Концепція інформатизації в Україні

Комплексна система автоматизації управління підприємством ‒ це інформаційне середовище здатне надавати актуальну та достовірну інформацію про всі бізнес‒процеси підприємства (в тому числі територіальне розподіленого та того що має складну структуру), необхідну для планування операцій, їх виконання, реєстрацію та аналіз; середовище, яке несе в собі технологічний регламент та управлінський досвід. У цьому середовищі реалізується повний ринковий цикл ‒ від планування бізнесу до аналізу результатів діяльності підприємства та наступного коригування планів.

Засоби обчислювальної техніки створювалися і удосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини і обладнання, що призначались для полегшення праці людини; коли поставала та чи інша потреба ‒ виникали й технічні засоби, призначені для її задоволення. На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елементи. Наприклад, перші обчислювальні машини були механічними. Потім бути створені електромеханічні та електронні. Для користувача кожне удосконалення спрямовувалося на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних операцій, що часто повторюються, створення нових засобів введення та виведення даних, збільшення обсягу пам'яті, розробку нових носіїв інформації тощо.

Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для обліку є запровадження американською компанією "Дженерал Електрик" у 1954 році на заводі у м. Луісвілль у штаті Кентуккі (США) комп'ютерної системи нарахування заробітної плати. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційно‒пошукові системи. В цей період у США та Західній Європі розроблялись автономні комп'ютерні системи для обробки даних при управлінні підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та їх високу вартість основними власниками або орендарями таких систем були великі підприємства, а малі та середні ‒ зазвичай купували їх машинний час.

Створення комп'ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп'ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи у режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня призвели до розповсюдження цих машин у різних галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров'я тощо.

Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі призвели на початку 70‒х років XX ст. до розповсюдження комп'ютерних мереж, чому сприяло впровадження на малих та середніх підприємствах міні‒комп'ютерів і побудованих на їх основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднувати комп'ютери, розташовані у різних географічних пунктах, у великі обчислювальні мережі.

Наступним етапом був випуск персональних комп'ютерів. При цьому не тільки великі та середні, але й малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.

Одне із значень терміну "система" ‒ це сукупність елементів, які працюють разом при виконанні завдання.

Її різновидом є інформаційна система ‒ організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані. Інформаційна система складається із людей, обладнання, процесів, процедур, даних та операцій.

Але використанням засобів обчислювальної техніки поняття інформаційної системи не вичерпується. Інформаційну систему слід розуміти значно глибше. Термін "система "вживають у двох розуміннях:

• як деякий метод, суть якого полягає в раціональному поєднанні і впорядкованості всіх елементів у часі і просторі таким чином, що кожен з них сприяє успіху діяльності всього об'єкта. З таким трактуванням пов'язано розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, поєднаних з метою досягнення поставлених цілей;

• як об'єкт, який має досить складну, впорядковану внутрішню структуру (наприклад, виробничий процес).

Кожна інформаційна система включає наступні компоненти:

• структуру системи ‒ множина елементів системи і взаємозв'язків між ними, наприклад, організаційна і виробнича структура підприємства;

• функції кожного елемента системи. Наприклад, управлінські функ­ції ‒ це прийняття рішень у певних структурних підрозділах підприємства;

• вхід і вихід кожного елементу і системи в цілому. Наприклад, матеріальні або інформаційні потоки, які надходять у систему або вводяться нею;

• мета і обмеження системи та її окремих елементів. Наприклад, досягнення максимального прибутку, фінансові обмеження.

Комп 'ютерна інформаційна система підприємства (КІСП)‒ сукупність економіко ‒ математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Інформаційні системи характеризуються наявністю функціональної і забезпечуючої частини, відповідно до декомпозиції системи на складові частини ‒ підсистеми, що знаходяться у певних відносинах одна з одною. Множина таких відносин разом з елементами утворює структуру інформаційної системи.

Функціональна частина КІСП фактично є моделлю системи управління об'єктом. Оскільки складна система завжди багатофункціональна, інформаційна система може бути класифікована за різними ознаками:

· рівнем управління (вищий, середній, оперативний);

· видом керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові й інформаційні ресурси);

· сферою застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерські, фондового ринку, страхові тощо);

· функціями і стадіями управління.

Забезпечуюча частина КІСП складається з технічного, інформаційного, технологічного, математичного, організаційного, правового, ергономічного й інших видів забезпечення.

ЇЇ комп'ютерні інформаційні системи відіграють значну роль на сучасних підприємствах. Вони безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, номенклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і послуг.

Діяльність господарського суб'єкта базується на трьох компонентах:

· системі управління підприємством;

· його економічній системі та інформаційним технологіям, що використовуються як інструментарій двох попередніх компонентів.

Центральною ланкою комп'ютерної інформаційної системи підприємства є бухгалтерська інформаційна система, де хронологічно і систематично накопичуються і обробляються дані, пов'язані з обліком, контролем, плануванням, аналізом і регулюванням. На підставі цих даних формується інформація про роботу підприємства, порівнюються фактичні показники і нормативні, формулюються глобальні і локальні напрями діяльності, розроблюються пропозиції щодо встановлення причин відхилень і коригування результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.

До характерних ознак комп'ютерних інформаційних систем великих підприємств потрібно віднести:

· тривалий життєвий цикл; різноманітність апаратного забезпечення, що використовується, життєвий цикл якого менший, ніж у системи, що створюється;

· різноманітне програмне забезпечення; масштабність і складність задач, що розв'язуються;

· перетин великої кількості різних предметних областей;

· територіальний розподіл і відповідно до цього орієнтацію на використання локальних і глобальних мереж для обміну і обробки інформації.