1 страница. 1. Загальні відомості про радіоприймальні пристрої ..5

Третяков Б.К.

 

Київ 2015

ЗМІСТ

 

1. Загальні відомості про радіоприймальні пристрої ……………………..5

1.1 Призначення, структура й принцип дії радіоприймального пристрою .......................................................................................................................... 5

1.2 Структурні схеми приймача.......................................................... 8

1.3 Класифікація радіоприймальних пристроїв............................... 20

1.4 Чутливість радіоприймача.......................................................... 21

1.5 Селективність радіоприймача..................................................... 24

1.6 Інші показники якості радіоприймача........................................ 25

2. Вхідні цепі радіоприймачів............................................................... 28

2.1 Призначення, структурна схема й класифікація вхідних ланцюгів........................................................................................................................ 28

3. Резонансні підсилювачі ............................................................................................. 31

3.1 Призначення, структура й види резонансних підсилювачів..... 31

3.2 Багатокаскадні резонансні підсилювачі...................................... 35

3.3Резонансний підсилювач із багатоконтурним фільтром............ 37

4. Преретворювач частоти............................................................................................ 45

4.1 Призначення, структурна схема й принцип роботи перетворювачів частоти........................................................................................................... 45

4.2 Побічні канали прийому в супергетеродинних приймачах....... 48

4.3 Транзисторні перетворювачі частоти......................................... 53

5. Мало шумові підсилювачі................................................................. 60

5.1 Види мало шумових підсилювачів.............................................. 60

6. Амплітудні детектори................................................................................................. 63

6.1 Класифікація детекторів. Принцип роботи амплітудного детектора 63

7. Амплітудні обмежувачі. Частотні и фазові детектори......................................... 67

7.1 Амплітудні обмежники................................................................ 67

7.2 Принцип дії й структурні схеми частотних детекторів.............. 71

7.3 Види частотних детекторів.......................................................... 73

7.4 Призначення, структурна схема фазових детекторів................. 77

7.5 Види фазових детекторів............................................................. 79

8. Регулювання в радіоприймачах............................................................................. 81

8.1 Призначення й види регулювань..................................................................... 81

8.2 Регулювання посилення...................................................................................... 81

8.3 Автоматичне регулювання посилення............................................................ 82

8.4 Настроювання діапазонних радіоприймачів................................................. 87

8.5 Автоматичне підстроювання частоти.............................................................. 93

8.6 Регулювання смуги пропущення...................................................................... 98

8.7 Дистанційні керування й контроль................................................................ 100

8.8 Пристрою індикації........................................................................................... 108

8.9 Застосування мікропроцесорів для контролю й керування роботою приймачів.................................................................................................................................................... 117

9. Перешкодостійкість радіоприймальних пристроїв........................................... 136

9.1 Перешкоди радіоприйому.............................................................................. 136

9.2 Поняття про завадостійкості РПУ.................................................................. 140

9.3 Методи боротьби з перешкодами в РПУ..................................................... 141

9.4 Дія зосереджених перешкод на приймач..................................................... 142

9.5 Дія імпульсних перешкод на приймач.......................................................... 146

9.6 Дія флуктуативних перешкод на приймач................................................... 150

10. Радіоприймача безперервних сигналів.............................................................. 152

10.1 Область застосування й види приймачів.................................................... 152

10.2 Приймачі односмугових сигналів................................................................ 156

10.3 Приймачі частотно-модульованих сигналів.............................................. 160

11. Радіоприймачі дискретних сигналів................................................................... 163

11.1 Область застосування й структурні схеми радіоприймачів................... 163

11.2 Перекручування імпульсних сигналів у радіо тракті приймача........... 170

11.3 Радіоприймачі сигналів частотного телеграфування.............................. 177

11.4 Радіоприймачі сигналів фазового телеграфування................................. 182

12. Радіоприймальні пристрої різного призначення........................................ 186

12.1 Радіомовні приймачі....................................................................................... 186

12.2 Професійні радіоприймальні пристрої декаметрових хвиль................. 198

12.3 Приймачі системи персонального радіо виклику.................................... 203


ЕЛЕКТРОННИЙ ВАРІАНТ КОНСПЕКТУ ЛЕКЦІЙ ПО ДИСЦИПЛІНІ МЗПОІСтзі

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РАДІОПРИЙМАЛЬНІ ПРИСТРОЇ

 

