Собівартість перевезень пасажирів у вагонах різних типів

На мережі залізниць в пасажирських поїздах експлуатуються різні вагони. Вони розрізняються вартістю будівлі, масою тари, загальною місткістю і фактичної населеністю при перевезеннях пасажирів, набором і якістю знімного інвентарю, оформлення внутрішнього інтер'єру та ін Все це впливає на витрати по експлуатації, ремонту і амортизації вагонів, а також на собівартість перевезень в них.

Зміна собівартості перевезень за типами вагонів під впливом різних факторів неоднакова. Маса тари вагона, наприклад, відбивається на питомому опорі його руху, що впливає на норму витрати електроенергії і палива на пересування вагонів. Маса тари вагона позначається також і на витратах по утриманню колії. Вартість вагона і якість його внутрішнього інтер'єру впливає на витрати по амортизації і ремонтів вагона, за обслуговування та утримання при експлуатації.

Найважливішими факторами зниження собівартості перевезень пасажирів у вагонах є їх місткість і населеність. Відмінність цих показників в різних вагонах впливає на величину всіх залежних витрат, що припадають на одиницю пасажирських перевезень. Однак вплив цих двох показників на витрати може істотно розрізнятися. Пояснюється це тим, що населеність вагона визначається не тільки його місткістю, але і попитом на поїздку в ньому пасажирів, а також составностью поїзда, в якому вагон експлуатується. На видатки, в свою чергу, впливають розміри і структура пасажиропотоків на тих напрямках, де вагон працює. Тому слід розрізняти собівартість 1 пасажиро-кілометра і собівартість 1 місце-кілометра. Собівартість 1 пасажиро-кілометра показує величину витрат на одиницю перевезень пасажирів при фактичній населеності вагона, а собівартість 1 місце-кілометри — при повному використанні його місткості.

Необхідність розрахунку собівартості 1 пасажиро-кілометра або 1 місце-кілометра визначається характером вирішуваних завдань. При розрахунку витрат з перевезень в різних вагонах з метою пошуку резервів зниження собівартості перевезень слід, в першу чергу, аналізувати вплив населеності на витрати. При обґрунтуванні нових типів вагонів необхідно розраховувати собівартість 1 місце-кілометра.

Розрахунки собівартості перевезень пасажирів у вагонах різного типу є основою і для вирішення різного роду інших завдань, а саме для обґрунтування тарифів за типами вагонів, оцінки різних техніко-економічних заходів щодо вдосконалення пасажирських перевезень, визначення загальної составности і структури у вагонах поїздів, що працюють на конкретних маршрутах з різними пасажиропотоками, визначення ефективності капітальних вкладень у розвиток пасажирських перевезень.

Собівартість перевезень в конкретних вагонах визначають методом витратних ставок з коригуванням ставок за вимірювачів, пов'язаним з роботою вагонів. При розрахунку собівартості перевезень пасажирів у вагонах відповідно фірмових поїздів підвищеної комфортності витратні ставки на вимірювачі «вагоно-години в русі і «вагоно-години коригуються додатково.

Видаткова ставка на вагоно-години в русі для вагонів фірмових поїздів для середніх умов перевезень при наближених розрахунках може бути збільшена порівняно з перевезеннями у вагонах звичайних поїздів на 8 — 10 %. Це пояснюється забезпеченням вагонів фірмових поїздів знімним обладнанням та інвентарем підвищеної якості. Оформлення внутрішнього інтер'єру вагонів і якість знімного обладнання у фірмових поїздах різних доріг неоднакові, що пов'язано з національними особливостями і традиціями пунктів їх формування. Тому при більш точних розрахунках собівартості перевезень у вагонах конкретних фірмових поїздів видаткову ставку на вагоно-годин у русі необхідно коригувати або розраховувати заново згідно з фактичними додатковими витратами, пов'язаними з підвищенням якості перевезень у вагоні фірмового поїзда.

