традиція садити в присадибному садку дерева, кущі, виноградну лозу, присвячені матері, батькові, бабусі, дідусеві. Дбаючи про посаджене, діти створювали красу й цим дарували радість людям. Традицією в школі було на осіннє свято Матері приносити матусі перші грона винограду, перші яблука, квіти, колоски пшениці та інші плоди своєї праці, а в день народження батьків дарувати їм квіти, вирощені вдома або в шкільній теплиці. В Павлиській школі часто проводилися свята, присвячені квітам, пісням, пташкам.(12)

2.Навчально-дослідна земельна ділянка є важливою стартовою сходинкою у підготовці учнів до сільськогосподарської праці, виховує в них навички, уміння та пізнавальні інтереси.

В процесі практичної дослідницької роботи учні вчаться спостерігати, самостійно проводити дослідження, творчо вирішувати ряд завдань. Навчальні завдання на шкільній ділянці сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів, відповідальність за доручені справи.

Робота на шкільній НДЗД повинна навчити учнів проявляти творчість у праці, вміння спостерігати,самостійно проводити дослідження.

Одне з основних завдань роботи на шкільній ділянці -виховання в учнів інтересу до природи рідного краю, любові і бережливого ставлення до неї.

Шкілка плодових дерев

В 2010-2011 роках на НДЗД нашої школи завдяки активній роботі учнів вдалося значно розширити межі шкілки плодових дерев. А ідея її започаткувати зародилася ще декілька років тому.

В 2008 навчальному році (восени)на території НДЗД були зроблені перші спроби закладання шкілки плодових дерев. При підтримці Міжнародної Благодійної Фундації «Хайфер Проджект Інтернешенл»,а нині - "Добробут громад", що співпрацює з нашою школою, восени 2008 року учнями посаджено 200 плодів грецького горіха, який представлений дев'ятьма різними формами. Навесні 2009 року ми продовжили роботу і висіяли насіння сливи, ліщини.

Співпраця школи з фундацією дала можливість омолодити старий шкільний сад саджанцями горіха волоського та яблуні, а також закласти новий шкільний яблуневий сад.

З учнями-природолюбителями у травні 2009 року був організований та проведений семінар-тренінг на тему «Щеплення, обрізування плодових дерев та догляд за ними».

На даному етапі маємо близько 60 одно-, дво- та трирічних саджанців волоського горіха, які за умовами проекту передаватимуться наступним школам з метою продовження екологічної роботи.

В подальшому, за умови активної участі учнів школи та співпраці з фундацією, плануємо роширити площу шкілки, отримати більше знань з питань по правильному догляду за саджанцями, вирощеними на власній НДЗД. Дещо в цьому плані вже зроблено.Частину саджанців грецького горіха, вирощених на нашій ділянці, розповсюджено по навчально-дослідних ділянках інших шкіл району.

Куточок живої природи – це місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять позаурочну та позакласну роботу.

Куточок живої природи може знаходитися у кабінеті природознавства, або безпосередньо у класі. Це може бути і загальношкільний куточок природи для дітей молодшого і старшого шкільного віку.

Кімната для куточка живої природи повинна добре освітлюватися, відповідати нормам і вимогам для утримання тварин і вирощування рослин. У куточку живої природи потрібно підтримувати постійну температуру і вологу повітря – це є важливою умовою для росту рослин та утримання тварин.

Відбір конкретних рослин і тварин залежить від умов класу або школи.

Кімнатні рослини слід добирати так, щоб на їхньому прикладі можна було познайомити учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і виконувати практичні роботи по вирощуванню. Найбільш поширеними кімнатними рослинами є: аспідистра, аспарагус, алоє, араукарія, бегонія, бальзамін, каменеломка, колеус, різні види кактусів, фуксія, узамбарська фіалка, сансевьера, традесканція.

Тварини куточка живої природи: гідри молюски, дафнії циклопи, плавунці, циклопи, шовкопряди, білан капустяний, риби, земноводні, плазуни, птахи і дрібні ссавці.

Для початкової школи куточок живої природи має дуже велике значення. Спілкування із живими об’єктами, виконання дослідів і спостережень, а також систематична робота по догляду, посилює відповідальність, прививає любов до природи, сприяє екологічному вихованню. НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ДІЛЯНКА. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ДІЛЯНКИ. ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЛАНУВАННЯ

Шкільну навчально-дослідну ділянку називають лабораторією під відкритим небом. На ділянці учні початкових класів вирощують культурні рослини та доглядають за дрібними тваринами. У процесі роботи на ділянці учні застосовують знання, які вони набули на уроках у класі, вони здобувають знання про закономірності життя рослин, про грунт, його обробіток, про культурні рослини та бур’яни, про шкідників городу і саду та про корисних тварин.

Робота на ділянці розвиває мислення і спостережливість, уміння помічати нове, робити висновки із спостережень.

Для початкових класів цілком достатня ділянка площею 1000 – 2000 м. Для кожного класу відводять окрему ділянку. Кожного року на своїй ділянці клас вирощує нові рослини і таким чином забезпечує потрібну сівозміну.

Плануючи шкільну навчально-дослідну ділянку, виходять зі змісту і обсягу навчальної програми, кількості учнів у школі і завдань навчально-виховної роботи. Для кожного класу і під кожну культуру виділяють площу потрібних розмірів.

У 1класі вирощують квіти з великим насінням ( настурція, нагідки, запашний горошок), боби, горох. У 2 класі вирощують коренеплоди: буряків, моркви; ягідники: смородина, малина, агрус, садові суниці.

Учні 3-4 класу вирощують на ділянці квітково-декоративні рослини на колекційних грядках.

Решта площі шкільної навчально-дослідної ділянки відводять під ягідники. Робота на ділянці повинна мати насамперед навчальну і виховну мету. Її потрібно спрямовувати на поглиблення теоретичних знань учнів та підготовку їх до майбутньої практичної діяльності.

Слід звернути увагу на те, щоб кожен учень виконував усі види робіт від початку і до кінця. Кожен учень повинен доглядати свою грядку чи рядок.

Особливу увагу слід приділяти організації роботи у літній період. Необхідно регулярно доглядати за рослинами упродовж усього літа, спостерігати за ними, підтримувати ділянку у зразковому стані, записувати у щоденник свої спостереження

3. Практична робота ( робота в парах).

Кожна пара одержує картку із зображенням тварини ( їжака, ящірки, сонеч-ка, гадюки, лося, зайця... ) . Складають розповідь про цю тварину за планом:

1. Назва тварини.

2. До якої групи тварин належить за зовнішньою будовою тіла.

3. Де живе.

4. Як захищається від ворогів.

У наш час з усіх кінців земної кулі лунають голоси охоронців природи, які з тривогою повідомляють про значне зменшення кількості тварин у природі. Багато тварин занесені до Червоної книги. Ця книга називається так тому, що червоний – колір небезпеки.

2. У 1980 році була вперше надрукована Червона книга України. Зараз в на-шій країні більше 130 видів тварин занесено до Червоної книги.

3. Надмірне і хижацьке полювання стало причиною загибелі та зменшення кількості таких диких тварин, як зубр, кіт лісовий, хохуля, тхір степовий. А дикий бик ( тур ) та дикий кінь ( тарпан ) зовсім зникли на Землі. А ще 200- 400 років тому вони водились на території України.

Стратегія “Читаємо і записуємо” ( робота в групах )

Учні читають статтю в підручнику “Охорона тварин” ( с. 149 – 150 ) і готу-ють запитання для іншої групи. Учні іншої групи відповідають. Потім міняються місцями.

Билет № 19