1.1 Призначення, структура й принцип дії радіоприймального пристрою

Будь-яке передане на відстань повідомлення в системі зв'язку спочатку перетвориться в електричний сигнал, що змінюється відповідно до цього повідомленню. Безпосередньо, без проводів, цей сигнал переданий одержувачеві бути не може. Тому в системах радіозв'язку й радіомовлення електричний сигнал управляє радіочастотними коливаннями. Ці коливання, що несуть передане повідомлення й незалежними модульованими, перетворяться в радіохвилі, що поширюються в просторі без спеціальних напрямних систем (проводів або хвилеводів). Призначення радіоприймального пристрою (РПУ) - забезпечити відтворення переданого повідомлення при впливі на нього радіохвиль, що надходять від радіо передавального пристрою. Повідомлення відтворюється в РПУ на основі тієї інформації, що укладена в модульованому коливанні. Тому в РПУ необхідно здійснити перетворення прийнятого коливання. Сучасне РПУ повинне забезпечити прийом потрібного сигналу на тлі коливань від усіляких сторонніх джерел, називаних перешкодами. При цьому потужність перешкод, що діють на РПУ, може перевищувати потужність необхідного сигналу в мільйони разів, що утрудняє його прийом.

Основні функції РПУ: 1) уловлювання радіохвиль; 2) перетворення прийнятого радіочастотного коливання в напругу (або струм), що змінюється відповідно до прийнятого повідомлення; для цього потрібно здійснити фільтрацію сигналу від перешкод, його посилення й детектування; 3) відтворення переданого повідомлення у вигляді звуку, зображення на екрані, записі тексту й т.п.

Основні функції РПУ визначають і його складені елементи: антену, властиво радіоприймач і відтворюючий пристрій. У найпростішому, але й найпоширенішому випадку РПУ містить одну антену й один приймач. Для цього випадку, що називається одинарним прийомом РПУ структурна схема РПУ представлена на мал. 1.1. Антена вловлює радіохвилі й перетворить енергію радіохвиль в енергію струму тієї ж частоти. Радіоприймач здійснює перетворення модульованих радіочастотних коливань в електричний сигнал, що відображає передане повідомлення. Частина радіоприймача, від його входу до детектора, називається радіо трактом. Тому що рівень корисного коливання на вході приймача, як правило, малий, те однієї з основних функцій радіо тракту є посилення цього коливання до рівня, необхідного для нормальної роботи детектора.

У результаті впливу на антену електромагнітних хвиль від ряду радіостанцій на вході приймача діє багато коливань із різними частотами. Тільки одне з них корисне, інші - що заважають. Функція радіо тракту, крім посилення сигналу, - виділити (відфільтрувати) корисне коливання й придушити що заважають, що досягається використанням у ньому частотно-селективних ланцюгів. При цьому посилення корисного сигналу в радіо тракті повинне забезпечуватися по можливості без його перекручувань; інакше кажучи, радіо тракт приймача повинен бути лінійним пристроєм. Наступне перетворення радіосигналу з виходу радіо тракту здійснюється в детекторі радіоприймача. Детектор є пристроєм, що створює на своєму виході напруга, що змінюється відповідно до закону модуляції того або іншого параметра радіочастотного коливання; тобто на виході детектора діє електричний сигнал, що модулює переданий. Наприклад, якщо використається амплітудна модуляція, то напруга на виході детектора відслідковує зміна амплітуди вхідного коливання. У після детекторної частини радіоприймача відбувається посилення сигналу до рівня, необхідного для нормальної роботи відтворюючого пристрою. У деяких РПУ в цій частині здійснюється додаткове ослаблення перешкод.

Відтворюючий пристрій відтворить передане повідомлення під дією посиленого сигналу. Для відтворення звукового повідомлення використаються гучномовці або телефони; для відтворення зображення - електронно-променеві трубки; для відтворення радіотелеграфних передач - літеродрукувальні апарати й т.д.

Малюнок 1.1

Малюнок 1.2

Малюнок 1.3

Радіоприймальний пристрій може приймати не одне повідомлення, а трохи. У цьому випадку воно називається багатоканальним. У таких РПУ після груповий сигнал, що несе в собі ряд незалежних повідомлень. Для поділу цих повідомлень по окремих каналах у РПУ передбачається роздільник каналів (мал. 1.2). У багатоканальному РПУ можуть відтворюватися як однорідні повідомлення, так і різнорідні (наприклад, звук і зображення в телевізійному приймачі).