Перевезення пасажирів у вагонах підвищеної комфортності підвищують витрати, віднесені на вагоно-години в русі, порівняно з перевезеннями у вагонах фірмових поїздів за рахунок додаткових послуг та набору харчування, які включаються в загальну вартість проїзду. Видаткову ставку для вагонів, які працюють в конкретних поїздах, також слід визначити особливо, що пояснюється великою різницею по дорогах в умовах ринкової економіки витрат, пов'язаних з додатковими послугами і набором харчування, залежать ще й від тривалості поїздки пасажира. При розрахунку витрат для середніх умов перевезення пасажирів у вагонах підвищеної комфортності видаткова ставка на вимірювача «вагоно-години в русі» може бути збільшена порівняно з перевезеннями у вагонах фірмових поїздів на 5 — 7 %.

Перевезення пасажирів з підвищеним комфортом і в фірмових поїздах організовуються у вагонах останніх років споруди, тому необхідна додаткова коригування видаткової ставки і на вимірювача "вагоно-годину" для цих вагонів. Їх більш висока вартість збільшує витрати на реновацію вагонів. При необхідності отримання більш точних результатів розрахунку собівартості перевезень пасажирів в конкретних умовах видаткову ставку на вагоно-годину для вагонів підвищеної комфортності і фірмових поїздів необхідно розраховувати окремо, оскільки вартість пасажирських вагонів різних років і споруди заводів в умовах перехідного періоду економіки відрізняється ще більшою мірою, ніж витрати на забезпечення підвищеного комфорту при перевезенні пасажирів.

Розрахунки собівартості перевезення пасажирів у вагонах різного типу виконуються за схемою, наведеною у таблиці. На основі витратних ставок, скоригованих до конкретних умов роботи вагонів, визначаються залежать витрати. Умовно-постійні витрати розраховуються певним відсотком від залежних або певною величиною на 1 пасажиро-кілометр (1 місце-кілометр).

Якщо необхідно врахувати різну систему обслуговування вагонів провідниками, витрати на їх утримання виділяють з загальних витрат по обслуговуванню вагонів у поїздах і відносять не на один, а на три вимірювача: «годинник роботи провідників», «годинник роботи начальника поїзда» і «годинник роботи поїзного електромонтера».

При необхідності обліку впливу навантаження вагонів на собівартість перевезень норму витрати палива та електроенергії розраховують для кожного вагона окремо. Для вагонів з меншою масою ця норма буде декілька вище, так як їх навантаження менше. Норма витрати палива та електроенергії на пересування вагонів залежить від питомого опору руху, яке визначають для пасажирських вагонів на звеньевом шляху за формулою:

а на безстиковій колії

При різниці в масі тари різних вагонів, що не перевищує 15 — 20 %, норма витрати палива та електроенергії на їх пересування змінюється в межах 3 — 5 %, що на загальну собівартість перевезень великого впливу не має. Для розрахунку собівартості перевезень багажу та вантажобагажу в багажних вагонах пасажирських поїздів найбільш прийнятним є також метод витратних ставок. Шляхом ділення припадають на 1 вагоно-км багажного вагона витрат на його навантаження в кілограмах або тоннах отримують собівартість перевезення 1 кг або 1 т багажу (вантажобагажу), а множенням одержаної величини на вагу однієї відправки в кілограмах (тоннах) визначають собівартість перевезення цілої відправлення. Аналогічним методом можна обчислити собівартість перевезення речей пасажирів в поїзних камерах зберігання. Якщо в поїзд включено вагон-ресторан, витрати на його перевезення розраховуються також за наведеною вище схемою. Розрахунок витрат за перевезення багажних вагонів витратних ставок за типами вагонів.

Приклад. Розрахувати собівартість перевезення пасажирів у плацкартному вагоні пасажирського поїзда при електротязі у дальньому слідуванні за умов: маса тари вагона 56 т, населеність — 40 чол., маневрові локомотиво-годин на 1000 вагонно-км — 1,47, дільнична швидкість руху — 54 км/год, маршрутна — 50 км/год, середньодобовий пробіг вагона — 580 км, електровоза — 480 км, склад потягу — 15 вагонів, норма витрати електроенергії на 10 т•км брут - то — 140 кВт•год, маса пасажира з урахуванням багажу — 100 кг. Розрахунок виконаний в таблиці.