Види перевезень, посередники в логістиці та транспортно-експедиційні послуги

Одним з найважливіших завдань логістики є надання транспортно-експедиційних послуг. Особлива увага приділяється цьому в Україні в останні роки. Транспортно-експедиційними є послуги, які надають­ся окремими суб’єктами господарювання клієнтам з перевезення вантажу, його екс­педиції різними організаціями посередників (як українських, так і зарубіжних).

За способом організації вантажні переве­зення поділяються на децентралізовані й цен­тралізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними. При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержу­вач, який замовляє транспорт, виконує наван­таження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікав­лений у механізації вантажних робіт, скоро­ченні простоїв рухомого составу та ефектив­ному його використанні.

Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Перевезення вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях перемі­щення вантажів, звільнити вантажовідправни­ків та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів.

Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати вантаж і документи на нього для перевезення, а та­кож скласти графік черговості подання і навантаження транс­портних засобів. Скорочення приблизно утричі простоїв забез­печує зростання у 3 рази кількості їздок за один день.

Усі перелічені вище чинники роблять рухомий склад більш продуктивним при централізованих перевезеннях у тоннах за годину приблизно в 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину — більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості переве­зень у 2,5 раза.

При децентралізованому перевезенні вантажів споживачі для навантаження автомобілів користуються послугами вантажників та експедиторів. Тому виникають не тільки додаткові транспор­тні витрати споживачів, а й витрати, пов'язані з непродуктив­ними витратами часу вантажників та експедиторів.

Існують також інші чинники більш ефективного і якіс­ного перевезення вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати контейнери й пакети, забез­печуючи цим такі переваги: скорочення кількості переванта­жувальних операцій за рахунок поєднання дрібних вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних робіт. При цьому скорочується час на навантаження і розвантажен­ня, а отже, зменшуються простої транспортних засобів, під­вищується їх продуктивність, знижуються втрати вантажів при транспортуванні.

Важливою організаційною перевагою централізованих пе­ревезень є чіткий розподіл зобов'язань та відповідальності між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотран­спортною організацією. Це є передумовою організації ефек­тивного технологічного процесу, у якому кожен з учасників доставки спеціалізується на конкретних видах робіт, несе за них матеріальну відповідальність, а отже, заінтересований у підвищенні якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати на переміщення вантажів від виро­бників до споживачів.

У процесі перевезень вантажовідправник зобов'язаний:

Посередники у перевезенні:

· контролюють наявність і підготовку вантажу до перевезення, стан під'їзних шляхів та забезпеченість вантажно-розвантажувальними механізмами;

· перевіряють своєчасність прибуття автомобілів за встановле­ним графіком, організують їх розподіл під навантаження і розвантаження, вживають заходів щодо завантаження автомо­білів до їх повної вантажопідйомності та щодо запобігання наднормативним простоям рухомого составу в пунктах наван­таження і розвантаження;

· підтримують зв'язок з диспетчерсь­кими пунктами на навантажувальних площадках вантажовід­правників та контролюють виконання оперативного плану перевезень по кожному об'єкту;

· вживають уразі потреби оперативних заходів для переведення автомобілів з одного об'єкта на інший; ведуть облік виконання плану перевезень,

· перевіряють своєчасність доставки вантажу одержувачам, правильність оформлення дорожних листів та інших товарно-транспортних документів.

Вантажоодержувач у перевезенні також має свої обов’язки, як-от:

· своєчасно зустріти і прийняти товар на своєму складі;

· забезпечити належний стан та освітлення під’їздних шляхів;

· дотримуватись техніки безпеки під час вантажо-розвантажувальних робіт і забезпечувати відповідний нагляд за ними;

· перевірити цілісність вантажу та відповідність його складу і сортаменту документації;

· забезпечити надання необхідної документації та повідомити вантажовідправника про отримання вантажів тощо.

Централізовані перевезення організаціями посередниківздійснюються на основі договорів. При цьому своєчасно ви­конується план реалізації продукції і, в свою чергу, вдоско­налюється сам процес перевезень, знижуються витрати на транспортування. За системи централізованих перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки вантажу одержувачам і виконують усі пов'язані з процесом перевезення транспортно-експедиційні операції (. Вони також приймають на себе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться.

