Тема 3. Попит і пропозиція у механізмі ринку. Теорія еластичності.

1. Крива індивідуального попиту. Рента споживача.

2. Ринковий попит. Нецінові фактори попиту.

3. Еластичність попиту.

4. Криві індивідуальної і ринкової пропозиції. Нецінові фактори пропозиції. Еластичність пропозиції.

5. Рівновага на ринку певного товару чи послуги. Значення фактору часу для рівноваги на ринку певного товару.

Питання.

Індивідуальний попит – це кількість товару, яку індивід бажає й може придбати при кожній з можливих цін, на певному ринку, протягом певного часу (день, тиждень, місяць, рік).

Для пояснення оберненого зв'язку між величиною індивідуального попиту і ціною певного товару, що відображає закон попиту важливо врахувати:

1) принцип спадаючої граничної корисності, згідно якому корисність додаткових одиниць певного блага послідовно знижується, досягаючи найменшої величини в останній одиниці блага, що є у споживача (гранична корисність задовольняє найменш інтенсивну потребу з тих потреб, що взагалі можна задовольнити за допомогою наданої кількості блага). Тому споживач купляє додаткові одиниці товару, якщо знижується їх ціна.

2) Ефект субституції – покупець прагне замінити більш дешевим товаром більш дорогі товари.

3) Ефект доходу – зниження ціни певного товару дає можливість покупцю купити більше цього товару, тобто при незмінному номінальному доході зросте його реальний доход (підвищиться купівельна спроможність).

Якщо припустити, що благо ділиться на частини безмежно малої величини, а зміни ціни і попиту здійснюються безперервно й у безмежно малих розмірах, то залежність між ціною попиту (вісь ординат) і кількістю товару, що користується попитом (вісь абсцис) можна відобразити у вигляді кривої з від'ємним нахилом. Розташування незалежної змінної P (ціни) на вертикальній вісі, а залежної змінної Q (величина попиту) на горизонтальній осі – це традиція економістів (математики роблять навпаки). Крива DD – крива попиту (англ. demand – попит)

Графік 1. Індивідуальний попит покупця Х на певний товар.

Закон попиту: якщо ціна якогось товару підвищується при незмінності всіх інших умов, то величина попиту на нього буде зменшуватися, і навпаки.

Споживач купляє всі частини блага по однаковій ринковій ціні OB, яка повинна бути рівною корисності останньої (граничної) частини блага – інакше раціональний споживач, що прагне покращити свій добробут, не схоче розставатися з грошима, які дають можливість придбати й інші товари. Таким чином, усі попередні частини блага приносять споживачу більше удоволення, ніж він утратив, віддавши певну суму грошей.

Рента споживача – це різниця між загальною корисністю певної кількості блага, що суб'єкт купляє для споживання (площа фігури OSNM), і загальною корисністю певної кількості грошових одиниць (площа фігури OBNM), які він повинен витратити для придбання наданої кількості блага.

Маршалл:рента споживача – це надлишок ціни, що споживач був готовий заплатити за певну кількість блага, над тією ціною, що він дійсно платить.

2 питання. Ринковий попит – це кількість певного товару, яку хочуть і можуть придбати всі споживачі цього товару при кожній з можливих цін, на конкретному ринку, протягом визначеного часу (день, тиждень, місяць, рік).

Ринковий попит, як і індивідуальний попит, відображає обернений зв’язок між ціною попиту й обсягом попиту. Це пов'язано з тим, що зниження ціни може спонукати кожного споживача даного товару зробити додаткові покупки, а також зниження ціни приваблює до товару нових покупців.

Перехід від графіків індивідуального попиту до графіку ринкового попиту здійснюється шляхом складання величин індивідуального попиту при різних цінах. Мова йде пропоєднання по горизонталі кривих індивідуального попиту. Крива ринкового попиту – це сума кривих індивідуального попиту.

Слід розрізнювати терміни: “зміна величини попиту” і “зміна в попиті”.

Поняття “зміна величини попиту” означає переміщення з однієї крапки до другої на тієї ж кривої попиту (різні комбінації системи “ціна – кількість товару). Причина переміщення – зміна ціни товару.

Поняття “зміна в попиті” означає переміщення всієї кривої попиту праворуч (збільшення) або ліворуч (зменшення). Попит – це крива, а зміна в попиті – це зміна положення даної кривої. Причина зміни – вплив нецінових факторів, тобто інших факторів ніж ціна цього товару.

