Коротка характеристика загальних методів 4 страница

Розглядаються питання вибору стратегії маркетингу (заснований на аналізі ринку продукції, робіт або послуг і прогнозі розвитку ринку).

Стратегія маркетингу припускає:

1 Визначення номенклатури продукції, що випускається.

2 Прогноз ціни на продукцію.

3 Розрахунок величини планованого, об'єму збуту.

4 Визначення, який прийом маркетингу використовується при завоюванні ринку збуту:

- визначення умов поставки товарів;

- надання робіт або послуг споживачу (акцент робиться на фінансування поставок або визначення пільг);

- реклама продукції, робіт або послуг, умови подачі реклами, види реклами і граничні витрати на рекламу;

- організаційна структура, групи маркетингу бере участь в бізнес-плані.

План виробництва

Цей план розробляється на основі плану маркетингу. Основним показником плану маркетингу, який переноситься, в план виробництва є об'єм збуту. У плані виробництва проводяться наступні розрахунки.

1 Визначення виробничої потужності підприємства для реалізації бізнес-план, для визначення пропускної спроможності виробничих ділянок;

2 Укрупнене визначення величини оборотних коштів: визначення величини потреби, в матеріалах виходячи з об'ємів збуту, коректування об'єму закупівель матеріальних ресурсів, об'єм оборотних коштів у вартісному виразі.

3 Укрупнене визначення основних виробничих фондів (ОВР), що включає:

- розрахунок необхідних виробничих площ;

- розрахунок допоміжних і обслуговуючих площ;

- розрахунок потрібної кількості устаткування, виходячи з технологічного циклу (основне і допоміжного устаткування);

- розрахунок потрібної кількості інструменту і інвентарю;

- розрахунок вентиляції і передавальних пристроїв.

4 Розрахунок структур інвестицій у бізнес-план: витрати на будівельно-монтажні роботи (за машинобудуванням 50-60 %), витрати на закупівлю інвентарю та інструментів вартістю більше 10 грн. (30-40 %), витрати на зміст апарату управління будівництвом і перепідготовку кадрів (10 %).

5 Загальний бюджет інвестицій, що формується на підставі структури інвестицій з внесенням подальших змін і доповнень до структури після перегляду її інвестором.

Фінансовий план

У бізнес-плані фінансовий план є, звіт про прибуток і збитки планується на 1 етап реалізації бізнес-плану (згідно з етапами фінансування бізнес-плану).

Фінансовий план складається у 2 частинах:

1 Фінансовий план на початок першого етапу реалізації бізнес-плану.

2 Фінансовий план на кінець цього етапу.

Фінансовий план є перш за все звітом про прибутки і збитки реалізації бізнес-плану. Вивчення фінансового плану допомагає визначити як пройшла реалізація бізнес-плану за окремий етап і які перспективи існують на майбутнє. Звіт про прибутки і збитки подається у вигляді балансу активів і зобов'язань на певну дату розрахунку.

Розглянемо формування фінансового плану на прикладі.

1) Визначення первинної величини капіталу, що буде вкладений у перший етап реалізації бізнес-плану за схемою, зображеною на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 – Схема визначення первинної величини капіталу

На основі схеми формується первинний баланс етапу, поданий у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Первинний баланс першого етапу реалізації бізнес-плану

Далі визначимо первинний рух грошей в бізнесі:

– закупівля основних засобів на 60 грн.;

– витрати на матеріали 20 грн.;

–розрахункова величина заробітної платні 10 грн.;

–величина амортизаційних відрахувань 6 грн.;

–майбутні витрати 4 грн.

Розрахунок суми виручки:

Виручка = собівартість реалізації + прибуток,

Собівартість реалізації розраховується як виробнича собівартість (50 грн.) мінус залишки незавершеного виробництва (15 грн.).

Собівартість реалізації = 50 грн.–15 грн.= 35 грн;

Норматив величини прибутку – 28 %.

Прибуток = 35*0,28 = 10 грн.

Виручка від реалізації становить = 35+10=45 грн.

Податок на прибуток –30 % = 10*0,3 = 3 грн.

Чисельна величина прибутку (без податків) = 7 грн.

Плануються з цього прибутку заплатити дивіденди у розмірі 20% = 7*0,2 = 1,4 грн.

Нерозподілений прибуток першого етапу = 7 – 1,4 = 5,6 грн.

Далі формується остаточний баланс на кінець першого етапу реалізації бізнес-плану. Приклад наданий у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Остаточний баланс (на кінець етапу реалізації бізнес-плану)

Далі проводиться визначення грошових потоків на етапі реалізації бізнес-плану:

Надходження

–власний капітал 70 грн.