Організація централізованих перевезень передбачає:

· укладання договорів з вантажовласниками;

· розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків ро­боти рухомого составу;

· складання оперативних планів перевезень;

· визначення видів транспортних засобів та їх кількості;

· організацію транспортно-експедиційного обслуговування.

За заявками (замовленнями) складають змінно-добовий план, в якому: розробляють маршрути перевезень вантажів; оптимально розподіляють транспортні засоби по об'єктах; визначають не­обхідну кількість одиниць у рухомому составі; узгоджують робо­ту автомобілів у вантажно-розвантажувальних пунктах.

Усі роботи, покладені на відправника та одержувача, мо­жна поділити на чотири групи:

транспортні — завезення і вивезення вантажу;

вантажно-розвантажувальні — навантажен­ня, розвантаження, сортування, пакування, комплектування дрібних відправлень у повагонну партію тощо;

експедиційні — оформлення здачі вантажу до відправлення та одержання вантажів, що надійшли, внесення платежів за перевезення і додаткові операції;

допоміжні — виконуються залежно від по­треби в них.

Коли всі ці операції виконують спеціалізовані організації за дорученням відправників чи одержувача, тоді така організація називається транспортно-експедиційною. Во­на виступає посередником між вантажовласником та перевіз­ником.

Експедиційні послуги можуть надаватись як різними транспортними організаціями, так і організаціями посеред­ників. Для всіх цих організацій вони є однією з найважливі­ших операцій.

Підставою для надання експедиційних послуг є договір, який укладається між відправником, одержувачем і транспортно-експедиційною організацією.

Транспортно-експедиційні організації можуть виконувати деякі допоміжні операції: пакування, перепаковування та поділ великих ван­тажів на більш дрібні, заміну пошкодженої тари, відправницьке маркірування деяких вантажних місць, супроводження вантажів на шляху прямування, зберігання їх до відправлення тощо.

Експедиційний процес включає операції, які зобов'язаний виконати відправник або одержувач вантажу, а саме:

· складання і передача станції декадних заявок на наванта­ження повагонних відправлень та вантажів у контейнерах;

· оформлення облікових карток виконання плану перевезень вантажів;

· заповнення перевізних документів та одержання дозволу (візи) на вивезення вантажу на станцію;

· одержання на станції комерційних актів;

· розкредитування перевізних документів;

· підготовка вантажу до перевезення, доставка його на ванта­жний двір станції та здача на перевезення;

· одержання вантажу, навантаження на автомобільний транс­порт, доставка та супроводження зі станції на свій склад;

· одержання у товарній конторі квитанцій про прийняття ван­тажів до перевезення;

· одержання накладних та інших документів на вантажі, що надійшли;

· придбання і заповнення бирок маркірування відправлень;

· внесення платежів за перевезення вантажів і виконання до­даткових операцій.

· повідомленні одержувачів про відправлення на їх адресу ван­тажів;

· виконання специфічних операцій, що пов'язані з перевезенням зо-внішньоторгівельних вантажів;

· перепакування, обшивка вантажів, відправлення тари, спеці­альне маркірування тощо.

Для виконання усіх цих операцій потрібні висококваліфіко­вані робітники (експедитори), а також робітники для виконання вантажно-розвантажувальних робіт та супроводження вантажу зі складу станції до складу одержувача чи від складу відправника до складу станції. Утримання такого штату невигідне для під­приємств, отже найкращим виходом при цьому є звернення до централізованої схеми перевезень.

Особливу увагу слід приділяти маршрутизації перевезень. Маршрути переве­зень (мал. 11) можуть бути маятниковими, їх різновидами є променеві, кільцеві, зонно-кільцеві.

Крім того, є маршрути, за якими здійснюють розвезення, збирання вантажів або збірно-розвізні операції. На практиці найчастіше здійсню­ються маятникові маршрути зі зворотним холостим пробігом та кільцеві розвізні. При помашинному відправленні вантажів ос­новним завданням маршрутизації є складання оптимального плану повернення порожніх автомобілів, що забезпечує макси­мально можливий, коефіцієнт використання пробігу і відповідно мінімальні транспортні витрати.

ТЕМА 8