Поняття комп’ютерної інформаційної системи підприємства

Інформаційні технології і системи (ІТ/С) ‒ це перш за все інструмент, що служить для досягнення поставлених цілей шляхом координації виробничо‒інформаційних процесів. Але просте володіння цим інструментом, як і будь‒яким іншим, ще не гарантує успіху, в той час як його відсутність рівнозначна повному провалу. Тому головна відзнака сучасних ІТ/С ‒ не кількість засобів, витрачених на їх розробку і впровадження, а додана ними вартість. Щоб інвестиції приносили користь, необхідно вміти використовувати IT, а не просто володіти ними. Володіння інструментом IT ‒ необхідна, але ще недостатня умова успіху в бізнесі.

Дійсний ключ до IT ‒ це знання, вміння цілеспрямовано координувати дії інших в суспільно‒виробничих процесах. Без цих знань IT залишається інструментом, і не більше того, просто "куском заліза" з програмним забезпеченням. Інструментом потрібно вміти користуватись, причому там, де це необхідно. Саме знання, а не гроші стають головною формою капіталу сучасного світу. Знання, що визначаються як "цілеспрямована координація діяльності", стають найбільш продуктивною формою капіталу. Праця (виконання операцій) стає роботою (узгодженням операцій), а робота перетворюється в роботу зі знаннями, яку краще виконують незалежні спеціалісти, що самостійно супроводжують виробничі процеси, керують ними і безпосередньо отримують за це винагороду.

ІТ/С в найближчій перспективі створять масове виробництво на замовлення (МС ‒ mass customization), яке буде представляти собою новий спосіб розробки, виробництва, продажу і розповсюдження товарів і послуг: індивідуалізованих, виготовлених у відповідності з вимогами конкретних покупців і таких, які продаються за ціною серійних стандартних виробів.

У такому розумінні МС виникають з синтезу двох традиційних підходів: масового виробництва і виготовлення на замовлення. МС за рахунок розвитку ІТ/С збережуть кращі властивості обох підходів: низьку вартість і високу якість. Саме ІТ/С стануть інструментами проектування і створення відповідних продуктів і їх індивідуалізації. Виробництво товарів і послуг, які ідеально і надовго задовільняють конкретного покупця без будь‒яких значних компромісів між ціною, якістю і часом поставки ввійде в число нових технологічних можливостей виробників. Організація і обслуговування МС буде здійснюватись засобами ІТ/С. Мета виробників майбутнього полягатиме не в тому, щоб виробляти на замовлення товари і послуги, а в тому, щоб виробляти на замовлення вартість для конкретних людей. Відповідними інструментами стануть вартісні ланцюжки конкретного покупця й ініційовані покупцем схеми виробництва, реалізація яких буде покладатися на відповідні компоненти ІТ/С.

Головний виграш від зростання ефективності, який досягається впровадженням ІТ/С, будуть отримувати клієнти (споживачі) і по мірі того, як економіка ставатиме більш електронною, їх вигоди постійно зростатимуть. Перехід на нові технології призведе до зміни самого способу роботи з споживачами. Підприємства, які зуміють вчасно перелаштуватися на нові рейки господарювання, зможуть оволодіти перевагами нового способу ведення бізнесу, який повністю базується на підвищенні швидкості розповсюдження інформації. Цей спосіб зводиться не тільки до використання сучасних інформаційних технологій як таких, а й потребує зміни на цій основі всього способу дій підприємств і економіки в цілому.

Щоб повністю реалізувати переваги, що надаються ІТ/С, потрібна відповідна модернізація як самих бізнес‒процесів, так і організаційних виробничих структур, діючих в економічному просторі. Мета ІТ/С полягає в тому, щоб рефлекси виробничих структур майбутнього зробити практично моментальними, а стратегічне мислення ‒ безперервним інтерактивним процесом. Саме ця мета в найближчому майбутньому стане реальністю завдяки розвитку і впровадженню ІТ/С різних типів і класів.Використання інформаційних технологій ‒ єдина можливість збільшення швидкості рефлексів, які пов'язують ідею і результат.

Майбутній електронний світ несе комерційним підприємствам, у першу чергу, додаткові труднощі ‒ їм доведеться або витримати ці стрімкі перегони, або перервати своє існування, ‒ а вигоду (в першу чергу, економічну), ‒ відчує суспільство в цілому.

Загальноприйнятої класифікації комп'ютерних інформаційних систем не існує, тому доцільно їх класифікувати за певними ознаками:

^сферою діяльності: державні, територіальні, галузеві, підприємств.

^рівнем автоматизації процесів управління: інформаційно‒пошукові, інформаційно‒довідкові, інформаційно‒керуючі, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні.

^ступенем централізації обробки інформації: централізовані, децентралізовані, інформаційні системи колективного використання;

^ступенем інтеграції функцій: багаторівневі з інтеграцією за рівнями управління, багаторівневі з інтеграцією за рівнями планування.

У розвинутих країнах використовується декілька концепцій КІСП.

1. Система управління ресурсами підприємства (часто використовують наступні абревіатури: MRP ‒ планування матеріальних потреб, MRPII ‒ планування ресурсів виробництва, ERP ‒ планування ресурсів підприємства).

2. Система управління логістикою (SCM ‒ управління каналами постачання).

3. Система управління даними про вироби на промислових підприємствах (PDM ‒ управління збиранням виробів).

4. Система автоматизованого проектування та технологічної підготовки виробництва (CAD/CAM ‒ автоматизоване проектування та виробництво).

5. Система документообігу (docflow ‒ потік документів).

6. Інформаційна автоматизована система бухгалтерського обліку (AIS).

7. Система представлення даних для аналізу керівництвом (MIS).

8. Системи організації робочого простору.

9. Середовище Internet.

10. Система електронної комерції.

11. Спеціалізовані програмні продукти або системи для вирішення інших завдань.

Нині для українських підприємств найбільш актуальними є дві концепції КІСП, які вони вже стали стандартними: MRPII і ERP. Вони представляють собою набори загальних правил, сформульованих відповідно на початку 80‒90 pp. XX ст. американським товариством з управління виробництвом і запасами, що об'єднує основних діючих осіб американської промисловості. За цими правилами повинно проводитись планування і контроль різних стадій виробничого процесу: визначення потреб у сировині, закупці, завантаженні потужностей, розподілі ресурсів тощо.

Концепція MRPII (планування виробничих ресурсів) ‒ методологія детального планування виробництва підприємства, що включає облік, Планування завантаження виробничих потужностей, потреб у всіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, обладнанні, персоналі), виробничих затрат, моделювання ходу виробництва, його облік, планування випуску готових виробів, оперативне коригування плану і виробничих завдань.

ERP (планування ресурсів підприємства) ‒ це сучасна концепція, що є розвитком MRPII. Вона дозволяє відстежувати не лише виробничі, але й інші ресурси підприємства (фінансові, збутові тощо). Ця концепція має більшу функціональність, у ній значну увагу приділяють фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона забезпечує можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, але й всією діяльністю підприємства, досягнути оптимізації останньої за ресурсами і часом.

Застосування комп'ютерної техніки вносить певні зміни до організації діяльності підприємства, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки форму обліку, але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обліку інформації, за яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації: раціональної організації облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

Виділяють дві послідовні стадії автоматизації обліку: механізацію облікових робіт на окремих ділянках обліку за допомогою обчислювальних пристроїв (так звану "малу механізацію") та комплексну автоматизацію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).