Реостатне регулювання швидкості двигуна

Реостатне регулювання швидкості електроприводів здійснюється шляхом зміни активних опорів резисторів, включених до головні ланцюги двигунів. При цьому для двигунів постійного струму маються на увазі резистори, що включаються в ланцюзі обмоток якоря. При регулюванні швидкості опором у ланцюзі якоря у всьому діапазоні маємо .

З рівняння:

видно, що включення додаткового опору в ланцюг якоря дозволяє змінювати швидкість вниз від швидкості ідеального холостого ходу, при цьому жорсткість механічних характеристик різко зменшується, особливо при великих значеннях додаткового опору (рис. 5.1).

Малюнок 5.1 - Схема включення і механічні характеристики двигуна постійного струму паралельного збудження при реостатному регулювання швидкості

Діапазон реостатного параметричного регулювання струму і моменту обмежений зверху перевантажувальної здатністю двигуна за умовами комутації, а межі зміни швидкості, в яких можна отримати задану точність регулювання, зменшуються з зростанням статичної жорсткості. Таким чином за умови М _С = const діапазон регулювання зазвичай не перевищує 1 3.

Втрати потужності при реостатному регулювання пропорційні споживаної потужності і перепаду кутовий швидкості, висловленим у відносних одиницях. Так, якщо момент навантаження постійний (отже, постійна споживана потужність) і кутова швидкість двигуна зменшується вдвічі, то приблизно половина потужності, що споживається з мережі, буде розсіюватися у вигляді теплоти, виділеної в реостате, тобто даний спосіб регулювання (реостатний) є не економічний.

Реостатне регулювання швидкості здійснюється простими і дешевими технічними засобами і зазвичай знаходить застосування в тих випадках, коли вимоги до плавності регулювання невеликі, тривалість роботи зі зниженою швидкістю незначна і застосування більш досконалих методів регулювання економічно недоцільно (вентилятори, димососи).