ВПЛИВ ВІТРУ НА ЕЛЕМЕНТИ ТРАЄКТОРІЇ ЗНИЖЕННЯ ППТ

Раніше (підрозділ 1.2), при розгляді елементів траєкторії зниження повільно-падаючих тіл (ППТ), вводили припущення, що їх траєкторія зниження (при умові відсутності вітру) проходила у вертикальній площині. Однак в реальних умовах завжди є присутнім вітер, який суттєво змінює траєкторію ППТ.

При наявності вітру ППТ переміщуються як відносно повітряних мас, так і разом з повітряними масами відносно поверхні землі. Переміщення вільно падаючих тіл відносно земної поверхні під впливом вітру називається зносом повільно-падаючого тілаі позначається "Z".

Знос повільно-падаючих тіл (Z) визначається відстанню між проекцією точки початку зниження ППТ і точкою його приземлення. Вітер, що впливає на ППТ, не впливає на відомі нам елементи траєкторії зниження ППТ: , , , але має істотний вплив на траєкторію ППТ, оскільки з'являється новий елемент траєкторії зниження – вектор зносу ( ) парашутиста (вантажу) (рис. 1.6).

Величина і напрям вектора зносу визначається напрямом і швидкістю середнього вітру в прошарку десантування і сумарним часом зниження ППТ.

Середнім вітром називається постійний за швидкістю і напрямком вітер, еквівалентний всім вітрам, що впливає на тіло при зниженні його на парашуті.

Отже, величина зносу визначається за формулою:

,

(1.28)

де – швидкість середнього вітру, м/с.

Напрям зносу визначається напрямом середнього вітру ( ), який відраховується від північного напряму істинного меридіану до напряму, звідки він дме (див. 2.1). Як правило, в практиці десантування середній вітер і знос ППТ визначаються для всього прошарку десантування, тобто для прошарку повітря від земної поверхні до висоти десантування.

Однак, при викиданні ППТ з великим часом затримки розкриття основних парашутів, знос необхідно розраховувати окремо для етапу вільного падіння, етапу стабілізації, етапу наповнення і етапу зниження на основних парашутах. Такі умови створюються при викиданні парашутистів (вантажів) з великих висот і в гірській місцевості. В цих випадках необхідно для кожного етапу розрахувати знос парашутиста або вантажу по вище наведеній формулі (1.28).

За наявності однокупольної парашутної системи розраховується тільки і у відповідності з формулами:

;	(1.29)
,	(1.30)

де: – швидкість середнього вітру на ділянці стабілізації, м/с;

– швидкість середнього вітру на ділянці зниження на основному парашуті, м/с.

Сумарний знос в цьому випадку буде дорівнювати сумі зносу на ділянках траєкторії зниження: або .

Траєкторію і елементи траєкторії зниження ППТ з урахуванням вітру представлено на рисунку 1.6, де – вектор сумарного зносу, який визначає положення точки приземлення (ТП) відносно проекції точки початку викидання (ТПВ) парашутистів (вантажу).

В сучасних автоматизованих системах типу ПНПК середній вітер і знос враховуються при рішенні задачі щодо виведення літака в ТПВ на ділянці стабілізації та на ділянці зниження на основних куполах.

Середній вітер визначають або за допомогою бортових засобів або він видається на борт екіпажу з майданчика десантування. За величиною і напрямом середнього вітру штурман визначає величину і напрям зносу ППТ. Величина і напрям зносу можуть видаватися на борт безпосередньо з майданчика, де комендатура десантного забезпечення визначає його одним із способів і повідомляє на борт (див. розділ ІІ).