Поняття, класифікація та структура персоналу.

Трудові ресурси– чисельність працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними та інтелектуальними здібностями відносяться до певної сфери діяльності згідно з державними умовами відтворення робочої сили.

Персонал– сукупність фізичних осіб, які знаходяться з підприємством як юридичною особою у відносинах регульованих договором найму.

За характером виробничої діяльності: основна і не основна діяльність.

За характером виконуваних функцій персонал поділяється на:

- робітники (основні, допоміжні);

- керівники;

- спеціалісти;

- службовці.

Для ефективного управління персоналом формування та використання персоналу застосовується класифікація працівників за наступними ознаками:

За категоріями:

Робітники – особи фізичної праці які в свою чергу поділяються на:

- основні– працівники які безпосередньо зайняті у виробничому процесі;

- допоміжні – які надають виробничі та транспортні послуги;

Спеціалісти – працівники з вищою та середньою освітою.

Керівники – організація та управління трудовими колективами та їх структурними підрозділами.

Службовці – працівники, які здійснюють облікові конторські операції та діловодство.

Молодший обслуговуючий персонал– працівники, які займаються доглядом виробничих та службових приміщень;

Охорона;

У фінансових організаціях виділяють наступні категорії:

- персонал управління – керівники, менеджери, спеціалісти;

- оперативний персонал – оператори, касири, контролери;

- допоміжний персонал – обслуговуючі робітники та прибиральники.

За професіями:

Персонал підприємства розподіляють за професіями, спеціальностями та кваліфікаціями.

Професія– вид трудової діяльності, здійснення якої потребує комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Професійний склад залежить від характеру продукції чи послуг, складності технологічного процесу. В межах загальних професій виділяють спеціальності.

За спеціальностями:

Спеціальність– вузька різновидність трудової діяльності (необхідна спеціальна підготовка, конкретні знання і уміння, досвід, навички).

За рівнем кваліфікації:

Кваліфікація– сукупність загальної та спеціальної підготовленості працівника, що володіє сукупністю спеціальних знань та практичних навичок для виконання професійних функцій, обумовленої складності.

Кваліфікації поділяють на:

- висококваліфікованих (складні і відповідальні роботи; досвід 2 – 3 роки);

- кваліфіковані (складні роботи, стан практичної діяльності);

- малокваліфіковані (приблизно тижневий досвід на нескладних видах робіт).

Кваліфікаційний рівень робочих місць (робіт)та конкретних виконавців визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників).

Кваліфікація робітників характеризується тарифними розрядами. Єдина тарифна сітка – 29 розрядів.

Розрізняють спеціалістів:

- найвищої кваліфікації;

- вищої кваліфікації;

- середньої кваліфікації;

- спеціалістів практикантів.

За віком і статтю;

За стажем робіт:

- до одного року;

- від одного до трьох років;

- від трьох до десяти років;

- більше десяти.

По відношенню до власності:

- працівники власники майна підприємства;

- наймані працівники;

За характером трудових відносин:

- постійні працівники;

- тимчасові працівники.