Первинний облік тварин.

У складі молодняку тварин і тварин на відгодівлі постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується за рахунок одержання приплоду від власного маточного поголів'я, придбання тварин, вибракування худоби з основного стада і постановки на відгодівлю. Зміни проходять також внаслідок переведення тварин з однієї вікової групи в іншу, переміщення з ферми на ферму, збільшення живої маси внаслідок її приросту, а також збільшення вартості тварин внаслідок витрат на їх утримання.

З підприємства вибувають тварини через їх продаж. Значну частину молодняку використовують для формування власного основного стада. Частину тварин забивають на м'ясо та інші цілі, можуть бути випадки вимушеного забою і загибелі тварин через хвороби та з інших причин.

Бухгалтерський облік повинен відображати всі зазначені зміни в поголів'ї тварин, що робиться на підставі відповідних документів.

Важливе значення має своєчасне оформлення документами одержання приплоду. Приплід телят, лошат, поросят, ягнят оприбутковують в день їх народження. Курчат, гусят, каченят, індичат оприбутковують в добовому віці (при інкубації в своєму підприємстві) і в день їх надходження (при купівлі на стороні).

Приплід телят, поросят, ягнят (крім каракульських), лошат, нових сімей бджіл оформляють Актом на оприбуткування приплоду тварин (форма № 95), який складають у двох примірниках завідуючий фермою чи бригадир, зоотехнік та особи, які доглядають тварин.

Один примірник акта передають в бухгалтерію наступного дня після його складання, а другий — в кінці місяця разом із Звітом про рух худоби і птиці на фермі (форма № 102).

В акті записи здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду телят і лошат, а по всіх інших тваринах — в цілому із зазначенням статі.

Вказують, за ким із тваринників була закріплена тварина, яка дала приплід, кличку і номер матки, кількість і вагу приплоду, присвоєні молодняку номери, його особливі ознаки (масть, прикмети, проміри тощо).

Такий порядок передбачено з метою забезпечення контролю за оприбуткуванням тварин від приплоду. Адже якщо протягом місяця буде загибель новонароджених тварин та коли не буде по них актів на приплід, то практично ніхто не оформлятиме й актів на вибуття, що зумовить неточність економічної інформації. Проте в даний час у підприємствах недержавної форми власності, на мій погляд, достатньо буде одного примірника акта на оприбуткування приплоду тварин.

Дані про хід окоту по кожній отарі в каракульському вівчарстві обліковують в Акт про хід окоту (форма № 103).

У спеціалізованих птахівничих підприємствах для приймання одержаних (виведених) пташенят складають Акт виводу та сортування добового молодняку птиці (форма № 106). Його оформляє начальник цеху інкубації або зоотехнік в день виводу пташенят. В акті зазначають відсоток виходу та якість виведених пташенят з кожної партії закладених яєць. Начальник цеху інкубації складає і подає в бухгалтерію Звіт про процеси інкубації (форма № 105).

Відпуск пташенят з цеху інкубації в цех вирощування здійснюють за Накладною (форма № 87).

Приплід звірів та кролів оприбутковують Накопичуваним актом на оприбуткування приплоду звірів (форма № 96).

Його складають завідуючий фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізд. Дані актів переносять у регістри зоотехнічного обліку. Накопичувальні акти подають в бухгалтерію разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі (форма № 102).

Приймання худоби від населення з метою постановки її на дорощування і відгодівлю проводить комісія в складі керівника підрозділу, завідуючого фермою, зоотехніка, ветпрацівника та особи, якій будуть передані тварин для подальшого вирощування чи відгодівлі. Комісія складає Акт на купівлю тварин в населення (форма № 956), який затверджує керівник підприємства. Один примірник акта вручається особі, яка здала тварин. При постановці на вирощування та відгодівлю тваринам присвоюють інвентарні номери.

Приймання сільськогосподарськими підприємствами худоби, кролів та інших тварин від населення для подальшого продажу і доставки їх на приймальні пункти здійснюється за Приймально-розрахунковою відомістю на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для дальшої здачі державі (форма № 95а), яку складають в двох примірниках і подають м'ясо-переробному підприємству. Після заповнення підприємством м'ясної промисловості показників про живу масу і вгодованість тварин та суму, що належать кожному здавальнику, один примірник відомості залишається на підприємстві м'ясної промисловості, а другий повертається сільськогосподарському підприємству для розрахунків зі здавальниками худоби.

