Методи спортивної психології

У спортивній психології можуть бути використані і використовуються методи загальної, соціальної, вікової, педагогічної психології (спостереження, експеримент, тестування, опитування, моделювання та ін.) при умові забезпечення зв'язку досліджуваної процедури із спор-тивною діяльністю. Частіше за все цей зв'язок досягається включенням результатів психологічного тестування в критерії відбору, попередньою бесідою психолога або тренера про задачі психодіагностики, а також покращен-ням спортивних досягнень, зміною стосунків у команді внаслідок психологічної підготовки;
в технічних видах спорту розроблено чимало тренажерів, які досить повно імітують умови змагальних дій, це моделювання створює додаткові передумови аналітичного дослідження психіки спортсменів, оскільки тренажер може бути доповнений приладами для вимірювання різних параметрів психіки;
як правило, при якісній характеристиці результатів психологічних вимірів для спортсменів вимагаються спе-ціальні оцінювальні шкали, які часто суттєво відрізняються від шкал не спортсменів.
Прийнято розрізняти наступні групи методик психологічних вимірів в спорті:
- методи дослідження психічних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, уяви);
- методи дослідження особливостей особистості (мотивації, рівня домагань, особистісної тривожності, темпераменту, характеру, здібностей); серед них можна назвати особистісні питальники, проективні методики та інші;
- методи дослідження психічних станів (монотонії, ситуативної тривожності, самопочуття, настрою, втоми, переживання, фрустрації, передзмагальних, передстартових, постзмагальних станів);
- психофізіологічні методи дослідження функціональних станів (шкірно-гальванічної реакції, критичної частоти злиття стимулів, омега потенціалу, електроенцефалографічні, електроміографічні, динамографічні, фонометричні, спірометричні, терморегуляції, електрокардіогра-фічні);
- методи вивчення міжособистісних стосунків та групової діяльності (соціометричні, гомеостатичні, взаєм-них оцінок, стосунків тренер-спортсмен та тренер-команда, парного порівняння, ефекту спілкування);
- методи оцінки і вимірювання надійності та стійкості змагальної діяльності (експертна оцінка, рейтинг, самооцінка, ставлення до майбутніх змагань, оцінка вольових якостей, змін психомоторики, емоційної стійкості).
В результаті багаторічної дослідницької та практичної діяльності психологів спорту можна говорити про виникнення особливого наукового напрямку: психологіч-ного забезпечення спортивної діяльності.