Особливості управлінської праці. Місце рішення в управлінському процесі.
Згідно з Гордоном, "ухвалення рішень – основа основ державного управління, як і всієї організованої людської діяльності". Обґрунтуємо дане твердження. Специфічною особливістю управлінської праці є те, що предметом її виступають не матеріальні об¢єкти, а інформація. Темпи зростання обсягів інформації значно випереджають темпи розвитку природних можливостей людини відносно її своєчасного та якісного опрацювання. А тому питання оптимізації співвідношення обсягів інформації і можливостей керівника опанування нею складають основу ефективної його діяльності. З приводу цього керівникові важливо обмежити себе лише тими видами інформації, яка за своєю природою та змістом має безпосереднє відношення до його функцій.
Трудова діяльність керівника суттєво відрізняється від праці людей, зайнятих в технологічних процесах. Адже продуктом його праці є рішення як проект певного впливу на об¢єкт управління.
Особливість управлінської праці, суть якої полягає в тому, що вона уречевлюється не в кінці робочої зміни, як це відбувається у токаря, комбайнера тощо. Управлінська праця для уречевлення вимагає більш тривалого періоду (доки не будуть виконанні прийняті керівником рішення). Стосовно до перспективних стратегічних рішень цей період може тривати декілька років.
З фізіологічної точки зору праця окремої людини розглядається як процес витрачання нею нервової та фізичної енергії. Здійснення функцій управління вимагає більшою мірою витрат саме нервової енергії у вигляді мислення, тобто розумових зусиль. Службова діяльність сучасного керівника є надскладною розумовою роботою. Щодо нашої теми, то варто відмітити, що рішення – це процес фізіологічно-психологічний.
Управлінські процеси розпочинаються роботою з інформацією, бо вона є предметом управлінської праці. А тому перша універсальна базова функція має у своєму складі функції нижчого порядку – облік і аналіз, бо лише зафіксувавши за допомогою обліку належну інформацію можна здійснити наступний вид діяльності по аналізу наявної інформації і оцінці конкретної ситуації під кутом потреб суб¢єкта управління.
Наступна функція – визначення цілей. Дійсно, роботу по визначенню цілей доцільно розмежувати з плануванням. Ціль – це бажаний стан об¢єкта управління, а план – це ідеальний проект дій як спосіб досягнення цілі. Діяльність по встановленню цілей має один зміст, а діяльність по визначенню способів досягнення цілей – інший. Важливість діяльності по визначенню реальних цілей настільки очевидна, що помилка суб¢єкта управління може завдати суттєвої шкоди результатам управлінського циклу.
Дата добавления: 2016-02-27; просмотров: 476;