До складу РПУ може входити кілька антен і радіоприймачів. Це пов'язане з тим, що при реальному радіоприйом в ряді випадків рівень сигналу в антені РПУ міняється через мінливість умов поширення. При цьому говорять про завмирання сигналу. Для боротьби із завмираннями застосовується здвоєний, строєний прийом і т.д. Суть здвоєного прийому пояснимо за допомогою структурної схеми РПУ (мал. 1.3). Радіоприйом того самого повідомлення забезпечується за допомогою двох антен і двох радіоприймачів. Якщо антени рознесені в просторі на відстань більше десяти довжин хвиль, то завмирання сигналу в кожній антені будуть відбуватися практично незалежно друг від друга. При цьому в кожен момент часу рівні прийнятого сигналу на виході приймачів різні. Пристрій комбінування сигналів вибирає й подає на відтворюючий пристрій сигнал більше високого рівня.

Висновки. 1. Основні функції радіоприймального пристрою: уловлювання радіохвиль; їхнє перетворення, що включає фільтрацію від перешкод, відтворення прийнятого повідомлення.

2. Складені елементи РПУ: антена, властиво радіоприймач, що відтворює пристрій.

 

1.2 Структурні схеми приймача

У попередньому параграфі було показано, що приймач складається з радіо тракту й детектора. Призначення радіо тракту в приймачі - забезпечити посилення сигналу і його фільтрацію від перешкод.

 

Малюнок 1.4

Для посилення сигналу використаються підсилювачі, для фільтрації - частотно-селективні ланцюги. Посилення сигналу в радіо тракті може забезпечуватися або на радіочастоті без її перетворення, або з перетворенням частоти. Приймач із радіо трактом, у якому здійснюється посилення на радіочастоті, називається приймачем прямого посилення, приймач із перетворенням частоти в радіо тракті - супергетеродинним.

Приймач прямого посилення. Структурна схема приймача прямого посилення показана на мал. 1.4. Вхідний ланцюг являє собою частотно-селективний електричний ланцюг, що служить для передачі прийнятого антеною сигналу на вхід першого підсилювального каскаду (УРЧ1) і для попередньої фільтрації сигналу від перешкод. Для фільтрації сигналу у вхідний ланцюг включаються коливальні контури (найчастіше один контур), настроєні на несучу частоту прийнятого сигналу.

Підсилювачі радіочастоти (УРЧ) забезпечують посилення сигналу й подальшу фільтрацію його від перешкод. Навантаженням УРЧ служать коливальні контури, настроєні, як і вхідні ланцюги, на несучу частоту прийнятого сигналу. Тип детектора залежить від виду модуляції прийнятого сигналу. На мал. 1.4 УЗЧ - підсилювач звукових частот. Настроювання приймача на будь-яку частоту в заданому діапазоні здійснюються встановленням резонансних частот всіх селективних ланцюгів радіо тракту рівними необхідній частоті сигналу. Отже, при перебудові приймача прямого посилення з однієї частоти на іншу необхідно перебудовувати всі селективні ланцюги радіо тракту. При цьому система настроювання РПУ виявляється конструктивно складної й, отже, дорогою.

Пояснимо це за допомогою мал. 1.5. Припустимо, що на вході РПУ діють модульовані сигнали від чотирьох радіостанцій, що працюють на частотах f1,f2,f3 й f4.. Даний радіоприймач повинен прийняти сигнал на частоті f2, для цього всі резонансні ланцюги його радіо тракту повинні бути настроєні на цю частоту. Тільки при ідеально прямокутній амплітудно-частотній характеристиці (АЧХ) радіо тракту всі складового спектра сигналу прийнятої радіостанції пройдуть через радіо тракт без перекручувань, а сигнали всіх інших радіостанцій будуть повністю подавлені. АЧХ реального радіо тракту можна наблизити до ідеального тільки ускладнюючи

Малюнок 1.5

селективні ланцюги, наприклад використовуючи фільтри з декількох коливальних контурів. Природно, чим більше контурів необхідно перебудовувати при прийомі в діапазоні частот, тим складніше система настроювання РПУ. Таким чином, поліпшення селективності приймача прямого посилення викликає ускладнення системи його настроювання.

