Оцінка економічної ефективності спеціалізації вантажного вагонного парка

Спеціалізація вантажних вагонів є найважливішим напрямком науково-технічного прогресу у світовому вагонобудуванні і в області організації перевізного процесу в цілях поліпшення якості, підвищення ефективності і конкурентоспроможності перевезень і транспортного обслуговування вантажовласників.

Прийняті чотири способи розрахунку відносних показників рівня спеціалізації: по кількості фізичних одиниць у парку; по тоннам вантажопідйомності в парку; за обсягом перевезень (відправлення) вантажів і вантажообігу, освоєним спеціалізованими вагонами. В даний час в загальному обсязі відправлення вантажів на залізницях частка спеціалізованих вагонів становить близько 35%. У США аналогічний показник досяг приблизно 70%. Як показують розрахунки, на вітчизняному залізничному транспорті економічно доцільно в перспективі перевозити в спеціалізованих вагонах до 75-80% вантажів, формуючи з цих вагонів отправительские і технічні маршрути і організовуючи їх просування по твердим графікам.

Можна виділити наступні техніко-економічні вимоги до зрос-ня ефективності побудови та експлуатації спеціалізованих вагонів за порівняно з універсальними:

максимально можлива пристосованість до сохранной транспортування вантажів при комплексному поєднанні, коли це доцільно, з іншими транспортними засобами (контейнерами, піддонами тощо);

максимально можлива пристосованість до комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, при якій трудомісткість і собівартість цих робіт повинні бути різко знижені, а умови праці істотно поліпшені;

підвищення, як правило, статичного навантаження, що дасть можливість значно зменшити собівартість перевезень навіть при деякому збільшенні порожнього пробігу;

збільшення, як правило, погонного навантаження, що дозволить значно знизити собівартість перевезень у результаті підвищення маси поїзда;

скорочення простою вагонів під вантажно-розвантажувальними операціями, а також повне виключення або істотне здешевлення операцій очищення вагонів від залишків вантажів і підготовки їх до наступної перевезення;

значне скорочення витрат на технічне обслуговування і ремонти вагонів за термін їх служби навіть при збільшенні їх первісної вартості;

отримання соціально-економічного ефекту від зменшення негативного впливу перевезених вантажів на навколишнє середовище і поліпшення умов праці.

Оцінку соціально-економічної ефективності спеціалізації вантажно-вих вагонів необхідно проводити по всій сумі транспортно-виробничої економії та витрат у сферах їх проектування, будівництва, експлуатації та ремонту, включаючи супутні, пов'язані витрати та економію на транспорті і в суміжних галузях виробництва і споживання продукції, що перевозиться. В узагальненому вигляді умова порівняльної економічної ефективності створення і застосування кожного конкретного типу спеціалізованого вагона замість універсального може бути виражено нерівністю:

де економія експлуатаційних витрат без амортизації за рахунок впровадження спеціалізованих вагонів;

– приріст амортизації за рахунок впровадження спец.вагонів;

– додаткові одноразові витрати;

– ставка капіталізації;

– ставка податку на прибуток (при визначенні суспільної ефективності приймається рівною 0).

Дана нерівність є коректним показником загальної ефективності при наступних припущеннях:

впровадження спеціалізованих вагонів не впливає на обсяг перевезень і доходи залізниць;

економія експлуатаційних витрат і приріст податкової амортизації рівні по роках;

одноразові витрати виникають тільки в початковий період.

Виконання цієї нерівності означає, що ЧДД заходу більше 0, так як порівнюються сценарії "з проектом" і "без проекту".

Для впровадження спеціалізованих вагонів (суспільна ефективність)

де річна економія експлуатаційних витрат від зниження собі-вартості вантажно-розвантажувальних робіт;

– річна економія (+) або збільшення (-) собівартості перевезень в навантаженому рейсі;

– річна економія від зниження збитків при підвищенні зберег-ності перевезень вантажів;

– додаткові річні експлуатаційні витрати від збільшення-ня пробігу спеціалізованого вагона в порожньому рейсі;

– додаткові капітальні вкладення в рухомий склад

– додаткові капітальні вкладення на розвиток пропускної спроможності залізниць, включаючи супутні та сполучені капітальні вкладення;

– економія від скорочення вартості вантажної маси в дорозі;

При розрахунку комерційної ефективності виключається економія маси вантажу "на колесах" і супутні капітальні вкладення.

Найбільш ефективна експлуатація тих вагонів, у яких різниця лівої і правої частин вихідного нерівності максимальна. Якщо при високої суспільної ефективності експлуатації спеціалізованих вагонів не забезпечується необхідна галузева комерційна ефективність, то методами державного регулювання доцільно вжити заходи щодо економічного стимулювання впровадження таких вагонів на залізничному транспорті з компенсацією додатково виникають витрат на перевезення. Механізм такого стимулювання покликаний забезпечити єдність інтересів транспорту і вантажовласників на основі розподілу отриманої суспільної економії або прибутку пропорційно здійсненим витратам.

Лекція №30 "Ефективність розвитку контейнерно-пакетних перевезень"

План:

1 Основні напрямки розвитку контейнерно-пакетних перевезень.

2 Економічна ефективність системи контейнерно-пакетних перевезень.

Зміст: