Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансової безпеки підприємства

Для розробки ефективно функціонуючої системи інформаційно-аналітичного забезпечення фінансової безпеки підприємства слід спочатку визначитися з її критеріями та показниками, на основі яких здійснювати якісну та кількісну оцінку стану фінансової безпеки підприємства, а також чинників, що впливають на її стан.

Оцінку рівня фінансової безпеки підприємства не можна здійснювати інакше, як через стан фінансової діяльності. Критерієм фінансової безпеки є основний фінансовий результат комерційної діяльності підприємства, що включає всі сторони його функціонування: науково-технічну, виробничу, маркетингову, інформаційну, кадрову тощо. Тобто основним критерієм забезпечення фінансової безпеки підприємства, яка є результатом того чи іншого рівня управління фінансовою діяльністю підприємства, слід вважати наявність прибутку. При цьому результатом фінансової діяльності слід вважати прибуток за мінусом виплати відсотків за кредит, дивідендних виплат та податкових платежів з прибутку, тобто той обсяг прибутку, що залишається у розпорядження підприємства та використовується на поповнення оборотних коштів і розвиток. На основі цього критерію будується вся система показників фінансової безпеки підприємства.

Потрібна для цього інформація після аналітичної обробки має висвітлювати, з одного боку, оцінку стану зовнішнього середовища підприємства та його впливу (через сукупність зовнішніх чинників) на рівень фінансової діяльності, з другого, вплив внутрішніх чинників підприємства на рівень фінансової безпеки підприємства і, з третього, сам рівень фінансової безпеки підприємства. Така інформація потрібна для вироблення рішень щодо змін в оперативній або стратегічній фінансовій або комерційній діяльності підприємства, які б призводили до підтримання належного рівня його фінансової безпеки.

У цілому для інформаційно-аналітичного забезпечення фінансової безпеки підприємство повинно вирішити такі проблеми:

1) визначення мети та основних задач інформаційно-аналітичного забезпечення фінансової безпеки, виходячи з місії, фінансових інтересів і завдань, що стоять перед підприємством;

2) вибір із системи показників фінансової діяльності підприємства індикаторів, що характеризуватимуть кількісний стан фінансової безпеки підприємства;

3) попереднє визначення сукупності чинників, що впливають на рівень фінансової безпеки підприємства;

4) вибір або розрахунок порогових значень індикаторів фінансової безпеки підприємства;

5) встановлення джерел інформації щодо стану фінансової діяльності підприємства;

6) збір і надання для подальшої аналітичної обробки бухгалтерських, оперативних та статистичних даних щодо стану фінансової діяльності підприємства та чинників, що впливають на нього;

7) оцінка достовірності, повноти і глибини надання інформації з фінансової діяльності за всіма визначеними показниками фінансової безпеки підприємства та чинниками-процесами (внутрішніми і зовнішніми), що впливають на її стан, попередня обробка отриманих даних;

8) зведення обробленої інформації до комп'ютерних баз даних та їх постійне поповнення новою та ретроспективною інформацією;

9) аналітична обробка індикаторів фінансової безпеки підприємства і оцінка рівня впливу чинників на стан фінансової безпеки підприємства (із застосуванням обчислювальної техніки), вибір з них найвпливовіших для наступного врахування при виробленні відповідних управлінських рішень щодо забезпечення фінансової безпеки підприємства;

10) збирання у разі необхідності спеціальної інформації для подальшого проведення поглибленого аналізу конкретних загроз фінансової безпеки підприємства з виявленням чинників і рівня їхнього впливу на стан фінансової безпеки підприємства, оцінка рівня можливих її загроз.

Метою інформаційно-аналітичного забезпечення фінансової безпеки підприємства є її підтримання на належному рівні, а завданнями – задачі, наведені у постановці проблеми.

Джерелами інформації для визначення та моніторингу стану фінансової безпеки підприємства є дані бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку і звітності. Для аналізу впливу зовнішніх чинників на стан фінансової безпеки конкретного підприємства слід використовувати дані управлінського та маркетингового аналізу, що мають проводитися на кожному підприємстві, інформацію спеціалізованих консалтингових фірм, статистичні дані за регіонами, країні в цілому, вибіркові статистичні та аналітичні дослідження за галузями і групами підприємств, які проводяться органами державної статистики.

Оцінка достовірності, повноти і глибина надання інформації з фінансової діяльності покладається на фахівців конкретного підприємства, яким доручено проводити ії аналіз, а після цього – аналіз стану фінансової безпеки підприємства.

Зведення обробленої інформації до комп'ютерних баз даних потрібно для зручного багаторазового використання отриманої інформації та її послідовного накопичення з метою поглиблення (в часі) ретроспективного й поточного аналізу стану фінансової безпеки підприємства.

Для аналітичної обробки отриманих даних щодо індикаторів фінансової безпеки підприємства і чинників, що впливають на її стан, використовуються методи економічного аналізу, а саме, кореляційного та регресійного аналізу, прямих розрахунків показників тощо.

Для поглиблення аналізу впливу на стан фінансової безпеки підприємства чинників або загроз, особливо нових, потрібна додаткова інформація, яка потребує нетрадиційних джерел та її аналітична обробка. Такими джерелами можуть бути спеціальні обстеження фінансової діяльності конкретного підприємства, проведення зовнішніми спеціалізованими фірмами аудиту його комерційної діяльності, дані результатів соціологічного обстеження тощо.

