Поняття про травми та професійні захворювання.

Виробничий травматизм − втрата працездатності (тимчасова або постійна) у працівника в результаті нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.

До числа характерних прикладів виробничого травматизму відносяться: забруднення (травмування) очей, поранення, удари (забиття), переломи, опіки (у т.ч. хімічні), ураження електричним струмом, обмороження, теплові удари.

Основні чинники, які можуть спричинити випадки виробничого травматизму це: робочі ручні інструменти (у т.ч. електричні), рухомі частини машин та механізмів, падаючі вантажі, відкрите полум’я, високотемпературна пара, гарячий метал та ін.

Дія на організм шкідливих факторів виробництва, в результаті чого погіршилось здоров'я працівника (тимчасово або постійно), називається профзахворюванням.

Профзахворювання проявляються не відразу, а поступово, в процесі трудової діяльності, внаслідок тривалої дії виробничих шкідників на організм працюючого. Наприклад професійними захворюваннями можуть бути глухота у котельників (внаслідок підвищеного рівня шуму у котельній), захворювання серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату у осіб, що працюють в умовах сильних вібрацій, хвороби очей у зварювальника та ін.

Причини травматизму та захворювань на виробництві зумовлені наступними основними (об’єктивними) групами небезпечних та шкідливих факторів:

- біологічними;

- фізичними;

- хімічними;

- психофізичними (суб’єктивний фактор).

Біологічно небезпечні та шкідливі речовини, дія котрих на працівників приводить до нещасних випадків, травм або професійним захворюванням це - дія мікроорганізмів, біохімічні, фізіологічні, генетичні та інші зміни в клітинах та організмі людини в результаті дії іонізуючого випромінювання та ультрафіолетового випромінювання та ін.

Фізично небезпечні та шкідливі фактори виробництва найбільш поширені. До них відносяться машини та механізми, вібрація, запиленість та загазованість повітря робочої зони, несприятливі температурні умови робочої зони та несприятливі метеорологічні умови, виробничий шум, електрострум, електромагнітні поля, недостатня або підвищена освітленість робочої зони.

Рівень небезпечних та шкідливих фізичних факторів на місцях не повинен перевищувати граничне допустимих величин, передбачених санітарними нормами та правилами, а також гігієнічними нормами, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Хімічно небезпечні та шкідливі фактори виробництва отруюють організм людини через дихальні шляхи, систему травлення, шкірний покрив.

Основними заходами попередження та виключення захворювань є: організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медико-профілактичні.

До основних організаційних заходів з охорони праці відносяться:

- навчання працівників безпечним методам роботи та їх інструктаж на робочому місці, розробка правил, норм та інструкцій з прийомів безпечного виконання робіт, виробничій санітарії, електро- та пожежній безпеці;

- підвищення культури виробництва, адміністративно-суспільний контроль за станом робочих місць та приміщень виробництва; здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю та відпочинок, тощо

До технічних заходів з охорони праці слід віднести підтримання у справному стані робочих місць, машин і механізмів, транспортних засобів та обладнання, впровадження у виробництво механізації та автоматизації, засобів індивідуального та колективного захисту, інших технічних засобів із безпосереднього захисту працівника чи обмеження його доступу до небезпечної зони.

До санітарно-виробничих заходів з охорони праці відносяться: система організаційних, гігієнічних та санітарно-технічних заходів та засобів, направлених на захист працівників від дії шкідливих виробничих факторів, що приводять до професійних захворювань.

Медико-профілактичні заходи - це систематичний, постійний медичний контроль за станом здоров'я працюючих, шляхом здійснення щорічного обов'язкового медичного огляду, а також в професійному доборі (за затвердженим МОЗ України переліком).