Довжина вибухової доставки руди в залежності від різних умов відбійки
| Кут падіння покладу, град. | Довжина вибухової доставки, м | |||||
| ширина камер більше 25 м, діаметр свердловин 90-150 мм | ширина камер до 12-18 м, діаметр свердловин 40-75 мм | |||||
| Потужність покладів, м | ||||||
| 4-5 | 5-15 | більше 15 | 4-5 | 5-15 | більше 15 | |
| 0-15 | 8-10 | 10-12 | 12-18 | 5-7 | 7-10 | 10-12 |
| 15-20 | 10-12 | 12-18 | 18-25 | 7-10 | 10-15 | 12-18 |
| 20-25 | 12-18 | 18-25 | 25-35 | 10-12 | 15-20 | 18-25 |
| 25-30 | 18-25 | 25-35 | 35-55 | 20-30 | 25-30 | 25-35 |
| 30-40 | 25-35 | 35-55 | 45-70 | 18-25 | 30-40 | 35-60 |
| більше 40 | 35-45 | 55-70 | більше 70 | 25-35 | 40-55 | 60-75 |
Ефективність вибухової доставки залежить також від кількості руди, яка у будь-якому випадку залишається на підошві камери – «залишку», величина якого залежить від довжини камери, кута падіння покладу та витрат ВР.
У табл. 7.14 наведено дані про величину «залишку» руд на підошві камери у відсотках від загальної кількості відбитої руди.
Таблиця 7.14
Величина втрат руди на підошві камери
(лежачому боці покладу)
в залежності від умов вибухової доставки, %
| Кут падіння покладу, град | «Залишок» руди на підошві при довжині камери, м | |||
| 35-43 | 40-48 | 45-55 | 50-60 | |
| 17-25 | 26-35 | 30-38 | 36-44 | |
| 7-13 | 10-15 | 12-20 | 14-22 | |
| 3-9 | 5-10 | 7-13 | 9-15 | |
| 1-5 | 2-7 | 3-9 | 5-11 |
При проектуванні вибухової доставки необхідно враховувати наступні рекомендації та особливості.
1. Питомі витрати ВР на відбійку і доставку приймати на 10-30% більше, аніж розрахункові на відбійку. Розрахункові параметри відбійки визначають за методами, викладеними у розділі «Відбійка руди».
2. У міру відбійки камерного запасу і збільшення довжини вибухової доставки необхідно збільшувати питомі витрати вибухівки шляхом поступового зменшення товщини шару руди, який відбивається Вш.
3. Загальну масу зарядів ВР у нижній частині шару, який прилягає до підошви камери, приймати в 1,5-2,0 рази більше, ніж у його верхній частині, що досягається збільшенням кількості свердловин.
4. При відбійці одночасно підривати тільки один ряд свердловин. У разі підривання двох рядів (шарів), заряди другого ряду ініціюють із сповільненням 150-250 мс по відношенню до першого ряду.
5. При величині «залишку» руди на підошві камери більше 5-8% необхідно передбачити зачищення підошви за допомогою скреперної установки, а при значній потужності покладу з кутом падіння до 30º можна для цього застосовувати підземний бульдозер з дистанційним керуванням типу БПДУ-2, який забезпечує продуктивність на зачищенні 250-300 т/зміну при довжині камери до 50 м. При проектній довжині камери 40-50 м за весь час відробки передбачити 2-3 зачистки, на виконання яких запроектувати відповідні трудові, матеріальні та енергетичні затрати.
6. У більшості випадків силою вибуху руду доставляють до випускних воронок або траншеї. Далі руду можна доставляти скреперними установками, або ж самохідними НДМ ковшевого типу.
До недоліків технології з доставкою руди силою вибуху слід віднести:
- необхідність залишення між камерами суцільних стрічкових ціликів із усіма витікаючими наслідками (збільшення втрат за рахунок складності або неможливості відпрацювання цих ціликів);
- необхідність періодичного зачищення підошви камери від «залишків» відбитої руди;
- певна складність ведення БПР внаслідок непостійності їх параметрів.
[1] Написана спільно з доц.Федьком М.Б.
[2] Написано спільно з доц. Федьком М.Б.
Дата добавления: 2017-02-04; просмотров: 765;