Прийняття тварин і птиці в порядку дольових внесків здійснюють за накладною за кількістю голів, вгодованістю, живою масою та цінами домовленості.

Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів'я. Його не визначають стосовно дорослого поголів'я птиці, кролів, звірів та бджіл.

Зважують тварин щомісяця, а також в момент переведення в іншу вікову групу, з ферми на ферму, від однієї особи до іншої, в основне стадо, вибракування з основного стада, падежу, забою, продажу тощо.

Результат зважування відображають у Відомості зважування тварин (форма № 98). Молодняк та відгодівельне поголів'я великої рогатої худоби і свиней зважують щомісяця. Приріст живої маси молодняку овець, кіз, птиці та кролів визначають на підставі вибіркового зважування.

Приріст живої маси визначають за Розрахунком приросту живої маси (форма № 98а). Його складають на підставі даних відомостей зважування тварин та документів на надходження та вибуття худоби.

Розрахунок кількості приросту живої маси худоби та птиці даної групи робиться так: жива маса на кінець звітного періоду плюс жива маса худоби та птиці, що вибула з даної вікової групи протягом звітного періоду (включаючи й загиблих тварин), мінус маса худоби та птиці, яка надійшла в дану вікову групу за відповідний звітний період, та жива маса худоби та птиці, що була в групі на початок звітного періоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси за звітний період.

Щодо молодняку, приріст маси якого не визначають (лошата, звірі), щомісяця розраховують вартість приросту тварин за фактичною кількістю кормо-днів та плановою їх собівартістю.

Передачу сільськогосподарськими підприємствами молодняку худоби та птиці за договорами робітникам, службовцям та іншим громадянам, а також пенсіонерам, на вирощування оформляють Актом на передачу (продаж) та закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами (форма № 956). Акт складають у двох примірниках, один з яких передають громадянину, а другий — залишається на підприємстві.

При переведенні телят, поросят, ягнят, лошат, птиці, кролів, звірів тощо з однієї облікової групи в іншу, а також відсадки молодняку звірів і кролів складають Акт на переведення тварин з групи в групу (форма № 97). Акти підписують зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, а також працівники, які передали і які прийняли худобу та птицю на подальше обслуговування, і затверджує керівник підприємства. Таким же актом оформляють переведення тварин в основне стадо.

Забій, вимушену прирізку, падіж чи загибель від стихійного лиха тварин оформляють Актом на вибуття худоби та птиці (форма № 100). В акті повинні бути вказані причини та обставини вибуття тварин і птиці, а також можливе використання продукції. Акт складається в день вибуття тварини. Підписують його зоотехнік, ветеринарний лікар, завідуючий фермою (бригадир) та особа, за якою була закріплена тварина. Акт затверджує керівник підприємства. Якщо шкура тварини, що загинула, має товарну цінність і може бути реалізована, в акті зазначають: "Шкура знята і здана на склад за накладною № ...". Коли ж з тих чи інших причин шкура не використовується, то в акті зазначають: "Труп утилізовано разом зі шкурою".

На оборотній стороні акта перелічують види і кількість продукції, яка одержана від вибуття тварини, та ЇЇ призначення. Ветеринарні працівники вказують в акті порядок використання продукції — на громадське харчування, на годівлю тварин, технічні відходи тощо.

Продукти забою здають в комору за накладною, яку з підписом комірника за прийняту продукцію додають до акта на вибуття тварин і птиці. Працівники бухгалтерії повинні суворо контролювати повноту оприбуткування продуктів від забою. Фактичний вихід м'яса за категоріями і субпродуктів потрібно зіставляти із діючими нормами виходу продукції.

Продаж тварин оформляють Товарно-транспортними накладними на відправку-приймання тварин і птиці (спеціалізована форма № 1-с.г, тварини), її виписують в чотирьох примірниках на кожну партію тварин і птиці, що відправляють із підприємства. До товарно-транспортної накладної додають ветеринарне свідоцтво. У накладній фіксують основні дані про тварин, що їх відправляють: кількість голів, жива маса, вгодованість, пункт призначення, одержувач та інші.

Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі, а інші три вручаються водію.

