Економікс включає в себе мікроекономіку і макроекономіку, що досліджують економіку на різних рівнях.

Мікроекономіка досліджує процеси прийняття рішень домашніми господарствами і фірмами та їх взаємодію на ринках товарів, послуг, економічних ресурсів. Мікроекономіка має справу з конкретними економічними одиницями, аналізує принципи їх раціональної поведінки. Вона займається такими питаннями як доходи і видатки окремих домогосподарств і фірм; умови раціонального розподілу обмеженого бюджету домогосподарства; умови максимізації прибутку фірми; формування ринкової ціни на певний товар, послугу чи економічний ресурсу зв’язку з попитом і пропозицією на цьому ринку; яким чином на економічні одиниці впливає політика уряду. Значну частку мікроекономічного аналізу присвячено типам ринків, стану конкуренції на них, процесу ціноутворення на різних типах ринку, дослідженню функцій ринку та виявленню умов, за якими ринок може виконувати притаманні йому функції.

Макроекономіка досліджує економіку як ціле, з’ясовує зв’язок між її секторами (споживацький сектор чи сектор домогосподарств, підприємницький сектор, державний сектор, міжнародний сектор), економічні цикли, інфляцію, безробіття, економічне зростання, державний бюджет, фіскальну і монетарну політики. Показники, що необхідні для такого аналізу, вже стосуються не окремих економічних одиниць, а економіки в цілому (агрегати) – ВВП, ВНП, національний доход, рівень інфляції, рівень безробіття. Макроекономічний аналіз спрямований на вияв результатів функціонування національної економіки у цілому. Він досліджує фактори, що визначають національний доход, рівень безробіття, рівень інфляції, стан державного бюджету і платіжного балансу країни, темпи економічного зростання.

Функції економічної теорії (політекономії, мікроекономіки, макроекономіки):

1) теоретико-пізнавальна – пояснює сутність, закони економічної діяльності;

2) світоглядна – формує систему наукових поглядів на економічну реальність і місце в ній окремої людини, класів, соціальних груп, на основі чого люди усвідомлено будують свою діяльність;

3) методологічна – теоретичні положення політекономії, мікроекономіки, макроекономіки кладуться в основу конкретних економічних наук (економічна статистика, економіка труда, економіка промисловості, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг);

4) практична – дає наукове обґрунтування економічної політики (всі політекономи цього прагнули).

Питання.

Як вже було з’ясовано, центральною проблемою економікс є проблема ефективності – як використати обмежені економічні ресурси, котрі можуть використовуватись в альтернативних цілях, щоб отримати максимальний корисний ефект, тобто максимальне задоволення безмежних потреб суспільства. Тепер важливо детальніше розглянути цю проблему та її складові.

В економікс потребою називають стан незадоволеності, в якому знаходиться людина і хоче з нього вийти, або стан задоволеності, який людина хоче продовжити.

Ці стани незадоволеності чи задоволеності індивідуальні для кожного споживача і мають різну ступінь інтенсивності. Тому виразити потребу кількісно неможливо. Мова йде про інтенсивну величину, що оцінюється в поняттях “більше “ або “менше”.