Методологічні основи і завдання обліку роботи промислових виробництв

Сільськогосподарські підприємства мають власні допоміжні промислові виробництва, які створюються з метою підвищення ефективності діяльності підприємств. Промислові виробництва поділяють на три групи:

1) переробка сільськогосподарської продукції;

2) виробництво будівельних матеріалів;

3) інші виробництва.

До першої групи належать олійниці, млини, консервні заводи, забій худоби і птиці, переробка картоплі, зерна, овочів тощо; до другої — лісорозробки, пилорами, цегельні заводи, черепичні заводи, добування нерудних копалин — вапна, бутового каменю, щебеню тощо; до третьої — столярні майстерні, торфорозробки тощо.

Промислові виробництва на сільськогосподарських підприємствах мають важливе значення для рівномірного використання робочої сили, що важливо при сезонному характері роботи. Разом з тим вони дають можливість краще використати сільськогосподарську продукцію і підвищити ефективність її виробництва.

Методика обліку витрат промислових виробництв сільськогосподарських підприємств базується на відповідних галузях промисловості. Залежно від виду продукції, складності і характеру організації її виробництва на промислових підприємствах застосовуються такі основні методи обліку і калькулювання фактичної собівартості продукції: нормативний, попередільний і позамовний.

Нормативний метод обліку — це основний метод виробничого обліку. Він застосовується на підприємствах обробних галузей промисловості, коли здійснюється масове та серійне виробництво різноманітної і складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів.

Нормативний метод обліку і калькулювання витрат на виробництво включає:

а) поточний облік витрат окремо за діючими нормами і з урахуванням відхилень від них, виявлення місць, причин і винуватців відхилень;

б) системний облік зміни самих норм;

в) складання і періодичне коригування нормативної калькуляції, що базується на діючих нормах витрат;

г) визначення фактичної собівартості випущеної продукції як алгебраїчної суми нормативної її вартості, відхилень від норм і зміни самих норм.

Облік фактичних витрат за нормативним методом на всіх підприємствах здійснюється окремо в частині витрат за нормами і в частині витрат, що являють собою відхилення від норм.

У промислових виробництвах на сільськогосподарських підприємствах застосування нормативного методу обліку передбачає наявність поточних нормативів витрат і виходу продукції, їх відсутність гальмує широке використання нормативного методу.

На підприємствах, де перетворення сировини в готову продукцію відбувається в умовах безперервного і короткого технологічного процесу чи ряду послідовних виробничих процесів, кожний з яких або група яких являють собою окремі самостійні переділи (фази, стадії) виробництва, застосовують по-передільний метод обліку.

При такому методі витрати виробництва враховуються в кожному цеху (переділі, фазі, стадії), включаючи собівартість напівфабрикатів, виготовлених у попередньому цеху. Тому собівартість продукції, випущеної кожним наступним цехом, складається з понесених ним витрат і собівартості раніше одержаних напівфабрикатів.

Якщо випускається однорідна продукція і відсутнє незавершене виробництво, застосовується однопредільний метод, або так званий простий.

Позамовний метод обліку використовується у промисловості, будівництві, експериментальних і ремонтних виробництвах. Об'єктом обліку при цьому є виробниче замовлення на виготовлення визначеної кількості виробів або кожний виріб, виготовлений у порядку індивідуального (разового) замовлення.

Фактична собівартість продукції або робіт визначається після виконання замовлення шляхом ділення суми витрат на кількість виготовленої за цим замовленням продукції.

Бухгалтерський облік роботи промислових виробництв повинен забезпечити:

•правильне і економічно обґрунтоване нагромадження витрат по кожному виду виготовлюваної продукції або виконаної роботи чи наданої послуги;

•достовірний облік виходу продукції за її видами з врахуванням якості;

•одержання необхідної інформації про роботу кожного промислового підрозділу для контролю за їх діяльністю і прийняття обґрунтованих управлінських рішень.