Траєкторія зниження ППТ і її елементи за наявності вітру в прошарку десантування

Як вже наголошувалося вище, вітер суттєво змінює траєкторію зниження повільно падаючого тіла (ППТ). За наявності вітру ППТ переміщується як відносно повітряних мас, так і разом з повітряними масами відносно земної поверхні. Напрям переміщення відносно повітряних мас в горизонтальній площині співпадає з напрямом вектора повітряної швидкості літака, а напрям переміщення разом з повітряними масами – з напрямом вітру в прошарку десантування. Величина вектора зносу (вітрового віднесення) вичислюється з урахуванням розділення шару десантування на два (рис. 1.8):

─ перший шар включає ділянки відносного спокою, витяжного і стабілізуючого парашута, у ньому за середній вітер береться вітер на висоті викидання вантажу;

─ другий шар включає ділянку траєкторії зниження на основних куполах.

У загальному випадку в першому шарі із зміною висоти вітер змінюється, але оскільки ППТ на цих ділянках траєкторії падає (знижується) з порівняно великою вертикальною швидкістю, то повільно-падаючі тіла не повністю сприймають вплив вітру, що змінюється із висотою. Значення векторів штильового ( ) та бокового ( ) зносу ППТ в цьому шарі визначається за допомогою наступних виразів (див. рис. 1.8):

;	(1.44)
,	(1.45)

де – вектор швидкості вітру на висоті десантування;

– час падіння ППТ в першому прошарку;

, , – вектори знесення ППТ вітром на ділянках відносного спокою, витяжного і стабілізуючого парашутів відповідно:

; ; .

(1.46)

До моменту умовного наповнення основних куполів ППТ повністю втрачають поступальну швидкість в горизонтальній площині відносно повітряних мас.

ПРИМІТКА: У момент наповнення основних куполів бокове зміщення вантажу від лінії шляху літака ( ) складає:

.

(1.47)

Практично при швидкості десантування , і куті знесення , висоті десантування , величина бокового зміщення дорівнює:

─ – для платформ;

─ – для парашутистів.

В другому шарі ППТ повністю сприймає вплив вітру, що міняється при зміні висоти. Значення зносу ППТ вітром в цьому прошарку ( ) визначається:

,

(1.48)

де – вектор середнього вітру в прошарку зниження на основних куполах (куполі);

– час зниження ППТ на основних куполах (куполі).

Отже, величина сумарного віднесення повільно-падаючого тіла ( ) буде дорівнювати (рис. 1.8):

(1.49)

Тоді, вектор повного віднесення повільно-падаючого тіла ( ), що характеризує положення точки приземлення ППТ відносно точки початку викидання (ТПВ) (з урахуванням впливу вітру), дорівнює сумі векторів штильового віднесення ( ) і сумарного зносу ( ), тобто:

, або .

(1.50)

Викидання парашутистів і вантажів проводиться, як правило, серією, тому необхідно центр серії сумістити з центром площадки приземлення і при розрахунку повного віднесення ( ) слід враховувати половину довжини серії, яка розраховується в обчислювальному комплексі за формулою:

,

(1.51)

де – половина довжини серії;

– шляхова швидкість літака при десантуванні;

– час викидання (час серії);

– кількість парашутистів (вантажів), що десантуються;

– інтервал покидання ЛА між парашутистами (вантажами).

Складові вектора сумарного віднесення відпрацьовуються обчислювальним комплексом в залежності від значень відповідних параметрів, що вводяться штурманом перед польотом, і тих, що надходять від бортових датчиків.

Наприклад:

─ по обчислюється віднесення на ділянці спокою ;

─ по та обчислюється віднесення на ділянці витяжного парашута ;

─ по , , , обчислюється віднесення на ділянці стабілізуючого парашута ;

─ по , , , обчислюється віднесення ППТ на ділянці зниження і т.д.

Отже, балістичні функції ППТ, що необхідні для розрахунку сумарного вектора віднесення, в сучасних автоматизованих системах обчислюються і враховуються при рішенні задач прицілювання за допомогою управляючого обчислювального комплексу, що має в своєму складі цифрову обчислювальну машину.

Висновки:

1. Із викладеного вище можна зробити висновок, що, незважаючи на надходження до транспортної авіації автоматизованих систем десантування, в яких балістичні елементи обчислюються і враховуються за допомогою управляючого обчислювального комплексу відповідно до параметрів, що вводяться штурманом на землі, необхідно уміти розраховувати вектор сумарного віднесення, який визначає точку приземлення ППТ відносно ТПВ. Складові вектора сумарного віднесення залежать від балістичних функцій. Отже, штурман повинен уміти вибирати із таблиць (графіків) і розраховувати балістичні функції ППТ:

─ штильове віднесення ( );

─ час зниження на ділянках траєкторії та сумарний час зниження ППТ ( , , );

─ величину віднесення ППТ ( );

─ швидкість зниження ППТ ( ).

2. При розрахунку балістичних функцій ППТ необхідно враховувати зміну масової щільності ( ) і температури ( ) для заданих умов.