Систему інформаційно-аналітичного забезпечення також слід доповнювати прогнозуванням, тобто передбаченням подій (процесів) у фінансовій діяльності на майбутнє, а також – можливостей підтримання фінансової безпеки підприємства на належному рівні. При цьому основними задачами, що розв'язуватимуть завдяки прогнозуванню, є:

1) визначення фінансової складової місії та завдань підприємства, а також пов'язаних з цим фінансових інтересів на певний період;

2) оцінка (відповідно до визначених фінансових інтересів) цілей забезпечення фінансової безпеки підприємства;

3) оцінка можливих шляхів розвитку фінансової діяльності підприємства у контексті забезпечення фінансової безпеки підприємства;

4) передбачення можливих шляхів розвитку внутрішніх і зовнішніх загроз фінансовій безпеці підприємства та їхніх негативних наслідків;

5) оцінка можливого рівня впливу позитивних і негативних чинників-процесів на майбутній розвиток фінансової діяльності підприємства у контексті забезпечення його фінансової безпеки;

6) розробка прогнозованих варіантів розвитку подій для забезпечення фінансової безпеки підприємства у зв'язку з провадженням на підприємстві заходів, спрямованих на забезпечення фінансової безпеки підприємства.

Наявність прогнозування у складі системи інформаційно-аналітичного забезпечення дозволяє більш системно забезпечувати необхідний рівень фінансової безпеки підприємства в поточному та перспективному періодах.

Таким чином, система інформаційно-аналітичного забезпечення, яка включає й прогнозну складову, є важливим елементом управління фінансовою безпекою підприємства, ефективна діяльність якої сприяє виявленню слабких сторін у фінансовій безпеці та виробленню правильних управлінських рішень щодо її належного забезпечення.

5.2 Сутність та види інформаційного забезпечення процесу планування фінансової безпеки

Для прийняття ефективних управлінських рішень на рівні підприємств необхідна адекватна система інформаційного забезпечення фінансового управління.

Інформаційне забезпечення фінансової діяльності має об’єктивно відображати інформацію про стан суб’єкта господарювання на будь-який момент часу і з будь-яким ступенем деталізації, а також враховувати показники зовнішнього середовища підприємства.

Дослідженню проблем інформаційного забезпечення управління підприємством та інформаційних технологій присвячені праці вітчизняних науковців М. П. Войнаренка, С. Ф. Голова, С. М. Петренко, Н. В. Поліщук, Л. О. Сухаревої, О. Ю. Чубукової. Вивчення результатів дослідження зазначених авторів виявило наявність різних точок зору щодо складових інформаційного забезпечення управління підприємством, відсутність системного підходу до його розв’язання.

Формування системи інформаційного забезпечення є цілеспрямованою дією, що пов`язана з підбором інформативних показників для аналізу, планування та управління фінансовою діяльністю. Такі показники формуються із використанням зовнішніх та внутрішніх джерел інформації, що представлені на рис. 5.1.

Такі показники мають досить великий вплив на ефективність регулювання і управління фінансовою діяльністю підприємства, на якість інформаційної бази, але, мають бути доповнені певними показниками статистичної і податкової звітності.

Статистичні показники мають характеризувати інноваційну діяльність підприємства. До них відносяться: рівень освоєння нових видів інноваційної продукції у загальній кількості видів продукції, рівень впровадження нових технологічних процесів, структура витрат за типами інновацій, питома вага витрат на технологічні інновації, рівень прогресивності реалізованої прогресивної продукції. Зіставлення запропонованих показників за періодами надає змогу виявляти тенденції їх динаміки й приймати управлінські рішення щодо інноваційного розвитку підприємства.

Рис. 5.1. Складові інформаційної бази фінансової діяльності

Показники податкової звітності можуть використовуватися для планування податків. Наприклад, показники для розрахунку сум податків, які підлягають сплаті в плановому періоді, та показники податкового планування, що дозволять мінімізувати суми податків засобами, що не суперечать законодавству.

Показники управлінської звітності мають нерегламентований характер, але впливають на прийняття управлінських рішень, повинні наочно представляти їх динаміку за окремими напрямами.

Інформаційна база підприємства має формуватися не тільки на основі показників діяльності, але й інших інформаційних ресурсів. Необхідним є пошук додаткових, нетрадицій­них джерел інформації та її аналітична обробка. Такими джерелами можуть бути:

спеціальні обстеження фінансової діяльності конкретного підприємства;

проведення зовнішніми спеціалізованими фірмами аудиту його комерційної діяльності;

дані результатів соціологічного обстеження;

науково-технічна інформація (власні і цільові дослідження, конференції, ярмарки);

інтернет-ресурси – Інтернет-торгівля, Інтернет-реклама, Інтернет-Біржі, Інтернет-банкінг, Інтернет-інвестування.

Доцільно також систему інформаційно-аналітичного забезпечення допов­нити прогнозуванням, що сприяє розв'язанню таких задач:

визначення фінансової складової місії та завдань підприємства, а також пов'язаних з цим фінансових інтересів на певний період;

оцінка цілей за­безпечення фінансової безпеки підприємства;

передбачення можливих шляхів розвитку внутрішніх і зовнішніх загроз фінансовій безпеці підприємства та їхніх негативних наслідків;

оцінка можливого рівня впливу позитивних і негативних чинників-процесів на майбутній розвиток фінансової діяльності підприємст­ва тощо.

Наявність прогнозування у складі системи інформаційно- аналітичного забезпечення дозволить більш системно забезпечувати необхідний рівень фінансової діяльності підприємства в поточному та перспективному періодах.

Таким чином, інформаційне забезпечення фінансової діяльності підприємства є важливим елементом управління фінансовою безпекою підприємства, яка має формуватися не тільки на основі стандартних показників, але й бути розширена за рахунок нетрадиційних інформаційних ресурсів. Якість та повнота інформаційної бази сприяє виявленню слабких сторін у фінансовій діяльності та виробленню правильних управлінських рішень щодо її належного функціонування.