Методи вимірювання продуктивності праці.

Натуральний: продуктивність праці – це виробіток продукції одним працівником за певний час періоду.

(2.28)

Натуральні показники продуктивності праці конкретні і прості, але на них не впливають зміни цін та матеріаломісткості і використовуються для характеристики ефективності праці на підприємствах, що виробляють однорідну продукцію.

Трудовий метод – передбачає розрахунки загального обсягу продукції за допомогою трудових вимірників (добутком кількості конкретної продукції та фактичної трудомісткості).

(2.29)

де Q_i•t_факт– загальний обсяг продукції в трудових вимірниках;

Т- фактичні загальні витрати праці на виробництві.

Коефіцієнт виконання норм:

(2.30)

де Т_н – нормативна трудомісткість загального обсягу продукції в певному періоді;

Т – фактична трудомісткість загального обсягу продукції в певному періоді.

Вартісний метод – для підприємств з різновидною продукцією, при чому об’єм виробництва визначається з урахуванням виробничих витрат при випуску продукції:

(2.31)

(2.32)

де О– обсяг продукції у вартісних показниках;

Т– сумарні витрати часу.

Основним вартісними показниками продуктивності праці у промисловості є виробництво нормативної чистої продукції та товарної продукції в порівняльних цінах на одного працюючого основної діяльності.

Умовна чиста продукція

УЧП= ЧП-А_в=Q-М-А_в=ЗП+П_р (2.33)

Q=М+А_в+ЗП+П_р (2.34)

де ЧП – чиста продукція;

А_в – амортизаційні відрахування;

Q – обсяг робіт;

М – (матеріаломісткість) матеріальні витрати в складі товарної продукції;

ЗП – заробітна плата в нарахуванні;

П_р– прибуток.