Інший недолік приймача прямого посилення складається в зміні основних параметрів радіо тракту при перебудові РПУ в діапазоні прийнятих частот. Припустимо, що як селективний ланцюг у радіо тракті використається один коливальний контур, смуга пропущення якого за рівнем 0.7 максимального посилення, як відомо, дорівнює П=f0d, де f0 — частота, на яку настроєний контур; d — його еквівалентне загасання. Звичайне значення d слабко залежить від частоти й приблизно будемо думати його постійним. При перебудові радіо тракту із частоти f0min на частоту f0max смуга пропущення контуру зростає від мінімальної Пmin=f0 mind до максимальної Пmax=f0maxd. Звичайно смуга пропущення вибирається рівній ширині спектра прийнятого сигналу, при цьому всі складового спектра сигналу проходять через радіо тракт, а сигнали сусідніх радіостанцій максимально послабляються. Якщо забезпечити необхідну смугу пропущення на частоті f0min, то при перебудові приймача на частоту f0max смуга пропущення його радіо тракту може в багато разів перевищити необхідну. При цьому в смузі, що розширилася, пропущення можуть діяти сильні перешкоди від сусідніх радіостанцій, що приводить до погіршення, а в деяких випадках до зриву радіозв'язку. Якщо вибрати значення d таким, щоб необхідна смуга пропущення забезпечувалася на частоті f0max, то при прийомі сигналів на частоті f0min смуга виявиться вже необхідної й прийом буде супроводжуватися перекручуваннями переданого повідомлення.

Нестатком приймача прямого посилення є також труднощі одержання великого посилення в радіо тракті. Звичайно рівень сигналу на вході РПУ становить 1—10 мкВ, для нормальної роботи детектора необхідна напруга сигналу близько 1 У. При цьому радіо тракті повинен мати посилення по напрузі 105 — 106, для чого в ньому повинне бути використане багато підсилювальних каскадів.

Висновки. 1. Приймач прямого посилення дозволяє здійснити прийом сигналів з різними видами модуляції й забезпечити фільтрацію корисного сигналу від перешкод.

1. При настроюванні приймача прямого посилення на частоту сигналу перебудовують всі селективні ланцюги його радіо тракту.

До недоліків приймача прямого посилення можна віднести: складність системи настроювання РПУ при прийомі сигналів у заданому діапазоні частот; істотна зміна основних показників радіо тракту при його перебудові; складність одержання великого стійкого посилення сигналу в радіо тракті.

Діапазонний приймач прямого посилення з високими якісними показниками - це складне, а отже, дорогий пристрій.

Супергетеродинний приймач. Основна особливість супергетеродинного приймача полягає в тому, що в радіо тракті крім посилення сигналу відбувається й перетворення частоти прийнятого радіо коливання. Структурна схема супергетеродинного приймача з однократним перетворенням частоти в радіо тракті показана на мал. 1.6. На перетворювач частоти (ПРЧ) подається два коливання: із частотою сигналу Fc з виходу УРЧ (у деяких приймачах УРЧ може бути відсутнім ) і із частотою fг від місцевого генератора (Г), називаного гетеродином.

Вихідний струм iпр перетворювача частоти містить крім частотної складової fc ряд комбінаційних складових із частотами │fc±kfг│, з яких використається тільки одна — частота fпр, найчастіше fпр=fг-fc. Саме на цю частоту fпр настроєний фільтр зосередженої селекції (ФСС) і селективні ланцюги підсилювача проміжної частоти (УПЧ). Таким чином, на виході фільтра зосередженої селекції перетворювача частоти

 

Малюнок 1.6

Вхідний ланцюг утвориться напругу uпр із проміжною частотою fпр=fг-fс (або fпр=fc-fг).

При перебудові приймача одночасно зі зміною частоти настроювання резонансних ланцюгів вхідного ланцюга й УРЧ змінюється частота гетеродина fг так, що при будь-якій частоті fc частота fпр=fг-fc залишається постійної. При цьому тракт проміжної частоти, що складає з фільтра зосередженої селекції й підсилювача проміжної частоти, не перебудовується.

Діаграми напруг у різних крапках радіо тракту супергетеродинного приймача, виконаного за схемою мал. 1.6, показані на мал. 1.7. Якщо на вході приймача діє амплітудно-модульоване коливання uвх із частотою несучої fc, те на вході перетворювача частоти напруга uc відрізняється від uвх тільки за рівнем. Напруга на виході фільтра зосередженої селекції після перетворення частоти має іншу несучу частоту fпр, однак закон модуляції вхідної напруги при перетворенні не змінюється. Частота fпр, може бути як більше, так і менше частоти fc.

