Нормативно-правова база системи безпеки підприємства

Міждержавна нормативно-правова база захисту фірми. Сьогодні практично кожна фірма має в Статуті норму про намір зовнішньоекономічної діяльності, але це зобов’язує підпорядковувати власну діяльність міжнародним нормам, що визначені відповідними правовими актами. Будь-яка фірма, що порушує подібні рішення і угоди, потрапляє під санкції міжнародних організацій. З іншого боку, фірма може підвищити власний імідж участю в реалізації рішень міжнародних організацій з надання допомоги окремим країнам і регіонам відповідно рішень тих самих організацій.

Є велика кількість світових економічних організацій, членство яких надає великі переваги країнам, а порушення правил їх функціонування навіть окремими фірмами може негативно впливати як на ці фірми, так і на їх держави. Серед них можна відзначити СОТ (світова організація торгівлі, МВФ (Міжнародний валютний фонд), МБРР (Міжнародний банк реконструкції та розвитку), Світовий банк, ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку), Євроатом та велика кількість інших.

Не менш важливе значення має врахування фірмою регіональних рішень, які приймаються союзами держав. Сьогодні в світі регіональних об’єднань держав є велика кількість. Передусім, це економічні союзи (ЕС). Серед них можна назвати: Європейський союз (ЄС); Союз арабського Магрибу (Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс); Західно-африканський економічний союз (Бенін, Малі, Нігер, Сенегал, Того, Буркуна-Фасо); Союз річки Ману (Гвінея, Ліберія, Сьєра-Леоне).

Всі вони мають узгоджені економічні законодавства, які треба враховувати будь-якій фірмі, що має справу з окремим фірмами окремих держав визначених союзів.

Узгоджені міждержавні економічні правила гри мають міждержавні загальні ринки (ЗР). Серед них варто визначити наступні: Рада співпраці арабських країн (Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані арабські Емірати); Антський загальний ринок (Болівія, Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела); Латиноамериканська інтегрована асоціація (Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Еквадор, Мексика, Перу, Уругвай, Венесуела); Карибське співтовариство і Карибський загальний ринок (CARICOM – Багамські острови, Барбадос, Ямайка, Гайана, Тринідад і Тобаго, Домініка, Гренада та ін.).

Широке розповсюдження мають Зони вільної торгівлі (ЗВТ). Серед них можна визначити такі як: Європейська асоціація вільної торгівлі (Австрія, Фінляндія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швеція); Європейська економічна зона (Країни Європейського союзу, Ісландія, Ліхтенштейн); Балтійська зона вільної торгівлі (Естонія, Латвія, Литва); Центральноєвропейська зона вільної торгівлі (Канада, Мексика, США); Угода про свободу торгівлі країн АСЕАН (Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Таїланд, Снгапур); Бангкокстська угода (Бангладеш, індія, Лаос, Шрі-Ланка, Республіка Корея).

Важливе значення має врахування міждержавних угод з митних питань. Сьогодні в світі існують наступні митні союзи: Асоціація ЄС з Турцією (ЄС, Турція); Арабський загальний ринок (Єгипет, Ірак, Йорданія, Лівія, Мавританія, Сирія, Ємен); Центральноамериканський загальний ринок (Коста-Ріка, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа); Зона вільної торгівлі між Колумбією, Еквадором і Венесуелою (Колумбія, Еквадор, Венесуела); Організація східно-карибських держав (Антигуа і Барбуда, Домініка, Гренада та ін.).

Також існує митний союз між Росією і Білоруссю, Казахстаном, які ведут інтенсивні переговори про створення зони Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Не менш важливе значення має врахування в формуванні передумов економічної безпеки фірми міждержавних економічних угод України та інших держав. Як відомо, до останнього часу Україна в відносинах з країнами СНД орієнтувалась на двосторонні угоди замість загальних норм СНД з керівництвом з єдиного центру. Україна має також велику кількість економічних угод з країнами далекого зарубіжжя.