З них другий примірник передається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання тварин здають у бухгалтерію підприємства. Один з них додається до подорожнього листа водія, а другий — бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.

При одночасній відправці великої кількості тварин, які мають індивідуальні інвентарні номери (тавро); використовують бланки — продовження товарно-транспортної накладної. При відправці тварин залізницею ведуть Дорожній журнал руху худоби, що відправлена залізницею (форма № 99а).

У дрібних селянських (фермерських) підприємствах кількість первинних документів має бути значно меншою. Рух поголів'я в середині підприємства в них можна відображати без складання відповідних бухгалтерських документів.

За ведення обліку на фермі відповідає її завідуючий (бригадир) або інший керівник підрозділу. На підставі первинних документів по руху худоби на фермі ведуть Книгу обліку руху тварин і птиці (форма № 34). Рахунки в ній відкривають в тому порядку, як і в бухгалтерії господарства. Записи в Книзі потрібно робити щодня, реєструючи дані окремих документів, та визначити кількість поголів'я на початок наступного дня. Ці дані переносять у Відомість витрати кормів (форма № 94), де на підставі затверджених раціонів контролюють щоденне витрачання кормів.

У кінці місяця за підсумками книги заповнюють Звіт про рух тварин і птиці на фермі (форма № 102), де записують наявність тварин на початок і кінець звітного періоду, їх надходження і вибуття. У звіт включають також дані про рух тварин основного стада. Отже, цей звіт відображає весь оборот стада тварин за звітний період (місяць).

Поряд з даними про наявність та рух тварин за кількістю і живою масою в звіті наводять кількість кормо-днів по кожній групі тварин. Цей показник широко використовується при аналізі роботи галузі тваринництва,

Кількість кормо-днів визначається шляхом підрахунку поголів'я тварин за кожний день по книзі обліку руху тварин і птиці. Поділивши кількість кормо-днів на кількість днів у звітному періоді, матимемо середню чисельність поголів'я тварин.

Звіт складається зоотехніком або обліковцем, підписується також завідуючим фермою чи бригадиром і разом з первинними документами щодо надходження та вибуття тварин та птиці подається в бухгалтерію. Другий примірник звіту залишається на фермі.

У спеціалізованих птахівничих підприємствах замість Книги обліку руху тварин і птиці використовують Картку обліку руху дорослої птиці (форма № 108) та Картку обліку руху молодняку птиці (форма № 107). Останню заповнюють за віковими групами. Ці картки складає керівник цеху (бригадир) в двох примірниках на підставі первинних документів.

Протягом місяця картки зберігаються в цеху (бригаді), а в книзі місяця разом з первинними документами щодо руху птиці та звітом про рух худоби та птиці на фермі подаються в бухгалтерію.

Облік поголів'я та закріпленого інвентарю, а також запис розпоряджень адміністрації та спеціалістів господарства при об'їзді отар, гуртів і табунів ведуть у Книжці чабана-гуртоправа (форма № 101). Зоотехнік (бригадир) робить записи при видачі книжки, а чабан-гуртоправ — в момент перевірки отар, одержання приплоду, відлучення його від маток тощо. Кожного місяця книжка подається в бухгалтерію для перевірки, після проведення якої повертається чабану-гуртоправу. При відгінному утриманні тварин перевірка записів в книжці проводиться безпосередньо в отарах.

На свинокомплексах облік поголів'я тварин має свої особливості, зумовлені технологією виробництва.

Для відображення за день всіх операцій щодо руху тварин та кормів по підрозділу використовують Обліковий лист руху тварин та кормів (форма № 97а). Бухгалтерія комплексу при видачі облікових листів зазначає в них номер дільниці (бригади) та шифр облікової групи свиней. Обліковий лист складають в двох примірниках, перший з яких передають в бухгалтерію в кінці робочого дня, другий — залишається в підрозділі.

У бухгалтерії комплексу облік руху тварин ведеться в Накопичувальній відомості обліку руху тварин (форма № 346). Записи в ній роблять щоденно на підставі облікових листів руху тварин та кормів. У кінці місяця по ній складається звіт про рух худоби та птиці на фермі. Забій та падіж худоби на санбойні оформляють Обліковим листом забою та падежу тварин (форма № 10а). У розділі "Забій" облікового листа показується кількість голів та маса свиней, оброблених за день. Якщо санбойня не встигла обробити за день одержаних тварин, їх залишок та масу показують окремим рядком і переносять в наступний обліковий лист.