–позиковий капітал 30 грн.

–прибуток 45 грн.

Загалом 145 грн.

Платежі:

–основні фонди 60 грн.

–матеріали 20 грн.

–заробітна плата 20 грн.

–накладні витрати 10 грн.

– податок на прибуток 3 грн.

Загалом 103 грн.

Початок етапу – змін немає, кінець етапу – зміни (145–103=+42 грн.). Тобто реалізація планується із позитивним сальдо.

Після формування фінансового плану реалізації етапу розраховуються показники ефективності інвестованого капіталу на етапі. Найчастіше це показник рентабельності інвестованого капіталу.

Розрахунок рентабельності інвестованого капіталу проводиться за формулою:

;

Рентабельність інвестованого капіталу = .

Може бути визначений також рівень рентабельності роботи підприємства загалом [10].

У кінці розділу побудови фінансового плану проводиться розрахунок майбутніх грошових потоків на наступними етапами реалізації бізнес-плану. Приклад такого розрахунку наведений на рисунку 2.5.

Термін окупності по бізнес-плану розробляється на кожен етап і включає величину інвестицій, розрахованих за формулою:

,

де Кзаг. – загальна величина інвестицій в бізнес-плані.

Ен. – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності бізнес-плану.

Рисунок 2.5 – Приклад розрахунку майбутніх грошових потоків на наступному етапі реалізації бізнес-плану

Витрати за бізнес-планом

У бізнес-плані проводяться також планові розрахунки витрат, які можуть включатися до фінансового плану, а можуть формуватися як окрема складова частина бізнес-плану. Розрахунки витрат плануються у наступному вигляді:

1 Розрахунок витрат від виробництва по кошторису витрат.

2 Плановий розрахунок витрат реалізації у вигляді нормативної процентної надбавки до витрат виробництва (максимально допустима надбавка 30%).

Розробляються також планові калькуляції витрат за окремими виробами.

Оцінка ризику і страхування ризику за бізнес-планом

Ризик – можливість матеріальних, трудових, фінансових втрат у процесі реалізації бізнес-план в порівнянні з варіантом без втрат.

Ризик має кількісний вираз. Абсолютне значення ризику рівне вірогідності певного виду втрат. Вірогідність визначається в більшості випадків статичним методом:

,

де – кількість бізнес-проектів, аналогічних тому, що планується здійснити, в яких спостерігалися втрати;

– загальна кількість бізнес-проектів, аналогічних плановому, за аналізований період часу.

Згідно з теорією «Підприємницького ризику» в будь-яких підприємницьких операціях існує наступні види втрат [8]:

- Втрати прибулі від реалізації операції частково або в повному об'ємі.

- Втрати доходу частково або в повному об'ємі (прибуток плюс витрати).

- Втрати майна підприємства або фізичної особи здійснюючого операцію.

Існують 4 зони ризику отримання різного виду втрат, які наведені на рисунку 2.6.

Рисунок 2.6 – Зони ризику втрат

У будь-якому бізнес-плані, для того, щоб зменшити ризик втрат необхідно виробляти розрахунки ризику за бізнес-планом, кінцевим результатом таких розрахунків є побудова еталонної кривої ризику, визначення зон ризику і знаходження вірогідності втрат допустимих за даним бізнес-планом.

Для побудови еталонної кривої ризику користуються рекомендаціями прикладної теорії ризику та власними розрахунками граничнодопустимих величин ризику. Нижче дані пояснення до побудови кривої ризику.

По-перше будується еталонна крива ризику на підставі даних про прибуток, доходу і майновому стані за конкретним бізнес-планом і вірогідності втрат, рекомендованих в теорії «підприємницького ризику». Еталонна крива ризику вважається межею низьких втрат за бізнес-планом.

1 Вірогідність втрат за еталонною кривою ризику наступна:

- вірогідність відсутності, яких або втрат повинна дорівнювати 0,7;

- вірогідність втрати прибутку за аналогічними бізнес-проектами має бути рівно 10%;

- вірогідність втрат доходу має бути рівна 0,01;

- вірогідність втрати майна за аналогічними проектами повинна бути рівно 0,001;

Приклад побудови кривої ризику наведений на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 – Приклад побудови кривої ризику

Якщо значення вірогідності в результаті аналізу ризиків за бізнес-планом знаходяться в межах або нижче за значення еталонної кривої ризику, то ризик за бізнес-планом мінімальний і бізнес-план можна здійснити в будь-якому випадку.

