Технічна характеристика навантажувальних машин безперервної дії
Тип машини | Продуктивність, т/хв | Потужність двигуна, кВт | Розміри, м | Маса, т | Мінімальні розміри виробки, м | ||
висота | ширина | довжина | |||||
ПНБ-1 | 1,25 | 1,15 | 1,15 | 6,5 | 5,0 | 2,0×1,6 | |
1ПНБ-2 | 2,0 | 1,25 | 1,60 | 7,8 | 6,75 | 2,5×1,8 | |
2ПНБ-2 | 2,0 | 1,45 | 1,80 | 7,8 | 11,84 | 3,0×2,0 | |
ПНБ-3К | 3,0 | 1,90 | 2,00 | 8,5 | 23,6 | 3,2×2,5 | |
ПНБ-3Д | 4,0 | 1,90 | 2,70 | 9,0 | 26,5 | 3,7×2,5 | |
ПНБ-4Д | 6,0 | 2,00 | 2,70 | 10,0 | 34,0 | 4,0×3,0 | |
8ВU Джой(США) | 2,0 | 1,66 | 1,42 | 7,21 | 4,2 | ||
МС-4 (Великобританія) | 5,1 | 37,5 | 2,07 | 1,82 | 7,64 | 10,9 | |
911 HR (Швеція) | 2,0 | 3×15 пневмо | 2,3 | 2,5 | 6, | 9,7 | |
19HR-2 (Швеція) | 6,0 | 1,87 | 2,98 | 9,47 | 29,0 | ||
36СЕ (Франція) | 7,7 | 1,60 | 2,40 | 28,0 |
Машини типу ПНБ-1 та 1ПНБ-2 використовують при проведенні виробок площею перерізу відповідно не менше 3 і 4,5 м2, та на очисних роботах для навантаження руди кускуватістю до 300-400 мм міцністю до f=8-10.
Машина середнього типу 2ПНБ-2 може працювати у виробках мінімальним перерізом 6 м2 і на очисних роботах та вантажити руду з розмірами кусків до 500 мм міцністю до f=10.
Машини важкого типу ПНБ-3К та ПНБ-3Д потребують для роботи виробок перерізом більше 8-9 м2 і можуть вантажити руду з розмірами кусків до 500-600 мм міцністю до f=14-16.
Машини надважкого типу ПНБ-4 переважно використовують на очисних роботах та при проведенні горизонтальних виробок великої площі перерізу, здатні навантажувати окремі куски руди розміром до 800 мм міцністю до f=18-20.
Експлуатаційну продуктивність машин цього класу визначають за формулою, т/зм
, (7.56)
де Р0 – технічна продуктивність машини, т/хв; Тзм – тривалість робочої зміни, хв; Кв – коефіцієнт використання машини у часі, долі од. (приймають у межах 0,6-0,7 при торцевому випуску; 0,4÷0,6 у камерах з широким фронтом роботи; 0,3-0,4 – у вибоях із чергуванням протягом зміни відбійки та навантаження); ψ – коефіцієнт, який враховує вплив властивостей руди, її кускуватості, висоти навалу:
, (7.57)
де φ – кут укосу навалу руди, град.; gр – об’ємна вага руди у розпушеному стані, т/м³; f – коефіцієнт міцності руди; Dcp – діаметр середнього куска руди, м; hн – висота навалу відбитої руди, м.
Кількість машин для виконання необхідного об’єму робіт визначають з виразу, шт.
, (7.58)
де Кт=1,1-1,3 – коефіцієнт технічної готовності машин; Адоб – видобуток руди за добу (з шахти, дільниці, блока), т; Кн.в. – коефіцієнт нерівномірності видобутку, який приймають у межах 1,25-1,5.
У реальних умовах в залежності від типу, типорозміру та умов роботи експлуатаційна продуктивність машин з нагрібаючими лапами коливається від 250-300 до 500-600 т/зміну
Продуктивність праці машиніста навантажувальної машини та його помічника дорівнює продуктивності машини.
Останніми роками намітилася тенденція заміни навантажувальних машин безперервної дії, які працюють у комплексі з доставочними або доставочно-транспортними машинами, навантажувально-доставочними машинами, що працюють в режимі навантажувача, або використання схем автономної роботи НДМ, що в кінцевому результаті забезпечує кращі техніко-економічні показники.
Підземні екскаватори застосовують для навантаження відбитої руди у транспортні засоби (переважно автосамоскиди) при камерно-стовпових та суцільних системах розробки при відпрацюванні покладів потужністю більше 5-6 м з кутом падіння 0-15º.
На підземних роботах використовують екскаватори на гусеничному ходу з електроприводом та ковшами місткістю 0,75-2,5 м³. Технічну характеристику деяких з цих машин наведено у табл. 7.7.
Останнім часом усе більшого застосування знаходять гідравлічні екскаватори (RH-9E, RH-20, RH-25) завдяки кращій кінематиці робочого устаткування, більшій маневреності, кращій ремонтоздатності. Привід цих машин повністю гідрофікований і все робоче устаткування приводиться у дію за допомогою гідроциліндрів.
Екскаватори вибирають керуючись необхідною продуктивністю вибою або групи суміжних вибоїв, габаритами, кутом нахилу підошви вибою та кускуватості гірничої маси.
Технічну продуктивність екскаватора можна визначити за формулою, м3/год
, (7.59)
де qк – місткість ковша, м³;nц – кількість циклів черпання за хвилину (для найбільш поширеного екскаватора ЕП-1 nц=3,1 при повороті на 90º та 2,32 – при повороті на 180º); Кн – коефіцієнт заповнення ковша (дорівнює 0,4-0,5 при висоті навалу 3-4,5 м; 0,6-0,7 при висоті навалу руди більше 4,5 м та 0,8-0,85 при висоті навалу більше 4,5 м); Кт=0,7-0,9 – коефіцієнт зменшення продуктивності за рахунок видалення негабаритних кусків; Кh – коефіцієнт зменшення продуктивності в залежності від висоти навалу (при навантаженні у вибоях висотою 6-12 м Кh=0,85-0,9); Кр – коефіцієнт розпушення руди.
Таблиця 7.74
Дата добавления: 2017-02-04; просмотров: 1023;