Фактори, що викликають зрушення кривої ринкового попиту (нецінові детермінанти попиту):

1. Смаки або переваги споживачів. Зміна смаків відбувається із-за моди, реклами, появи нових товарів.

2. Кількість споживачів на ринку.

3. Грошові доходи споживачів. Товари, на які попит знаходиться у прямій залежності від зміни доходу, називаються товарами вищої категорії або нормальними товарами. Товари, попит на які зростає при зменшенні доходів (зворотній зв'язок) називаються товарами нижчої категорії (супові набори з кісток, обрізків м'яса; одежа або взуття, що вже хтось використовував).

4. Ціни на товари, між якими є зв'язок. Коли 2 товари взаємозамінні (субститути), то існує прямий зв'язок між ціною на один із них і попитом на другий (зростання ціни на кофе стане причиною зростання попиту на чай). Коли 2 товари взаємодоповнюючі (комплементарні), тобто задовольняють одну потребу разом, у комплекті, то існує зворотна залежність між ціною на один із них й попитом на інший (зростання ціни на магнітофони стане причиною зниження попиту на касети).

5. Споживацькі очікування відносно майбутніх цін і доходів. Очікування підвищення цін і доходів збільшує попит, і навпаки.

Функцію попиту у загальному вигляді можна відобразити таким чином:

Qd = f (P, T/P, N, I, Рz, E)

P –ціна даного товару;

T/P– смаки або переваги споживачів;

N –кількість споживачів на ринку;

I –грошові доходи споживачів;

Рz –ціни на товари, між якими є зв'язок;

E –споживацькі очікування відносно майбутніх цін і доходів.

3 питання.

Для продавців важливо знати реакцію покупців на зміну ціни – значною чи незначною буде зміна величини попиту на товар. При вивченні реакції споживачів на зміну ціни використовують показник еластичності попиту.

Еластичність попиту по цініхарактеризує співвідношення між відносними змінами величини попиту ΔQ і ціни ΔP .

Q P

Ed = Δ Q : Δ P = % Δ Q

Q P % Δ P

Економісти розглядають абсолютну величину цінового коефіцієнта еластичності попиту.

Якщо Е d > 1, то попит називається еластичним, оскільки він змінюється швидше ціни (предмети розкошу).

Якщо Е d < 1, то попит називається нееластичним або жорсткім, оскільки він змінюється менше, ніж ціна (товари першої необхідності – сіль, хліб, сірники).

Якщо Е d = 1, то говорять про одиничну еластичність попиту.

Оцінити еластичність попиту по ціні можливо також по загальним витратам споживача на покупку товару (ці витрати дорівнюють загальному доходу продавця від продажу цього товару).

ТС = TR (загальні видатки споживача = загальному доходу продавця)

ТС = TR = P ∙ Q

Якщо Е d < 1 (нееластичний попит), то зміни Р викличуть зміни ТС у тому ж напрямку (↓Р викличе ↓ТС).

Якщо Е d > 1 (еластичний попит), то зміни Р викличуть зміни ТС у протилежному напрямку (↓Р викличе ↑ТС).

Якщо Е d = 1 (одинична еластичність попиту), то зміни Р не змінюють ТС.

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання цінової еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

або

Еластичність попиту по доходу визначається як співвідношення між відносною зміною обсягу попиту на благо і відносною зміною доходу споживача.

% Δ Q

Ei = % Δ i

Цей показник має позитивне значення для товарів вищої категорії і негативне значення для товарів нижчої категорії.

Еластичність попиту непряма або перехресна. Під нею розуміють еластичність попиту на одне благо в залежності від цін на інші блага. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту на товари Х і У…

% Δ Qx

Exy = % Δ Py

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту має позитивне значення, то Х і У – взаємозамінні товари (субститути), зміна ціни на один товар викликає зміну в попиті на другий товар у тому ж напрямку.

Якщо цей коефіцієнт має негативне значення, то Х і У – взаємодоповнюючі товари (комплементарні), зміна ціни на один товар викликає зміну попиту на інший товар у протилежному напрямку.

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту дорівнює 0, то це свідчить, що товари незалежні один від одного (хліб і зошити).

