Особливості процесуальної діагностики у ході психокорекції
Процесуальна психодіагностика означає здатність психолога розпізнавати в процесі групової корекції індивідуально-психологічні відмітні риси особистості. Це – симультанне злиття в практиці психодіагностичного та психокорекційного процесів, їхню багаторівневість і динамічність.
Особливості процесуальної психодіагностики залежать від ступеня ригідності захисних тенденцій індивіда, від його психологічної готовності до навчання й мотиваційної сили та орієнтації на само зміни, на оновлення свого способу життя, бачення довколишнього світу.
Такий підхід передбачає розвиток психодіагностичних здібностей клієнта й навичок самопізнання.
Здійснення процесуальної психодіагностики не спирається з самого початку на конкретні припущення та кліше (класифікації рис характеру, типу особистості, що зумовлювали б спрощеність пізнання й підготовку індивіда під якусь наперед задану рамку, штамп).
Висновки завжди відносні, і ми не прагнемо дати завершену картину особистості на даний момент.
Лекція 5. Основні напрямки психокорекції у глибинній психології
Мета: ознайомлення студентів з основними напрямками глибинної психокорекції, аналіз їх спільних та відмінних рис.
Професійна спрямованість: уявлення про специфіку методів глибинної психокорекції.
План:
1. Класичний психоаналітичний підхід З. Фройда до проблем психокорекції.
§ Структура особистості та проблема свідомого і несвідомого у психоаналізі.
§ Витіснення та опір.
§ Утворення симптомів внаслідок невдалого витіснення.
§ Психологічний матеріал для психоаналізу.
2. Індивідуальний підхід до психокорекції А. Адлера.
§ Телеологічна детермінація поведінки.
§ Помилкові апперцептивні схеми.
§ Почуття неповноцінності і комплекс неповноцінності.
§ Гіперкомпенсація комплексу неповноцінності на некорисному боці життя.
3. Аналітичний підхід до психокорекції К.Г. Юнга.
§ Принцип ентропії та принцип еквівалентності.
§ Проблема однобічності розвитку особистості.
§ Утворення комплексу як опозиції свідомості.
Основні поняття | психоаналіз, стадії сексуального розвитку, захисні механізми, фіксація, перенос (трансфер), контрперенос, вільні асоціації, інтерпретація, опір, інсайт, аналітична психотерапія, архетипи, індивідуація, інтро-, екстраверсія, індивідуальна психотерапія, компенсація, гіперкомпенсація, комплекс неповноцінності, комплекс вищості, стиль життя, прагнення до досконалості, комплекс, пошук психологічної сили |
Література
Основна література
1. Брилл А. Лекции по психоаналитической психиатрии / Пер. с англ. А.Б. Хавина. – Екатеренбург: «Деловая книга», 1998. – С. 11-335.
2. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 33-125.
3. Основы психотерапии: Учебн. Пособие для студентов вузов, которые обучаются по спец. «Психология», «Социальная педагогика» / Л.Ф. Бурлачук, И.А. Грабская, А.С. Кочарян. – К.: Ника-Центр, 2001. – С. 17-132.
4. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – С. 128-129, 200-372.
5. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 35-37.
6. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навчальний посібник. – К.: 1996. – С. 35.
Додаткова література
7. Балит М. Базисный дефект: Терапевтические аспекты регрессии / Пер. с англ. – М.: «Когито-Центр», 2002. – С. 51-66.
8. Глива Є. Вступ до психотерапії: Навчальний посібник. – Острог-Київ: Вид-во „Острозька академія”, вид-во „Кондор”, 2004 . – С. 70-83.
9. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 39-65.
10. Куттер П. Любовь, ненависть, зависть, ревность. Психоанализ страстей. Перевод с немецкого С.С. Панкова. – СПб.: Б. С. К., 1998. – С. 47-104.
11. Методы эффективной психокоррекции: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 1999. – С. 43-297.
12. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер. – СПб.: Питер, 2003. – С. 8-26.
13. Психотерапия: Учебник для вузов / Л. Бурлачук, А. Кочарян, М. Жидко. – СПб.: Питер, 2003. – С. 12-224.
14. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному; Страх; Тотем и табу: Сборник / Пер. с нем. Я. М. Когана, М. В. Вульфа. – Мн.: ООО «Полпурри», 1999. – С. 4-322.
15. Фрейд З. Психоаналитические этюды. – Мн.: ООО «Попурри», 1998. – С.5-150.
16. Юнг Г. Психология бессознательного / Пер. с нем. – М.: ООО «Издательство АСТ»; «Канон+», 2001. – С. 129-242.
17. Юнг К. Избранное / Пер. с нем. Е.Б. Глушак, Г.А. Бутузов, М.А. Собуцкий, О.О. Чистяков. – Мн.: ООО «Попурри», 1998. – С. 141-158, 247-336.
18. Юнг К. Г. Практика психотерапии. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ»; СПб.: «Университетская книга», 1998. – С. 9-142.
Дата добавления: 2016-02-27; просмотров: 1072;