У рядках, по яких відображається надходження худоби з того чи іншого підрозділу для забою, ветеринарний лікар зазначає причину забою.

Вихід продукції, зданої на склад, показується в окремому розділі листа.

У розділі листа "Падіж" показують кількість голів та масу загиблих свиней, а також кількість знятих на санбойні з цих тварин шкур. Ветеринарний лікар дає висновок про причини падежу.

Обліковий лист забою та падежу тварин складається в двох примірниках, розглядається та затверджується керівником комплексу. Після цього перший примірник облікового листа здається в бухгалтерію, а другий залишається на комплексі. У бухгалтерії дані цього документа записують в Накопичувальну відомість обліку забою та падежу тварин (форма № 34в).

Для контролю виходу продукції від однієї голови свиней на санбойні комплексу не рідше двох разів на місяць проводять контрольні забої тварин. На обліковому листі в цьому разі роблять помітку "Контрольний забій".

Живу масу приплоду свиней визначають шляхом зважування поросят. Це оформляється Відомістю зважування тварин (форма № 98). Розділивши загальну масу приплоду всіх гнізд за цей день на кількість зважених поросят, визначають середню масу однієї голови приплоду.

Визначення приросту маси та живої маси поголів'я оформляють Розрахунком визначення приросту живої маси (форма № 98а). В ньому на підставі підсумкових даних накопичувальних відомостей обліку руху тварин зазначають масу одержаного в групу та вибулого поголів'я. Маса свиней на кінець місяця визначається розрахункове за кожною віковою групою.

У господарствах, в яких є племінна худоба, на фермах поряд з бухгалтерським ведуть виробничо-зоотехнічний облік. Його здійснюють у спеціальних книгах і формах обліку: книга обліку маточного стада, книга обліку приплоду і опоросів, бонітуванні відомості та інші. Такий облік має велике значення у племінній роботі підприємства. Для його ведення ефективно використовувати персональні комп'ютери.

Оцінка тварин

При купівлі тварин і птицю оцінюють за цінами придбання з додаванням всіх витрат, які пов'язані з купівлею та доставкою тварин у підприємство. Одержаний в господарстві приплід оцінюють так:

•телят в молочному скотарстві — за плановою собівартістю голови приплоду, яка визначається собівартістю 60 фуражних днів утримання корів;

•телята в м'ясному скотарстві — виходячи з живої маси телята і планової собівартості кілограма живої маси;

• поросята — виходячи з живої маси при народженні і собівартості 1 ц живої маси відлучених поросят;

•ягнята — за плановою собівартістю голови приплоду;

•птиця в добовому віці — за плановою собівартістю добового молодняку при інкубації;

•лошата від робочих коней — за плановою собівартістю 60 кормо-днів утримання дорослих коней;

•лошата від племінних коней — за плановою собівартістю 1 голови приплоду. При переведенні молодняку тварин протягом року із однієї вікової групи в другу їх оцінюють за живою масою та плановою її собівартістю.

Вибракуваних із основного стада і поставлених на відгодівлю продуктивних тварин оцінюють за їх балансовою вартістю.

Одержаний приріст живої маси оцінюється за плановою собівартістю 1 ц приросту і в такій оцінці оприбутковується на збільшення вартості молодняку тварин.

По тих видах і вікових групах молодняку тварин і птиці, по яких приріст живої маси не визначається дооцінку здійснюють за плановою собівартістю утримання, обчисленою виходячи з кількості кормо-днів перебування в групі після відлучення від маток. Таким способом дооцінюють молодняк звірів, кролів та інших видів тварин, по яких не оприбутковують приріст живої маси.

Доросла птиця, кролі та звірі не переоцінюються, а витрати на їх утримання відносяться на отриману від них продукцію.

У кінці року планову оцінку молодняку доводять до рівня фактичної. Якщо при цьому фактична собівартість буде меншою від планової, то її зменшують, записуючи різницю методом "червоне сторно". Якщо фактична оцінка перевищує планову, то на різницю роблять дооцінку тварин. На кінець року в балансі тварин, які залишилися в господарстві, показують за фактичною собівартістю.