Права на охорону праці при підписанні трудового договору та роботі на підприємстві.

Конституцією України всім громадянам України гарантовані належні, безпечні і здорові умови праці (ст.43 Конституції України), також встановлюється право всіх працюючих на щотижневий відпочинок та щорічну оплачувану відпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Інші статті Конституції встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст. 46); охорону здоров‘я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право знати свої права та обов‘язки (ст. 57) та інші загальні права громадян, в тому числі, право на охорону праці.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, що визначена цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені чинним законодавством про працю.

Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

До початку роботи за укладеним трудовим та підчас роботи на підприємстві працівник має право на:

- ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- надання власником підприємства (або уповноваженою особою) роз’яснень стосовно прав та обов'язків, умов праці, можливу наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я;

- інформування щодо права на пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах відповідно до чинного законодавства і діючого колективного договору;

- своєчасне та всеосяжне проведення інструктування працівника з питань охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки.

Умови праці при укладенні трудового договору можуть бути викладені в самому трудовому договорі, в колективному договорі або в правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а також в договорі, укладеному в усній формі. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин і механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні виповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Якщо в процесі роботи з'ясувалося, що виробнича ситуація, що утворилася, становить небезпеку для життя чи здоров'я працівника або інших людей чи навколишнього середовища, він має право відмовитися від дорученої роботи.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці працівник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.