Перевага супергетеродинного приймача в порівнянні із приймачем прямого посилення полягає в тому, що, по-перше, істотно спрощується його система настроювання, оскільки перебудовуються тільки селективні ланцюги вхідного ланцюга, УРЧ і гетеродина. По-друге, у супергетеродинному приймачі можна забезпечити значно кращу фільтрацію сигналу від перешкод. Це порозумівається наступними причинами. Результуюча АЧХ радіо тракту приймача визначається в основному АЧХ селективних ланцюгів тракту проміжної частоти. Цей тракт не перебудовується, тому в ньому можна використати складні резонансні ланцюги з АЧХ, досить близької до ідеального. По-третє, при перебудові приймача основні показники радіо тракту практично не змінюються, тому що вони в основному визначаються показниками тракту проміжної частоти, настроєного на постійну частоту fпр. По-четверте, у супергетеродинному приймачі легше забезпечити велике посилення: звичайно fпр<fc, а на більше низькій частоті паразитний зворотний зв'язок між виходом і входом підсилювача проявляється слабкіше, що дозволяє реалізувати більше високе посилення без небезпеки самозбудження підсилювача.

Малюнок 1.7

Основна особливість супергетеродинного приймача — це наявність так званих комбінаційних каналів прийому. Припустимо, що приймач приймає сигнал від радіостанції на частоті f2=fc (мал. 1.8). Для цього в приймачі встановлюється така частота гетеродина fг, при якій виконується умова fпр=fг-fc. Однак спектр вихідного струму перетворювача містить ряд комбінаційних складових із частотами │fc±kfг│. Це приводить до того, що напруга із частотою fпр на виході фільтра зосередженої селекції викликається не тільки коливанням сигналу fc (прийнята станція), але й коливаннями інших частот. Дійсно, припустимо, що на вході перетворювача частоти діє коливання частотою f1=fпр. Для цього коливання транзисторний ПРЧ є звичайним підсилювальним каскадом й, отже, воно після ПРЧ і посилення в УПЧ створює на виході приймача перешкоду для прийнятої корисної інформації. Через діодний ПРЧ коливання частотою fпр проходить, як через пасивний ланцюг. Таким чином, виникає побічний (паразитний) канал на частоті fпр.

Тепер припустимо, що на вході ПРЧ діє напруга частотою fз=fзк, для якого виконується умова fпр=fзк-fг.

Тоді напруга частотою fпр на виході ПРЧ, а отже, і на виході приймача з'явиться одночасно як від коливання частотою fc, так і від коливання частотою fзк. Побічний канал на частоті fзк називається дзеркальним, оскільки він розташований симетрично (дзеркально) до каналу на частоті fc щодо частоти гетеродина fг.

Продовжуючи аналогічні міркування, можна показати, що напруга частотою fпр може з'являтися й від сигналів радіостанцій, що мають частоти f4 (fпр = 2 fг-f4);f5 (fпр =f5 — 2 fг) і т.д. (див. мал. 1.8). Одним зі способів боротьби (див. Дл. 4) з побічними каналами є використання частотно-селективних ланцюгів у вхідному ланцюзі й УРЧ, призначених для ослаблення сигналів, що заважають, що попадають у побічні канали, що ілюструє мал. 1.8, де штриховою лінією показана АЧХ вхідного ланцюга й УРЧ. Селективні ланцюги вхідного ланцюга й УРЧ, настроєні на основний канал із частотою fc, здійснюють фільтрацію перешкод по побічних каналах. Тому що дзеркальний канал відстоїть по частоті від основного на 2 fпр, те зі збільшенням значення fпр у дзеркальному каналі перешкоди відфільтровується краще. Однак при високій частоті fпр, сутужніше забезпечити велике стійке посилення в тракті проміжної.

Вхідна ланцюг й УРЧ

Малюнок 1.8

частоти, до того ж погіршується фільтрація сигналів сусідніх радіостанцій.