Якщо розрахована вірогідність потрапляє в зону допустимого ризику, то ризик за бізнес-планом достатньо високий і рішення ухвалення за бізнес-планом лягає на управляючий персонал.

Якщо розрахована вірогідність втрат потрапляє в зону високих втрат, то згідно з теорією підприємницького ризику не слід нічого робити.

Основна маса бізнес-планів виробничого характеру знаходиться в зонах допустимого або низького ризику.

Нижче наведені випадки, в яких підприємство здійснює операцію з підвищеним ризиком:

1 Якщо оборотні кошти підприємства більше вартості основних фондів.

2 Якщо підприємство використовує короткострокові кредити для фінансування довгострокових кредитів.

3 Якщо фінансовий важіль підприємства більше 51 %.

Фінансовий важіль – відношення позикового до власного капіталу.

Страхування ризику можливе через страхові компанії, але тільки для певних видів діяльності [9].

Організаційний план

План складається з трьох найбільш важливих підрозділів:

1) планування потреби у персоналі для реалізації бізнес-плану;

2) План розвитку ідеї бізнес-плану (план інновацій);

3) План використання юридичних аспектів при реалізації бізнес-плану.

Планування потреби в персоналі по бізнес-плану

Потреба у персоналі формується на основі двох організаційних структур персоналу: структури групи розробників бізнес-плану і структури групи реалізаторів бізнес-плану. На рисунку 2.8 подана структура

розробників бізнес-плану.

Рисунок 2.8 -Склад групи з розробці бізнес-плану

При виконанні розрахунків чисельності персоналу, треба додатково визначити наступні показники:

1) Розподіл за видами робіт даного бізнес-плану.

2) Умови найму працівників для реалізації.

3) Мінімальний рівень залучення працівників за бізнес-планом і зони залучення (через біржу праці, спеціальну підготовку або через перепідготовку кадрів).

У кінці розрахунків проводиться складання штатного розкладу за бізнес-планом з переліком всіх категорії працівників, розподілом за професіями, розрядами, рівнями заробітної плати і потрібної чисельності.

Формування плану інновацій

Дається прогноз перспектив розвитку бізнес-плану. Найбільш істотне віддзеркалення наступних питань:

1) Визначення рівня модернізації і реконструкції виробництва за період життєдіяльності бізнес-плану (складання плану технічного переозброєння з вказівкою термінів і трудомісткості виконуваних робіт).

2) Розрахунок гаданого бюджету, плану технічного переозброєння і модернізації (з вказівкою термінів і величини витрат).

Формування юридичного плану

Юридичне забезпечення реалізації бізнес-плану складається із наступних показників і дій:

1) Визначення юридичного статусу розробка бізнес-плану (юридична або фізична особа).

2) Визначення правових основ, здійснення бізнес-плану (права і обов'язки виконавців перед державою і замовником).

3) Визначення юридичних консультантов за бізнес-планом і умови юридичних консультацій.

4) Визначення умов поведінки у випадки виникнення конфліктів і умови розгляду їх в арбітражному суді.

Заключною складовою частиною бізнес-плану є формування резюме.

Резюме

У цьому розділі бізнес-плану не здійснюється ніякі розрахунки, а складається перелік документів, які використовуються в бізнес-плані, або є основою бізнес-плану, що розробляється.

Документи:

1 Ліцензії, використовувані при реалізації бізнес-плану.

2 Патенти, що відносяться до інновацій бізнес-плану.

3 Форми вихідних документів (бланки договорів, накладних, змінно-добових завдань, платіжні відомості і т.д.).

Існують типові методики, які допомагають підготувати бізнес-план. На жаль, типова методика розробки бізнес-плану для підприємств певної галузі не розроблена.

Крім того, є затверджені методики оцінки бізнес-планів інвестиційних проектів. При підготовці бізнес-планів звичайно знайомляться з різними методиками і вибирають з них оптимальну методику для даної галузі промисловості та даного проекту.

2.6 Зміст робіт з реалізації бізнес-плану

Реалізувати бізнес-план – це значить виконати всі робочі задачі на фірмі і поза нею, необхідні для того, щоб перевести бізнес-проект із стадії бізнес-плану в реальну виробничу стадію. Необхідно скласти реальний графік для різних стадій упровадження проекту. Такий графік повинен спочатку визначити різні стадії реалізації і тривалість кожної стадії. План реалізації повинен містити графік, об'єднуючий різні стадії реалізації в послідовну схему дій. Цей докладний розклад повинен охоплювати всю інвестиційну фазу, включаючи період від рішення про капіталовкладення до початкової стадії виробництва і подальшого функціонування проекту.