Фактори, які визначають різну цінову еластичність попиту на блага:

1. Замінність. Чим більше прийнятних замінників даного блага пропонується на ринку, тим еластичніший попит на нього. Наприклад, прийнятних замінників інсуліну немає, тому попит діабетиків на нього цілком нееластичний. Крім того, еластичність попиту на благо залежить від того, наскільки вузьким є його визначення. Попит на верхній одяг фірми „Трембіта" буде набагато еластичнішим, ніж попит на верхній одяг взагалі: якщо фірма „Трембіта" підніме ціни на свій одяг, його можна легко замінити одягом багатьох інших фірм, проте прийнятного замінника верхнього одягу як такого не існує.

2. Питома вагав доходах споживачів.Чим більшу частку займає благо у бюджеті споживача, тим еластичнішим буде попит на нього, 10%-не зростання цін на сірники чи сіль буде майже невідчутним для доходу споживачів і приведе до мінімального скорочення обсягу закупок. Проте 10%-не зростання цін на будинки, автомобілі складе значну частку доходів більшості сімей, тому тут можна очікувати різкого скорочення обсягу закупок.

3. Рівень необхідності.Попит на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний, а на предмети розкоші - еластичний. Підвищення цін не приведе до суттєвого скорочення споживання хліба, електроенергії, води, бо без них ми просто не зможемо жити. В той же час майже ніяких ускладнень не виникне, якщо через підвищення цін скоротяться покупки діамантів і кришталю.

4. Фактор часу. Попит на продукт тим еластичніший, чим більшим є період часу для прийняття рішень. Одна із причин цього правила полягає в тому, що більшість споживачів — люди звички: їм необхідний певний час, щоб знайти прийнятні замінники продукту, на який зросли ціни. Попит на автобусні квитки безпосередньо в день зростання цін на автобусне сполучення буде нееластичним, бо мало хто наважиться змінити плани в останній момент, проте в довготерміновому періоді споживачі мають достатньо часу, щоб перейти на інші, дешевші види транспорту.

Термін «цілком нееластичний попит» означає крайній випадок, коли зміна ціни не приводить ні до яких змін величини попиту (Ed = 0) – вертикальна лінія попиту. Прикладом може бути попит діабетиків на інсулін. У протилежному випадку, коли найнезначніша зміна спонукає покупців збільшувати покупки від нуля до межі можливостей, говорять про існування «цілком еластичного попиту» (Ed = ∞) – горизонтальна лінія попиту. Таким є попит на продукцію однієї фірми на цілком конкурентному ринку.

4 питання.Економісти люблять порівнювати попит та пропозицію з двома лезами ножиців, що ріжуть, завдяки двом лезам. Одна частина ножиців без іншої не має корисності. Так і в ринковій економіці пояснення механізму встановлення цін на товари та послуги передбачає використання двох “лез” – попиту й пропозиції. Займемося пропозицією.

Індивідуальна пропозиція– це кількість певного товару (чи послуги), що виробник може і бажає виробити й запропонувати на конкретному ринку по кожній з можливих цін, протягом певного періоду часу (день, тиждень, місяць, рік).

Крива індивідуальної пропозиції відбиває прямий зв'язок між рівнем ціни і тією кількістю товару, що виробник готовий виробити й продати (позитивний нахил). Цей зв'язок називають законом пропозиції– при підвищенні ціни пропозиції зростає величина пропозиції, і навпаки.

При поясненні форми кривої пропозиції також використовується принцип витрат утрачених можливостей. Якщо б виробник сам споживав свою продукцію, то від кожної додаткової одиниці він отримав би граничну корисність. Припродажі товарів утрачені граничні витрати перетворюються в граничні витрати виробника (крива пропозиції протилежна кривої попиту). Важливе значення для пояснення кривої пропозиції має і та обставина, що економічні ресурси мають альтернативні можливості для використання. Коли виробникам певного товару пропонують більш високу ціну, то витрати утрачених можливостей зростають, якщо вони відмовляються від цього виробництва. Тому вони все менше цікавляться альтернативним використанням економічних ресурсів і залучають їх у більших кількостях для виробництва наданого товару.

Ринкова пропозиція певного товару– це кількість цього товару, що бажають і можуть виробити й запропонувати на конкретному ринку всі виробники цього товару при кожній можливій ціні пропозиції, протягом визначеного періоду часу (день, тиждень, місяць, рік). Ринкова пропозиція – це сума кривих індивідуальної пропозиції певного товару. Крива пропозиції SS (англ. supply – пропозиція).