Побудова фінансового обліку капіталу та зобов’язань

Пасиви – це визначене у вартості боргове зобов’язання (капітал) підприємства (юридичної особи) або громадянина (фізичної особи) по відношенню до іншого підприємства або громадянина. Пасиви показують джерела утворення активів (кому винне підприємство) чи громадянин за все майно, яке воно (або він) має у своєму розпорядженні. Отже пасиви це вираз права власності на активи. [Активи + Пасиви] .

Для управління власним капіталом на стадії створення підприємства необхідна облікова інформація про засновників (учасників), їх частки у сукупному капіталі, матеріальний склад внесків (активів, інвестовані засновниками чи учасниками). [ Власний капітал = Активи підприємства ].

В подальшому з’являється потреба у інформації про зміну початкового капіталу, оскільки право вимоги на активи можуть набути кредитори підприємства . Фінансові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів [Активи = Зобов’язання + Капітал] і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому для визначення власного капіталу з активів вираховують зобов’язання. [Каптал = Активи - Зобов’язання].

Бухгалтерський облік власного капіталу повинен забезпечити користувачів інформацією у різних ракурсах:

- за джерелами формування (вкладений і накопичений капітал);

- за ступенем фіксації (зареєстрований і незареєстрований);

- за елементами.

Аналітичний облік повинен дозволити вести контроль за дотриманням законодавчо встановлених мінімальних розмірів зареєстрованого капіталу (для окремих видів підприємств), складом власників, коригуючими показниками власного капіталу, сумою, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, розміром резервного капіталу, нерозподіленим прибутком (непокритим) збитком, неоплаченим та вилученим капіталом.

За даними фінансового обліку можна прослідкувати залежність елементів власного капіталу від організаційної форми підприємства, які зумовлені нормами діючого законодавства.

Для акціонерних товаристві (лише вони мають право на випуск акцій) важливою є інформація про випуск акцій за формами їх випуску, типами, категоріями), дивіденди (нараховані виплачені), нарахований податок на дивіденди, реістування дивідендів, викуплені власні акції та операції з ними, конвертацією облігацій в акції тощо.

Фінансовий облік забезпечує фінансистів інформацією про створені на підприємстві забезпечення-зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Вони створюються тільки для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на певні цілі і ні в якому разі не для покриття майбутніх збитків від діяльності. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується. Окремо контролюється використання коштів цільового фінансування.

Особливої уваги потребує стан розрахункових операцій та пов’язані з ними зобов’язання. Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності інформації про зобов’язання визначено в П(С)БО 11 “Зобов’язання.

Їх облік організується так, що якнайшвидше отримати інформацію про суму позик, терміни їх погашення, сплату відсотків, дати виникнення та погашення кредиторської заборгованості за її видами. За даними обліку досліджується безнадійна заборгованість при закінченні терміну позовної давності, банкрутстві, ліквідації підприємства, виникнення непередбачених обставин, дотримання строків оплати по рахунках. При цьому постійно контролюється стан платоспроможності підприємства на найближчий час .

Фінансисти мають бути обізнаними в методиці оцінки зобов’язань, особливо довгострокових, які відображають теперішню вартість. Теперішня вартість дисконтована вартість майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Ця інформація потрібна для прийняття інвестиційних рішень.

При прийнятті рішення щодо укладання кредитних угод необхідно залучити аналітичну інформацію, щоб з’ясувати, чи має підприємство ліквідні запаси, цінні папери. Можливо їх реалізація забезпечить отримання відповідних сум і уникнення від залучення дорогих позикових ресурсів.

Якщо ж уникнути кредитних взаємовідносин неможливо, то підприємству заздалегідь необхідно підготувати стандартний набір документів, якими буде цікавитися банк і вступати у взаємовідносини лише на взаємовигідних умовах.

Побудова аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (підрядчиками) має можливість отримання необхідних даних для управління за:

- акцептованими та іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав;

- неоплаченими в строк розрахунковими документами постачальниками за невідфактурованими поставками;

- векселями виданими, термін оплати яких не настав;

- простроченими оплатою векселями;

- отриманими комерційними кредитами.

Для фінансового менеджера важливо мати інформацію, необхідну для розробки та обгрунтування пропозицій щодо розподілу чистого прибутку і формуванню фондів підприємства. Він повинен узгодити дивідендну та інвестиційну політику, забезпечити оптимальні пропозиції між реінвестиціями прибутку та його використанням. У відкритих акціонерних товариствах необхідно турбуватись про раціональний розподіл прибутку на накопичення та використання з урахуванням змін на фондовому ринку.

Наприкінці узагальнимо напрями деталізації інформації про пасиви у фінансовому обліку *:

Питання для розмірковування та самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття “пасиви”.

2. Розкрийте сутність управління власним капіталом.

3. Розкрийте сутність управління зобов’язаннями підприємства.

4. За якими ознаками повинна деталізувати інформація у фінансовому обліку, щоб задовольняти потреби в управління пасивами.