Тема 2. Бухгалтерський баланс

Лекція 2

Мета: вивчення передумов формування сучасної форми балансу, його побудови, взаємозв’язок балансу з класифікаціями господарських засобів, зрозуміти економічну сутність типів змін у балансі.

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Характеристика бухгалтерського балансу

2. Структура балансу

3. Типи змін у балансі

Література: [5 с. 35-40; 6 с. 24-32; 8; 13 с. 14-18]

Час 2 години

Характеристика бухгалтерського балансу

Баланс – це спосіб відображення в узагальненому вигляді в грошовій одиниці на певну дату господарських засобів: з однієї сторони, за складом і розміщенням, з другої – за джерелами утворення та цільовим призначенням.

Термін «баланс» походить від двох латинських слів: bis i lanx і означає «два рази чашки вагів». Звідси, баланс означає рівність, що характеризується двома чашками вагів, що знаходяться в рівновазі.

Баланс побудований у вигляді двохсторонньої таблиці: в лівій частині таблиці, яка називається активом, показуються склад і розміщення господарських засобів. У правій частині, яка називається пасивом, відображаються джерела утворення засобів та їх цільове призначення.

Оскільки в активі і пасиві балансу показуються одні і ті ж господарські засоби в грошовій оцінці, суми підсумків активу і пасиву балансу повинні бути рівні. Цією рівністю і пояснюється назва таблиці «Баланс».

Складають практично баланси за обліковими даними та за типовою формою. Обліковий баланс складається на основі НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Наявність засобів та джерел їх утворення відображається по кожній статті на початок і кінець звітного періоду. Це дозволяє виявити зміни, що стались в економіці підприємства за звітний період.

Баланс підприємств можна класифікувати за різними ознаками.

Вступний Баланс— відображає початок господарської діяльності підприємства на момент його державної реєстрації.

Поточний Баланс— складається протягом усього часу існування підприємства.

Реорганізаційний(ліквідаційний, розподільчий, об’єднуючий) Баланс — складається при ліквідації підприємства, або його розподілі чи об’єднанні.

Одиничний Баланс— характеризує результати діяльності тільки одного підприємства.

Зведений Баланс— складається шляхом об’єднання сум, що відображені на окремих статтях одиничних Балансів.

КонсолідованіБаланси — складаються на підставі Балансів підприємств, юридично самостійних, та дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Баланси основної діяльності— це Баланси юридичних осіб в межах статутної діяльності.

Баланси спільної діяльності— це окремий Баланс, який складається тим учасником, якому за угодою доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність.

Баланс — брутто— це Баланс, в валюту якого включено сальдо як основних, так і регулюючих рахунків.

Баланс — нетто— це Баланс, в валюту якого не включено сальдо регулюючих рахунків.

Сальдовий Баланс— це бухгалтерський Баланс, в якому відображені тільки залишки за бухгалтерськими балансовими рахунками.

Оборотний Баланс— це оборотна відомість за синтетични­ми рахунками, де містяться як дані сальдо на початок і кінець звітного періоду, так і обороти за звітний період.

Шаховий Баланс— це Баланс, в якому обороти по кожному рахунку наводяться не загальними підсумками, а з зазначенням кореспондуючих рахунків.

Баланс підприємства— це Баланс юридичної особи або відокремленого підрозділу, які працюють на принципах самоокупності і самофінансування, і який характеризує його активи, капітал і зобов’язання.

Баланс бюджетної установи— це Баланс про виконання кошторисів видатків.

Баланс банку— це Баланс кредитної установи.

Структура балансу

Засоби в балансі класифікуються по складу, джерелам формування, розміщенню, юридичній приналежності і так далі Найбільш важливі класифікаційні ознаки господарських засобів: 1) склад (вид); 2) джерела формування.

За економічним змістом господарські засоби по складу підрозділяються на засоби праці (основні) й предмети праці (оборотні), а по джерелах формування - на власні і запозичені. Що таке власні засоби, ясно з назви. Запозичені засоби не власність організації, і використовують їх тимчасово протягом визначеного терміну, по закінченні якого вони повертаються власникам.

Класифікація господарських засобів за складом і розміщенням наведена на рис. 2.1.

Господарські засоби за складом і розміщенням першочергово поділяють на 3 підгрупи:

1. Засоби у сфері виробництва;

2. Засоби у сфері обігу;

3. Засоби невиробничої сфери.