Для різних стадій реалізації бізнес-планів потрібні неоднакові періоди часу. Це залежить від інвестиційного клімату в країні, специфічної природи плану і особливих вимог до організації реалізації конкретного бізнес-плану. Між моментом ухвалення рішення про інвестиції і дійсним початком реалізації протікає значний час. Цей період включає наступні основні дії:

• призначення команди реалізації бізнес-плану;

• фінансове планування;

• організаційне оформлення;

• придбання і передача технології;

• основний інжиніринг;

• вибір підрядчиків, консультантов і постачальників;

• підготовка заявочних документів;

• виставляння пропозицій;

• пропозиція ціни продукції;

• оцінка пропозицій;

• переговори і висновок контрактів;

• детальний інжиніринг;

• будівельні роботи і установка устаткування;

• закупівля матеріалів і сировини;

• маркетинг;

• навчання і призначення на посаді;

• запуск бізнес-плану і початок виробництва.

У реалізації бізнес-плану можуть брати участь як місцеві, так і іноземні сторони.

У деяких випадках період упровадження може бути таким тривалим, що дані бізнес-плану застарівають і потребують перегляду. Необхідно, щоб дані по витратах були датовані і документовані так, щоб можна було безперервно відстежувати ціни як методом прогнозів, так і шляхом збирання реальної інформації. Планування реалізації бізнес-плану і складання бюджету включають наступні основні задачі:

• визначення типу робочих задач на підприємстві і поза ним, які необхідні для реалізації плану;

• визначення логічної послідовності подій в робочих задачах;

• підготовку графіка упровадження, що визначає положення робочих задач, коректування в часі, необхідному для завершення кожної індивідуальної задачі;

• визначення ресурсів, необхідних для завершення індивідуальних задач, і виявлення відповідних витрат;

• підготовка бюджету реалізації і потоків засобів, які забезпечать фінансування на всьому протязі фаз реалізації і експлуатації бізнес-плану;

• документування, всіх даних реалізації, що дозволяє коректувати плани і бюджет реалізації, рівно як і прогнози, зроблені під час складання бізнес-плану.

2.7 Управління реалізацією бізнес-плану

Важливими об'єктами вдосконалення управління реалізацією бізнес-плану є:

у сфері планування:

• посилення конкретності планів і наближення до практики;

• одночасний розгляд декількох варіантів і прогнозування впливу різних чинників;

• посилення уваги до ключових результатів, сприяючих комерційній діяльності;

• перехід від понять витрат до понять результатів;

• доведення завдань до кожного працівника на всіх рівнях управління;

• доведення планування до рівня витрат робочого часу і створення стимулюючої обстановки;

у сфері здійснення планів:

• посилення уваги до питань управління людьми і контролю за зовнішнім оточенням підприємства, що реалізує бізнес-план;

• ефективне використовування наявних повноважень, а також відмова від мислення типу «це мене не торкається» в конкретних ситуаціях управління;

• облік морального, фізичного і соціального стану менеджера, оскільки від нього залежить ефективність роботи команди реалізації бізнес-плану.

3 ПРОГНОЗУВАННЯ ТА Стратегічне планування

3.1 Прогнозування як початковий етап стратегічного планування

Прогнозування – це сукупність методології, яка дозволяє розробити об'єктивний прогноз зміни об'єкту прогнозування.

Прогноз – це спроба заглянути в майбутнє розвитку об'єкту прогнозування виражена за допомогою таблиць, графіків і діаграм.

Об'єкт прогнозування – це життєздатні системи і їх показники необхідність розвитку, яких піддається прогнозу.

Мета прогнозування – складання об'єктивного прогнозу на підставі вибраних інформаційних даних.

Задачі прогнозування - виявлення впливу окремих чинників на об'єкт прогнозування і визначення взаємного їх впливу.

Засоби прогнозування – це методи, прийоми і прикладні програми, які дозволяють здійснити об'єктивний прогноз.

Прогнозування має зв'язок із стратегічним плануванням, який можна визначити наступним чином:

1 Прогнозування є первинним етапом створення будь-якої стратегій підприємства.

2 Об'єктом прогнозування є ключові показники майбутньої стратегії діяльності підприємства.

3 На підставі об'єктивного прогнозу зміни об'єкту прогнозування формується область застосування стратегії і стратегічний план діяльності підприємства.