Бухгалтерський облік, як інформаційне джерело системи управління підприємством

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали достовірну та об’єктивну інформацію про майно, фінансове становище, результати роботи (прибутки, доходи чи збитки), а також про процеси їх формування як на власному підприємстві, так і в партнерів на підставі попередніх даних. Таку інформацію надає тільки бухгалтерська система обліку.

Бухгалтерський облік є найважливішою частиною системи управління. Усі питання, які потрібно вирішувати в управлінні, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік – це система, що здійснює вимірювання, обробку і передачу фінансової інформації про відповідний господарський суб’єкт. Ця інформація дає можливість користувачам приймати обґрунтовані рішення в умовах вибору альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів при управлінні господарською діяльністю підприємства.

Бухгалтерський облік є ланкою, що повязує господарську діяльність і людей, які приймають відповідні рішення щодо управління цією діяльністю. Він:

- вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання;

- обробляє дані, зберігаючи їх до потрібного моменту, а потім переробляє їх таким чином, щоб вони стали корисною інформацією;

- передає за допомогою звітів інформацію для тих, хто використовує її для прийняття рішень.

Дані про господарську діяльність – це вхід у систему бухгалтерського обліку, а корисна інформація для осіб, які приймають рішення – вихід з неї.

У бухгалтерському обліку одночасно поєднуються три види управлінських робіт, завдяки чому бухгалтерський облік виконує три самостійні функції: інформаційну, контрольну і аналітичну. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатам господарської діяльності підприємства.

Облік (взагалі) — це процес (робота), який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксування (реєстрації) запису актів, явищ, процесів, подій природи або суспільного життя.

Бухгалтерський облік використовується в усіх видах підприємницької діяльності — виробничій, комерційній, грошово-кредитній, банківській, страховій, усіх галузях та підгалузях господарювання — промисловості, сільському господарстві, будівництві тощо. В кожному виді діяльності, в кожній галузі господарювання бухгалтерський облік має певні особливості. Проте вихідні положення бухгалтерського обліку є єдиними (спільними) для всіх видів діяльності і в усіх галузях господарювання.

Отже, мета обліку полягає в тому, щоб забезпечити керівництво, відповідні служби і фахівців підприємства необхідними достовірними даними для управління.

Умовно користувачі бухгалтерської інформації поділяються по відношенню до суб'єкта господарювання на зовнішніх та внутрішніх користувачів.

У складі внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації виступають власники (засновники) суб'єктів господарювання, управлінський персонал (зокрема керівники вищої ланки управління, менеджери різних напрямків, керівники підрозділів), аналітики підприємства, трудовий колектив (працівники) підприємства.

Серед зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації розглядають органи до сфери управління яких відноситься підприємство, дійсних та потенційних інвесторів, банки та інші кредитні установи, справжніх та потенційних кредиторів та замовників, органи державної статистики, судові органи, аудиторські фірми, агентство по питанням запобігання банкрутству, органи державної податкової служби, органи державної виконавчої влади, профспілки, страхові компанії та інших.

Головним нормативно-правовим документом у ситемі регулювання бухгалтерськогообліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. Другими по значенню є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку і План рахунків, що базуються на Законі і затверджені Міністерством фінансів України, а також накази, листи і інструкції Мінфіну.