Засоби у сфері виробництва поділяють на: засоби праці, предмети праці, інші необортні активи, нематеріальні активи, капітальні та фінансові інвестиції.

Рис. 2.1 Класифікація господарських засобів за складом і розміщенням

Ознаки засобів праці:

1. У процесі використання зберігають свою фізичну форму;

2. Використовуються багато разів;

3. Свою вартість переносять на створювану продукцію частинами.

До засобів праці відносяться: будівлі і споруди, машини і обладнання, інструменти, робоча і продуктивна худоба, земельні ділянки.

Ознаки предметів праці:

1. У процесі використання втрачають свою фізичну форму;

2. Свою вартість переносять на створювану продукцію повністю;

3. Використовуються на виробництві один раз.

До предметів праці відносяться: насіння, корми, сировина, паливо, запасні частини, незавершене виробництво тощо.

Засоби у сфері обігу – це предмети обігу, грошові кошти, засоби в розрахунках, засоби, що обслуговують обіг.

Класифікація господарських засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням наведена на рис. 2.2.

Господарські засоби за джерелами утворення поділяють на такі групи:

1. Джерела власних засобів. Сюди відносяться: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, цільві фінансування і цільове надходження, страхові резерви, амортизація.

2. Джерела позичених засобів. Вони складаються з таких підгруп: довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання і зобов’язання по розподілу суспільного продукту.

За бухгалтерським змістом перша частина балансу називається активом, а друга пасивом. Актив від латинського actіvus - діяльний, діючий; пасив від латинського passіvus - пасивний, недіяльний. Стосовно до балансу дані терміни втратили первісний зміст і мають умовне значення.

Крім розподілу на актив і пасив, баланс має розділи, групи, статті (кожен елемент активу і пасиву) відповідно до економічного змісту окремих видів засобів, їх значимістю і роллю у відтворенні. Це розмежування обумовлене розходженням у джерелах фінансування, також воно важливо для контролю за напрямком і використанням власних і позикових засобів підприємства.

Статті активу і пасиву, подібні по економічному змісті, у балансі поєднуються в розділи, а усередині них - у групи таким чином, що визначеним видам засобів активу в пасиві протистоять відповідні їм джерела.

У балансі для порівняння приводяться показники на початок і кінець звітного періоду. Для спрощення техніки його складання і зручності користування кожен рядок має свій порядковий номер, по кожній статті вказується код синтетичного рахунка, використовуваного для її заповнення.

При побудові бухгалтерських балансів повинні бути враховані вимоги наступних принципів:

1. Грошового виразу - показники приведені в єдиному грошовому вимірнику, узагальнюючи об'єкти бухгалтерського спостереження в однорідну інформаційну модель.

Рис. 2.2 Класифікація засобів за джерелами утворення і цільовим призначенням

2. Відособленого підприємства - бухгалтерський баланс відноситься до підприємства, а не до осіб, пов'язаних з ним (власникам, кредиторам, дебіторам і так далі); у активі враховується майно, що належить підприємству на праві власності або що знаходиться під повним контролем.

3. Підприємства, що діє, - період часу, протягом якого існуватиме підприємство, невідомий, його ліквідація не намічається (майно, показане в балансі, оцінюється за обліковою вартістю, у разі ліквідації підприємства робиться особлива відмітка і набувають чинності спеціальні правила оцінки показників балансу).

4. Обліку за собівартістю - активи відбиваються в балансі по сумах, сплачених за їх придбання (первинна вартість), а не по поточних ринкових цінах (в умовах гіперінфляції допускаються переоцінки активів за допомогою державного регулювання).

5. Подвійності - концепція подвійності очевидна з того факту, що активи на лівій стороні бухгалтерського балансу рівні загальній сумі власного і привернутого (кредиторська заборгованість) капіталу на правій його стороні.

При розгляді бухгалтерських балансів в першу чергу слід класифікувати їх на статичних і динамічних. Статичні баланси формуються на основі моментальних показників, розрахованих на певну дату. Динамічні баланси відображають дані про майно економічного суб'єкта і джерела його освіти не тільки за моментальними показниками, але і в русі - у вигляді інтервальних показників (оборотів за звітною період).

У бухгалтерському обліку існує безліч видів бухгалтерських балансів, які відрізняються залежно від мети їх складання. На практиці доцільно застосовувати класифікацію по наступних ознаках:

• час складання;

• джерело складання;

• об'єм інформації;

• характер діяльності;

• об'єкт віддзеркалення;