Таким чином, вибір частоти fпр обмежений двома суперечливими вимогами. Тому в ряді приймачів використається багаторазове (частіше — дворазове) перетворення частоти. При першому перетворенні частота fпр вибирається досить високої, при цьому простіше відфільтровувати перешкоди в дзеркальному каналі; при наступних перетвореннях цю частоту вибирають низкою, що полегшує фільтрацію сигналів сусідніх радіостанцій. Напруга частотою гетеродина в деяких випадках проникає в антену приймача й випромінюється в навколишній простір. При цьому приймач стає як би передавачем, що випромінює коливання із частотою гетеродина. Це випромінювання малопотужне, але воно може зробити вплив, що заважає, на прилеглі РПУ.

При роботі супергетеродинного приймача в діапазоні частот необхідно забезпечити сполучену перебудову селективних ланцюгів вхідного ланцюга, УРЧ і гетеродина. При цьому вхідний ланцюг й УРЧ по можливості повинні бути настроєні на частоту прийнятого сигналу fc, а настроювання ланцюгів гетеродина забезпечує таке значення fг, при якому виходило б необхідне значення fпр=fc-fг.

Якщо частоту гетеродина в супергетеродинному приймачі вибрати рівній частоті прийнятого сигналу, то проміжна частота буде дорівнює нулю. При цьому в приймачі забезпечується пряме перетворення частоти радіосигналу в низьку звукову без попереднього переносу її на проміжну. Подібні приймачі одержали назву приймачі прямого перетворення (синхродіни, гомодіни). У таких приймачах придушення перешкод й основне посилення сигналу здійснюється в основному на низькій частоті, що реалізується істотно простіше й дешевше.

Спрощена структурна схема приймача прямого перетворення показана на мал. 1.9. Прийнятий сигнал від антени через вхідний ланцюг й УРЧ подається на перетворювач частоти (ПРЧ), частота гетеродина вибирається рівній несучій частоті сигналу. На виході ПРЧ включений фільтр нижніх частот (ФНЧ), виділюваний їм звуковий сигнал підсилюється УЗЧ.

Малюнок 1.9

Тому що в приймачі прямого перетворення fпр = │fc±kfг│ = 0, то fc = kfг. Отже, побічні канали в приймачі прямого перетворення залишаються лише на частотах 2fг, 3fг і т.д., тобто лише на частотах гармонік гетеродина. Ці канали легко придушуються навіть найпростішим одноконтурним вхідним ланцюгом.

Тобто при прийомі амплітудно-модульованого сигналу в приймачі прямого перетворення після ПРЧ з'являються звукові сигнали від двох бічних смуг, які можуть розрізнятися по частоті, що приводить до перекручування прийнятого сигналу. До того ж при перетворенні високої радіочастоти у звукову важко реалізувати ПРЧ із низьким коефіцієнтом шуму, а отже, як буде показане в § 1.4, і забезпечити високу чутливість приймача. Приймачі прямого перетворення більшою мірою, чим супергетеродинні, піддані дії різних перешкод і наведень.

Малюнок 1.10

Цифрові радіоприймачі. Фізичний процес, що відображає передане повідомлення, називається сигналом. Якщо сигнал безперервний у часі (мал. 1.10, а), тобто може приймати будь-які значення в певному інтервалі часу, то він називається аналоговим. Передане повідомлення не буде загублено, якщо замість безперервного сигналу періодично розглядати ті значення, які аналоговий сигнал приймає в певні окремі моменти часу (мал. 1.10, б). При цьому аналоговий сигнал перетворюється в дискретний. Щоб передане повідомлення збереглося в дискретному сигналі, необхідно, відповідно до теореми Котельникова, інтервали періоду дискретизації tд вибрати з умови tд≤1/ (2F), де F — верхня частота спектра сигналу. Крім дискретизації в часі можна зробити дискретизацію за рівнем — квантування сигналу. При квантуванні значення дискретного сигналу округляється до деякого найближчого певного значення, при цьому дискретний сигнал перетворюється в цифровий (мал. 1.10, в). Зі зменшенням інтервалу квантування цифровий сигнал більш точно відбиває дискретний. Квантований сигнал кодується, тобто він описується за допомогою цифрового коду. При кодуванні кожному квантованому значенню дискретного сигналу відповідає (звичайно у двійковому коді) певне число. Якщо, наприклад, число рівнів квантування дорівнює 2а, то сигнал може бути представлений у вигляді посилок а-розрядного двійкового коду. Подальша обробка цифрового сигналу виробляється цифровими пристроями.








Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 3264; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2019 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.014 сек.