АВТОМАТИЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРОСИЛОВОЇ УСТАНОВКИ

Процеси в сучасних котлоагрегатах середньої і великої продуктив­ності відбуваються так швидко, що керувати ними вручну неможливо. Тепер створено і широко застосовується автоматичне регулювання біль­шості процесів котлоагрегату.

Регулювання рівня води в барабані котла. Коли зовсім припинити живлення барабана водою, рівень її змінить­ся від верхньої межі до нижнього' положення за ЗО с. Тому тут засто­совують швидкодіючі регулятори рівня, що безперервно змінюють витрати пари і живильної води. Змінювання режиму котла спричинює різницю у витратах, яка є імпульсом, що діє на регулюючий клапан живильної води. В міру потреби подавання води або зменшується, або збільшується.

Регулювання горіння палива в топці. Для того щоб тиск, температура і кількість утворюваної пари в котлі ли­шались сталими, треба'додержувати встановленої відповідності між кількістю теплоти, переданої поверхні нагрівання випарної частини ' котла, і кількістю теплоти, витраченої на утворення пари зада­них параметрів. З порушенням цієї відповідності змінюється. кількість утворюваної пари та її параметри. Для збереження. цієї відповідцості встановлюють регулятор , горіння палива в топ­ці. Діючи на живильники палива та напрямні апарати дуттьових вентиляторів, регулятор горіння регулює подачу палива і повітря в топку.

Регулювання температури перегрітої" пари. Температура перегрітої пари може .відхилятися від заданих значень при зміні навантаження котла, температури живильної води,, коефіцієнта надлишку повітря та при потраплянні води до паропе­регрівника. Підвищення температури перегрітої пари понад прийняту відповідно впливає на підвищення середньої температури і зниження міцності пароперегрівника, трубопроводів і деяких елементів парової турбіни. Зниження ж температури перегрітої пари знижує економіч­ність паросилової установки. Для автоматичного регулювання темпе-> ратури перегрітої пари встановлюють пароохолодники з впорскуван­ням. Регулятор температури дістає імпульс від термопари, вста­новленої у вихідному колекторі пароперегрівника, і діє на клапани-впорскування конденсату.

Регулювання розрідження в точці. У всіх режимах роботи у верхній частині ЇЇ має підтримуватись розрідження приблизно 10...20 Па. Це виключає витікання продуктів згорянна з топки. Для цього встановлюють регулятор розрідження, який діє на напрямні апарати димососів.

РЕГУЛЮВАННЯ СОЛЄВМІСТУ В КОТЛОВІЙ ВОДІ..

У-барабані котла встановлюють солемір. Принцип його дії грунтуєть­ся на змінюванні електропровідності води залежно від зміни її соле-вмісту. Із зміною солевмісту солемір подає імпульс регулятору про-дувки, який автоматично діє на продувні клапани.

Тут перелічені не всі регулятори, що діють на режим роботи котло­агрегату. У кожному окремому випадку кількість їх збільшують або. зменшують.

Сигналізація котлоагрегату. Барабанні парові ,. котли обладнують звуковими і світловими сигналізаторами граничних рівнів води в барабані, граничних температур перегрітої пари і най­нижчого тиску живильної води.

Блокувальні пристрої. Блокувальні (запірні) при-стр.ої пов'язують у котлоагрегаті вмикні й перемикні елементи так, щоб виявились неможливими комбінації вмикань, небезпечні для агрегату та обслуговуючого персоналу. Так, наприклад, під час аварійного ви­микання димососів автоматично вимикаються дуттьові вентилятори і подавання палива до топки.

Щит керування котла. Робота котельної установки, автоматичних регуляторів, захисних пристроїв та блокування має суворо контролюватись. Для цього встановлюють так званий тепловий щит з розміщеними , контрольно-вимірювальними приладами — по­казуючими і реєструючими. Перед щитом розміщується пульт керу­вання з перемикачами, які дають змогу переходити з автоматичного керування на дистанційне ¹ і навпаки. Пульт керування є робочим міс­цем машиніста, який спостерігає за роботою котла й автоматичних ре-•гуляторів. У разі потреби машиніст втручається в їхню роботу.