Особливості калькуляції собівартості транспортної продукції

Розрахунок собівартості перевезень на залізничному транспорті складніший, ніж в інших галузях національної економіки. Це пояснюється особливостями, притаманними транспорту як галузі матеріального виробництва, і складністю його технологічного процесу.

Продукцією транспорту є перевезення вантажів і пасажирів. Продукція не має речової форми, тому у витратах транспорту відсутні витрати на сировину і напівфабрикати. Внаслідок цього, структура експлуатаційних витрат транспорту за елементами витрат істотно відрізняється від структури витрат промислових підприємств.

Транспортний виробничий процес виконується на великій території, в межах декількох залізниць, він не замкнутий в конкретному, обмеженому просторі. Ця особливість галузі ускладнює процес управління діяльністю залізниць і методи планування, аналізу та контролю витрат і викликає необхідність розподілу витрат між окремими залізницями. Для того, щоб забезпечити виконання обсягу перевезень, їх якість і безпеку, необхідна тісний взаємозв'язок між залізницями – технологічний, фінансово-економічний, організаційно-правовий, інформаційний. Витрати кожної залізниці повинні відповідати обсягу виконаних робіт і відображати умови, характер і специфіку її перевізного процесу.

Це досягається застосуванням єдиних принципів, методів та інформаційної бази планування, аналізу та обліку експлуатаційних витрат на підприємствах залізничного транспорту. Взаємозв'язок витрат залізниць забезпечується номенклатурою витрат, інструкцією по калькуляції собівартості перевезень, наказами та положеннями про порядок обліку та розподілу витрат.

Взаємодія і тісний зв'язок транспортних підприємств та відокремлених структурних підрозділів при виконанні процесу перевезень викликають необхідність обліку і планування спільних централізованих видатків по мережі залізниць. До них відносяться витрати по складанню графіка руху поїздів, мережевих розкладів поїздів, на розробку плану формування поїздів та ін.

Залізниці приймають неоднакову участь у виконанні окремих технологічних операцій перевізного процесу. Це впливає на експлуатаційні витрати і собівартість перевезень на ряді залізниць. Наприклад, на окремих залізницях виконується робота по формуванню маршрутних поїздів, при цьому виникають додаткові витрати, що збільшують собівартість перевезень, але сприяють її зниженню на інших залізницях мережі, по яких поїзди прямуватимуть без переформування.

Технологічний процес залізниць включає початково-кінцеву операцію, операцію формування та розформування у пунктах відправлення і прибуття поїздів та на шляху прямування їх, а також операцію руху. Витрати по пересуванню поїздів несуть всі залізниці, які беруть участь у перевезенні. Витрати по початково-кінцевим операціям, з формування, розформування та переформовування поїздів має або одна залізниця (що приймає або відправляє вантаж), або кілька залізниць, на яких переформовуються поїзда на шляху прямування. При такій формі участі залізниць у транспортному процесі необхідно розподіляти ці витрати між залізницями і розраховувати собівартість перевезень за операціями перевізного процесу. Неоднакова питома вага витрат за операціями перевізного процесу на окремих залізницях мережі викликає відмінності в величинах собівартості перевезень.

Специфіка залізничного транспорту полягає також у тому, що він є фондомісткою галуззю національної економіки. При цьому велика частина (близько 60%) припадає на постійні пристрої і приблизно 35% – на рухомий склад. У зв'язку з такою структурою технічних засобів транспорту в його витратах більшу частину займає група непрямих витрат, які розподіляються за видами продукції розрахунковим шляхом, пропорційно різним вимірникам і показниками роботи залізниць. Розподіл непрямих витрат вимагає великої кількості інформації, детальних і трудомістких розрахунків і, разом з тим, не дає достатньо точних результатів, тому що не дозволяє врахувати повною мірою конкретні умови роботи окремих залізниць та її підрозділів.